Отже, першим робочим днем новообраного парламенту стане, напевно, 15 травня. До складу Координаційної ради по підготовці перших пленарних засідань Верховної Ради четвертого скликання, крім Івана Плюща, увійшли, як відомо, шість представників партій і блоків, що перемогли на виборах, — Віктор Ющенко («Наша Україна»), Петро Симоненко (КПУ), Іван Кириленко («За єдину Україну!»), Олександр Турчинов (Блок Юлії Тимошенко), Олександр Мороз (СПУ) і Олександр Зінченко (СДПУ(О)). На засіданні ради І.Плющ зазначив, що найближчим часом він не розраховує на створення стабільної парламентської більшості. Говорити про це, за словами діючого спікера, можна лише тоді, коли буде обране керівництво парламенту, розподілені комітети і призначені їхні керівники.
За статтею 4.4.3. Регламенту Верховної Ради кандидатури для обрання головами постійних комітетів, а також їх членами висуваються згідно з квотами пропорційного представництва депутатських груп (фракцій). Тож гіпотетичні поки що фракції мрійливо вираховують кількість і, так би мовити, вартість належних їм посад. Наприклад, соціаліст Юрій Луценко в інтерв’ю «Дню» сказав: «Серед нас є професіонали, які могли б очолити фінансовий і бюджетний комітети, а також комітети з міжнародних питань і з питань освіти та науки. Наша квота становить приблизно 2 портфелі голів комітетів, тому з цих чотирьох реально можна вибирати». Можна припустити, що серед цих професіоналів Ю.Луценко бачить себе, Валентину Семенюк та Йосипа Вінського. Не виключено, що свого лідера Олександра Мороза соціалісти готують і до більш значущої місії.
Юлія Тимошенко теж не проти отримати для «своїх людей» посади керівників важливих парламентських комітетів — з питань бюджету, банківської діяльності, правової реформи та ПЕК. Хоча вона зазначила, що «не уповноважена» називати претендентів, їхнi імена не є таємницею за сімома замками. Не буде нічого дивного, якщо в бюджетний комітет «свататимуть» того ж Олександра Турчинова, а в комітет правової реформи — Сергія Головатого або Василя Онопенка. Мабуть, БЮТівці і в ролі голови комітету по боротьбі з корупцією не уявляють нікого іншого, крім Григорія Омельченка. Тимошенко також заявила, що готова увійти до складу тимчасової президії Верховної Ради, яка функціонуватиме під час обрання керівних органів парламенту: «…я з великим задоволенням проведу сесію, і думаю, що зроблю це професійно». Цікаво, що захисники «пригнобленого» народу не ведуть мову про головування, скажімо, в комітетах у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів чи з питань соціальної політики...
Що стосується блоку «Наша Україна», то, зважаючи на їхнє надзавдання — провести Віктора Ющенка до президентського крісла, цілком вірогідно, що вони змагатимуться за ті парламентські структури, які нестимуть найбільше навантаження в майбутній боротьбі. Крім того, за списком Ющенка пройшло багато бізнесменів і лобістів, які навряд чи відмовляться від участі в формуванні податкової, бюджетної і фінансової політики.
Комуністи поки що не розкривають своїх карт, але, певна річ, теж не задовольняться лише «другорядними» портфелями. Ймовірно, навчені гірким досвідом російських колег, яких нещодавно відтіснили від важелів управління Думою, вітчизняні компартійці також вимагатимуть від своїх союзників відповідної страховки від подібних неприємностей.
Не треба забувати і про 30—35 цілком реальних соціал-демократів. Можливо, саме в руках СДПУ(О) буде так звана «золота акція». При голосуванні бюджету або, знову ж таки, в кадрових питаннях саме їхніх голосів може не вистачати.
До речі, якщо підійти до питання суто арифметично, можна побачити кілька парадоксів. Так, майбутня фракція СПУ, яка нараховує сьогодні 22 члени, претендує на два комітети. БЮТівців стільки ж, але вони чомусь замахуються вже на чотири крісла. За заявами лідерів, «нашоукраїнцям» під силу зібрати від 120 до 130 «багнетів». А якщо взяти до уваги, що гіпотетичний список фракції «За єдину Україну!» налічує аж 180 персон, то цілком зрозуміло, що ключових парламентських посад і 24 існуючих місць голів комітетів на всіх буде замало.
А існують ще й внутрішні протиріччя, особливо в блоках. Віктор Ющенко на зустрічі з депутатами, обраними від блоку, заявив: «У Верховній Раді четвертого скликання блок «Наша Україна» буде представлено єдиною і потужною парламентською фракцією». Як передає ForUm, лідер блоку зазначив, що ця позиція неодноразово обговорювалася керівництвом блоку і вважається єдино припустимою. Також екс-прем’єр-міністр підкреслив, що «НУ» є переможцем парламентських виборів і «не дасть втягти себе в банальний торг за портфелі». Натомість члени Центрального проводу НРУ, який входить в «НУ», зазначають, що в окремих випадках блок не підтримав висуванців від НРУ. В зв’язку з цим Рух має намір жорсткіше відстоювати інтереси партії під час реформування «НУ» з виборчого блоку в політичний. Мовляв, обов’язковою умовою входження в нього буде збереження організаційної самостійності партії. Тому не можна виключати спроби і Юрія Костенка з Геннадієм Удовенком, і Петра Порошенка в недалекому майбутньому створити власні фракції.
Тепер про «найвище» крісло Верховної Ради — спікерське. Дедалі голосніше лунають припущення щодо того, що шанс зайняти його мають Іван Плющ та Володимир Литвин. Щоправда, останній уже заявляв, що через його непосидючість посада голови Верховної Ради його «не приваблює». Іван Степанович же скромно зауважив, що не виключає можливості залишитися в спікерському кріслі, однак його бажання бути спікером «залежить від багатьох факторів: дивлячись з ким працювати, як працювати і які претензії політичні сили будуть висувати до спікера». А от всюдисуща Тимошенко категорично заявила, що не бачить в ролі спікера ні одного, ні другого. Причому, якщо Плюща вона «просто» не хоче бачити на цій посаді, то з Володимиром Михайловичем справа принциповіша — його кандидатуру лідер БЮТ не підтримає навіть за умови, якщо він висуватиметься «у пакеті» з вигідним для її блоку розподілом посад у комітетах. «Ми не підтримуватимемо жодного голосування, яке стабілізуватиме владну команду», — заявила вона журналістам. Хто ж милий її серцю на цій посаді? Відповідь криється у словах, що «свій перший адекватний крок» вона не зможе зробити без Віктора Андрійовича. Тобто спікер — Ющенко, прем’єр- міністр — сама Юлія Володимирівна. На її думку, вона краще впорається на посаді голови уряду, ніж її колишній патрон. А от речником Ющенко, вважає лідер БЮТ, буде просто неперевершеним. Щоправда, бачення Юлії Тимошенко дещо не збігається з намірами безпосередньо Віктора Андрійовича, а також його найближчих соратників, які прагнуть повернути своєму ватажкові прем’єрське крісло. Погрожуючи навіть у протилежному випадку піти в опозицію. Мовляв, торг, панове, зараз цілком доречний.
Стосовно ж спікерства, то поки що «Наша Україна» офіційно не визначилася із своїми кандидатами на посади в керівництві Верховної Ради, повідомив політкоординатор блоку Роман Безсмертний.
Іншими словами, спочатку варто було б все ж таки визначитися щодо парламентської більшості зокрема та формату парламенту взагалі, а вже тоді ділити крісла й портфелі. Бо навпаки вже було в 1998-му. Але, схоже, іншого вибору немає, бо ризик загрузнути у вирішенні кадрових питань може взагалі паралізувати парламент.
