Протягом листопада-грудня минулого року в майже 70 країнах усіх континентів пройшло традиційне міжнародне опитування під егідою Gallup-International під назвою «Кінець року». В Україні опитування здійснено членом цієї організації — Центром соціальних і маркетингових досліджень СОЦIС. В Україні було опитано 1200 респондентів, які за своєю соціально- демографічною характеристикою (стать, вік, рівень освіти та тип поселення) репрезентують доросле населення країни.
Більшість учасників опитування в усьому світі відчувають, що перший рік нового століття має бути кращим за останній минулого століття. На відміну від попередніх опитувань, у цьому дослідженні високим рівнем оптимізму відрізнялись країни, в яких мали місце конфлікти. Зокрема, в Сербії, після виборів нового президента країни, 65 відсотків опитаних вважають, що 2001 рік стане кращим за минулий (для порівняння в Україні таких поглядів дотримувався кожний четвертий).
У Західній Європі найбільш оптимістичною нацією виявились шведи, і навпаки повним контрастом виглядають результати, отримані в Австрії та Нідерландах, де відповідно лише 15 і 13 відсотків оптимістично дивляться на перспективи нового року.
У США рівно половина респондентів виявилась оптимістами, що є дещо нижчим результатом за попередній рік. Також слід зауважити, що опитування в цій країні відбулось до відомих колізій навколо останніх виборів американського президента. У цілому ж, більшість мешканців американського контитенту, за певним винятком столиці Мексики — мегаполіса Мехіко, налаштовані доволі песимістично: в Болівії та Колумбії таких виявилося по 43%, а в Аргентині — 40%.
Звертає на себе увагу той факт, що незначна поширеність очікувань економічного зростання в окремих країнах Західної Європи, не пов’язана прямим чином з очікуванням збільшення безробітних. Вирогідно спрацьовують інші чинники, зокрема проблеми стабільності нової спільної європейської валюти, проблеми рівноправних та взаємовигідних економічних відносин всередені країн-членів ЄС.
У той же час на характер масових очікувань розвитку національних економік у багатьох країнах Східної Європи, Азії та Африки впливає передбачення респондентами значного зростання чисельності безробітних у своїй країні. Зокрема, доволі похмурі прогнози економічного розвитку своїх країн пересіченими поляками, українцями, корейцями та мешканцями Зімбабве, попри істотні соціально- економічні та соціокультурні розбіжності в цих країнах, поєднується з очікуванням в новому році значного збільшення армії безробітних. У таблиці наведені дані без врахування тих, хто не зміг відповісти. (див. таблицю №2.)
Аналіз результатів нашої країни красномовно свідчить, що проблема забезпечення робочим місцем стає однією з головних для пересіченого українця працездатного віку. На момент проведення опитування більше половини його учасників в Україні (59%) не працювали через різнi причини. При цьому особливе занепокоєння викликає значна кількість працевлаштованих, які мають пересторогу втратити роботу. Таких в Україні виявилось майже половина (46%).
Що ж до України, то тут більше третини опитаних (37%) також є песимістами, що значною мірою пов’язано із прогнозуванням економічного розвитку країни в новому році. За думкою 44 відсотків опитаних українців, перший рік нового століття стане для нашої держави і її народу роком економічних труднощів. Протилежної точки зору дотримувалось лише 9 відсотків, а більше третини (38%) не перебвачають будь-яких змін. Як виглядає ситуація з економічним прогнозуванням у різних країнах світу засвідчують наступні дані. Зауважимо, що наведені лише найбільш контрастні результати окремих країн. Цифрами в таблиці зазначені: «1»— економічне процвітання, «2»— економічні труднощі, «3»— відсутність змін, «4» — важко відповісти. (див. таблицю №1.)
Перспектива швидко знайти нову роботу в країні з перехідною економікою є також доволі складною, що опосередковано підтверджують отримані результати в окремих постсоціалістичних країнах Східної Європи. Зокрема, більше половини опитаних у Хорватії, Болгарії та Естонії (на рівні 56—63%) зазначила, що у випадку безробіття пошук нового місця роботи займе багато часу. В Росії й Угорщині такий погляд розподіляла половина респондентів, а в Україні та Польщі таких виявилося трохи менше половини (по 45%).
Прогнозування можливих трудових та промислових конфліктів у 2001 році в різних країнах світу засвідчило доволі різноманітні оцінки вирогідності такого роду конфліктів. Так, серед країн-членів ЄС збільшення страйків передбачають передусім респонденти в Ірландії та Бельгії, і навпаки, менше всього очікують у Данії. У Франції фактично всі учасники опитування розподілились на дві частки: тих, хто прогнозуює зростання страйків і трудових конфліктів, і тих, хто, навпаки, очікує їх зменшення. Що ж до Східної та Центральної Європи, то тут загострення ситуації у сфері трудових відносин прогнозують насамперед мешканці Польщі, Угорщини, України та Хорватії, а найбільш оптимістично налаштовані опитані в Латвії та Азербайджані. Варто зауважити, що найбільшими оптимістами щодо зміцнення «трудового миру» серед різних країн, де відбулось опитування, виявились нігерійці. (див. таблицю №3.)
Враховуючи той сумний факт, що минуле століття дало людству дві світові війни та безліч локальних військових конфліктів, організаторів дослідження цікавило, якими бачить населення планети міжнародні відносини у перший рік нового століття.
Громадська думка жителів Землі в цілому доволі обережно і з певною пересторогою оцінює перспективи міжнародних відносин та можливість виникнення протистоянь у міждержавних стосунках. Більшість респондентів на Європейському континенті схильні вважати, що міжнародний клімат у 2001 році залишиться таким же як в у попередноьму, останньому році вже минулого століття. Виняток становлять респонденти в таких країнах Західної Європи, як Франція, Велика Британія та Іспанія, де прогнозні оцінки розвитку міжнародних відносин мають відчутне песиместичне забарвлення. Абсолютно ж песимістичними виглядають результати двох країн — Сальвадору і Зімбабве, де переважна більшість репсондентів очікують загосрення міжнародних відносин. І навпаки, оптимістичні настрої панують насамперед серед учасників опитування в таких країнах Азії та Африки, як В’єтнам, Нігерія та Гана. Тут більшість вважає, що новий рік для міжнародної спільноти стане мирним роком.
Що ж до України, то серед наших громадян майже вдвічі виявилась більшою частка прогнозуючих неспокій у міжнародних відносинах, аніж кількість оптимістів. (див. таблицю №4.)
Отримані відповіді на останнє запитання опитування «Кінець року» зайвий раз засвідчують, що міжнародна спільнота у новому столітті має враховувати той факт, що збереження миру у всьому світі є завданням кожної з країн, незалежно від її приналежності до певних політичних блоків та регіону географічного розташування. Можливо, у цьому й полягає глобалізм як колективна відповідальність за майбутнє нових поколінь землян.
