Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні Закон «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу», яким, зокрема, вводиться повна заборона реклами алкоголю і тютюну на будь-яких носіях інформації. Тепер даний документ повинен підписати Президент України. Судячи зі стенограм засідання, можна зрозуміти, що, приймаючи подібне рішення, народні обранці керувалися, передусім, інтересами захисту фізичного та морального здоров’я підлітків і молоді. Однак навряд чи «гравці» вітчизняного рекламного ринку чекали такого могутнього удару з боку парламенту. Із запитанням про те, якими будуть можливі наслідки прийняття даного закону з урахуванням вищезазначеної поправки для суспільної моралі, для здоров’я нації, для економіки країни, «День» звернувся до експертів.
Ігор МОВЕНКО, маркетинг-директор рекламної компанії «Пріоритет»:
— Власне кажучи, давно відомо, що збільшення реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв не призводить до прямого збільшення споживання цигарок та алкоголю (у тому числі й молоддю), а тільки призводить до перерозподілу курців між брендами або до зміни переваг щодо покупок тих або інших марок алкогольних напоїв і т.iн. Тому говорити про те, що, якщо у нас заборонять рекламу цигарок та алкоголю, то стануть менше пити та менше палити, — справжнісінька нісенітниця та відвертий популізм. У радянські часи, як ви пам’ятаєте, у нас не було реклами алкоголю, проте пили ой як добряче!
А ось щодо економічних наслідків, то вони плачевні. Як не парадоксально, заборона вигідна власне тютюновим та алкогольним компаніям: оскільки подібне державне рішення стосується ВСІХ суб’єктів ринку тютюнових виробів і ринку алкоголю, отже, кожен з них економить на рекламних бюджетах. Раніше цигаркова компанія не могла не тратити кошти на рекламу, тому що їх тратили конкуренти. А домовитися між собою олігополістам, як правило, не вдається. За них це зробили депутати: тепер рекламні гроші залишаються у тютюнових і алкогольних компаніях. Повинен нагадати, що практично всі українські «сигаретчики» — це найбільші західні компанії, що випускають тут і свої, i «українські» марки цигарок. Таким чином, заборона допомагає ЗАХІДНИМ КОМПАНІЯМ максимізувати свій прибуток в Україні. Куди піде цей надмірний прибуток? Попливе з країни або, наприклад, дозволить знизити ціни на продукцію. Цигарки та спиртне за низькими цінами! Налітай, молодь! Тепер це для тебе доступне!
Очевидні втрати і для рекламного ринку. Наприклад, для зовнішньої реклами частка бюджетів одних тільки тютюнових брендів становить понад 40%. Отже, об’єм цього сектора впаде більше ніж удвічі. Втрати робочих місць, зниження рентабельності бізнесу, загальне зниження привабливості ринку. Чи не є це ударом по рекламному ринку, котрий тільки почав буквально підійматися з колін після кризи 1998 року? Повинен нагадати, що саме рекламний ринок — індикатор стану справ у економіці та загального добробуту населення країни. Цілком очевидно: горезвісна заборона різко підкосить український рекламний ринок, який і так у порівнянні навіть з російським є більш хитким. Якщо, наприклад, говорити про телевізійний рекламний ринок, то він у нас менший у десять разів (враховуючи різницю у народонаселенні всього лише у три рази). І ця різниця продовжує збільшуватися. Якщо зараз заборонити рекламу алкоголю та тютюну, ми ще більше відстанемо.
І очевидні втрати для бюджету країни. Я маю на увазі, по-перше, втрати за рахунок піввідсоткового податку на рекламу, і, по- друге, втрати за рахунок зменшення обігу рекламних агентств та медіаселерів. Панове депутати, хочете боротися за здоров’я народу, — використайте цільове оподаткування «шкідливої» продукції для соціальних акцій, охорони здоров’я та пропаганди здорового способу життя. Хочете покращити добробут народу, — розвивайте ринок, а не ставте його на коліна.
Тетяна ЛЕБЕДЄВА, голова правління Незалежної асоціації телерадіомовників:
— З погляду національних інтересів українських мовників, цей закон несе ряд позитивних новин, як наприклад, — заборона трансляції рекламної продукції нерезидентів без оплати її в Україні та ін. Однак цей закон містить норми, які суперечать нормам європейського законодавства, а саме — Європейської конвенції про трансграничне мовлення, яка дозволяє обмежену рекламу алкогольних напоїв. Україна підписала цю конвенцію і декларує намір її ратифікувати. Зрозуміло, що приймаючи таке рішення, народні депутати напевно піклувалися про здоров’я нації. Однак соціальні умови життя народу, його добробут, а не реклама алкоголю є головними чинниками, які впливають на його вживання.
Вже було декілька законодавчих ініціатив про дозвіл (як це робиться у багатьох країнах) реклами тютюну та алкоголю, наприклад, з 23.00 до 6 години ранку. Це дозволило б дещо покращити матеріальне становище вітчизняних мовників. І ось замість цього ми, навпаки, отримали посилення умов діяльності. І чудово ж знаємо, що ті люди, які зловживають алкоголем, найчастіше вживають не те, що рекламується на телебаченні, а зовсім інші напої. Тому я не вважаю, що реклама торгівельних марок та напоїв високого рангу згубно діє на стан моральності суспільства.
Павло ГОРНОСТАЙ, докторант Інституту соціальної і політичної психології АПН України, кандидат психологічних наук:
— Зв’язок між рекламою та споживанням давно помічено і, власне, на цьому побудовано усі рекламні кампанії. Наприклад, при великому асортименті пральних порошків частіше питають ті, які знайомі з реклами, ніж ті, які не знайомі. Тому, якщо перестали рекламуватися ті чи інші товари, то можна передбачити, що попит на них, у цьому випадку на алкоголь і тютюн, повинен знизитися. Принаймні, у тих людей, у яких немає стійкої залежності від них. Тим, у кого вона є, — вже однаково, там потрібні інші засоби для того, щоб позбутися залежності.
Микита ПОТУРАЄВ, перший заступник голови Національної ради України з телебачення та радіомовлення:
— Я вважаю, що робитимуться масові спроби подолати цю поправку. Через одну просту причину — реклама алкогольних і тютюнових марок дає значний прибуток для рекламного ринку. Наш рекламний ринок не в змозі втрачати сьогодні будь-які джерела прибутку, оскільки його навіть ринком назвати можна тільки через силу — такий малий на ньому обіг грошей. Тому впевнений, що у величезній кількості робитимуться спроби ці поправки обійти і рекламувати (те, що й відбувалося весь цей час на телебаченні і на радіо) торгівельні марки. Але це все буде, звичайно, як кажуть, на межі фолу, тобто, це може бути витлумачено і як порушення закону, і як непорушення закону. Коротше кажучи, я думаю, що наші рекламісти відтепер знаходяться на гачку. І якщо комусь захочеться вплинути на наш рекламний ринок, цей гачок можна буде «потягнути».
А торгівельні марки заборонити неможливо,чи не так? У кожної компанії, яка виробляє, в основному, спиртне, є ще під цією ж торгівельною маркою, наприклад, цукерки, футболки і т.iн. Це ж спеціально все реєструвалося таким чином — щоб мати вихід на телебачення і на радіо. Ми з самого початку виступали за те, щоб, навпаки, все це фарисейство припинити і відверто сказати: так, ми дозволяємо обмежену — тільки у певний ефірний час — рекламу тютюну і алкоголю на телебаченні та радіо, а рекламу всіх торгівельних марок, які, зокрема, пов’язані зі спиртними і з тютюновими виробами, потрібно заборонити повністю. Я не думаю, що продуктивним є шлях повної заборони. Якби на ринку «працювали» мільярди доларів, що одержуються, наприклад, від харчовиків, від виробників одягу і т.iн., то, напевно, можна було б тоді жорстко боротися з рекламою тютюну і алкоголю. І розуміти при цьому, що, наприклад, 90 % людей, які на цьому ринку працюють, будуть законослухняними, оскільки вони і так зароблять.
Я думаю, що, по-перше, в Адміністрації Президента працюють грамотні експерти. Можливо, вони щось підправлять. А по- друге, може вже досить нам просто перекладати чужі закони з французької мови, з німецької і т.iн. на українську і вважати, що від того, що ми переклали їх та прийняли у себе, ми станемо жити як у Європі. Не станемо ми жити як у Європі, тому що ми ще не вміємо так працювати і заробляти стільки грошей, скільки у Європі заробляють.
Віктор ПОНЕДІЛКО, голова підкомітету з електронних ЗМІ парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації:
— Я можу зрозуміти людей, які борються за збереження здоров’я. Але, на мою думку, коли показують шикарний фільм, де демонструється успіх чоловіка у стосунках iз жінкою, і він перед цим з нею «вдарить по чарочці» чи випалить по хорошій цигарці (а це не є рекламою), то це має куди страшнiший ефект та набагато сильнiший підсвідомий вплив на глядача, особливо на юного, ніж «лобова» реклама на щитах і т.iн. Але у кіно подібні сцени ми не можемо заборонити, тому що не маємо права втручатися у творчий процес. А те, що рішення про заборону реклами алкоголю і тютюну на будь-яких носіях інформації нанесе серйозний удар по економіці теле- і радіокомпаній, рекламних агентств — у цьому немає сумніву. Добре це чи погано? Зрозуміло, що коли економіка руйнується, то це погано. А чи це принесе користь для здоров’я? Сумніваюся, тому що не там корінь зла, як мовиться.
