Під час роботи шостої сесії Верховної Ради планується ухвалення нового Податкового кодексу країни. Вже багато говорилося, що тим самим має відбутися справжня податкова революція — адже саме від системи нарахування та збору податків залежить наповнюваність бюджету держави — тобто, власне, саме її функціонування на всіх рівнях, розвиток малого, середнього, великого бізнесу, вихід економіки з «тіні». Іншими словами, це стосується абсолютно кожного. Нова податкова система доведе на практиці, чи дійсно держава збирається підтримувати національного виробника, чи дійсно вона зацікавлена в зростанні конкурентноспроможності національної економіки.
Визначення ефективної структури податків, податкових ставок в умовах перехідного періоду стало важливим завданням державного регулювання. З одного боку вона повинна забезпечити формування дохідної частини бюджету, з іншого — стимулювати активність суб’єктів господарської діяльності, знизив податковий тиск на вітчизняного виробника.
В умовах перехідного періоду держава «загнала» себе в кут значним рівнем бюджетного фінансування, високими ставками оподаткування, що призвело до банкрутства багатьох галузей виробництва, поглиблення економічної кризи.
Структура надходжень до Зведеного бюджету України свідчить, що основну частку доходів одержано за рахунок податку на прибуток підприємств, 25,4% податку на додану вартість, 15,4% оподаткування прибутку фізичних осіб, 12% зборів у державні цільові фонди.
Податки на власність, ліцензії на підприємницьку діяльність, плата за торгові патенти, податки на міжнародну торгівлю, доходи від операцій із капіталом, державне мито не грають значної ролі в фінансуванні державного бюджету.
В умовах перехідного періоду така структура дохідної частини зведеного бюджету визначається низьким рівнем доходів підприємств, а порівняно низька частина податку з прибутку фізичних осіб зумовлена ще і низьким рівнем заробітної плати більшості населення.
В умовах економічної кризи податкова політика не повинна обмежуватись нескінченною кількістю змін форм податків. Потрібно змінити саму основу податкової системи у напрямку визначення головним платником податків населення через підвищення частки оплати праці у складі ВНП (валовий національний продукт) (з одноразовим зменшенням частки матеріальних витрат), росту податків на прибуток підприємств за рахунок росту бази оподаткування.
З метою реалізації економічної програми, проголошеної в Посланні Президента України до Верховної Ради «Україна: поступ у ХХI сторіччя. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000—2004 роки» розроблений проект Податкового кодексу.
У проекті Кодексу запропоновано суттєво знизити ставки основних податків: податку на прибуток підприємств з 30 до 20 відсотків, податку на додану вартість з 20 до 17 відсотків, з яких 15% — для формування бюджету, та 2% — для формування бюджету розвитку, податку на доходи фізичних осіб з 10—40 (п’ять ставок) до 10—20 відсотків, оподаткування дивідендів зменшити до 15 відсотків.
Податок на доходи фізичних осіб передбачено оподатковувати в залежності від валового доходу, під яким розуміють загальну суму доходу з усіх джерел, одержаного (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах як на митній території України, так і за її межами. Ставка податку доходу до 6480 грн. за рік установлена 10%, а понад 6480 грн. за рік ще 20% від суми перевищення понад 6480 грн. за рік.
На думку автора статті, такий підхід забезпечить економічне зростання застосуванням системи зменшення податків фізичних осіб з високими доходами: схильність до збільшення витрат інвестиційного характеру у цієї частки населення більше, ніж у середньо- і низькодоходної.
Базою податку на додану вартість стає договірна (контрактна) вартість, що визначається виходячи з цін (вільних або регульованих) товарів, робіт, послуг, визначених договорами незалежно від форм їх укладання, з урахуванням податків, що включаються до ціни товарів (робіт, послуг), крім податку на додану вартість. Кодекс також визначає операції, що підлягають оподаткуванню з нульовою ставкою. Чіткість у формулюванні цих термінів дозволить уникнути багаточисельних непорозумінь у цих питаннях.
Акцизний податок пропонується нараховувати на алкогольні напої, бензин, дизельне пальне, пиво, етиловий спирт, транспортні засоби, тютюнові вироби. Ставки акцизного податку на моторний бензин встановлені з урахуванням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Ставки акцизного податку на моторний бензин А72—А98 складуть 400 грн./т., а моторний бензин от А-72 до А-98, що містять тетраетил, свинець — 600 грн./т. На думку автора, бажано встановити «пільгові» ставки акцизного податку на спирт і біогаз, використані як замінники бензину. Такий підхід активізує зусилля суспільства у напрямку пошуку нетрадиційних джерел енергії з метою досягнення енергетичної безпеки держави.
Шкала, що оподаткування легкових автомобілів передбачає зменшити розмір ставок на автомобілі з малим і середнім об’ємом циліндрів двигуна та підвищити ставки на транспортні засоби, об’єм циліндрів двигуна яких становить від 2500 і більше куб. сантиметрів, які знаходяться переважно у власності найбільш забезпеченої категорії населення. З соціальної точки зору це справедливо: багаті повинні нести більш високий податковий тягар.
Проектом Кодексу передбачені платежі за соціальне використання природних ресурсів, рентні платежі, які будуть сплачувати юридичні особи, що видобувають нафту, природний газ, транзитна рента за транспортування трубопровідним транспортом мінеральної сировини та/або продуктів її переробки через територію України, збір за використання радіочастотного ресурсу з метою проведення конверсії та перерозподілу радіочастотного ресурсу України. Платниками екологічного збору стануть суб’єкти підприємницької діяльності усіх форм власності, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище.
Механізм впливу нової податкової системи на ефективність виробництва є тривалим, і позитивні результати отримуємо лише в перспективі.
Еволюційне реформування податкової політики направлено на:
— зниження податкового тягаря підприємств;
— розвиток бази оподаткування;
— має інвестиційну і соціальну спрямованість;
— передбачає вдосконалення митних тарифів як механізму розвитку зовнішньо-економічної діяльності.
Напередодні відкриття ігор XXVII Олімпіади у Сіднеї, на думку автора, необхідно передбачити податок на розвиток фізичної культури та спорту, замість скасованого комунального податку.
