Партія залізничників виходить із вузькогалузевої ніші
У неділю, в останній день строку, відведеного законодавством для проведення передвиборних з’їздів, кількість учасників парламентської виборчої кампанії поповнилася партією «Відродження».
Попри відносну молодість (організація існує з 2004 року), тиждень тому «Відродження» вирішила йти на вибори самостійно. Делегати останнього етапу з’їзду, що відбувся 25 грудня, затвердили виборчий список, до першої п’ятірки якого ввійшли генеральний директор «Укрзалізниці» Василь Гладких, керівник фракції «Відродження» у Верховній Раді Антон Кіссе, народні депутати Олександр Кузьмук, Геннадій Астров-Шумилов і Ігор Франчук.
Персональний склад першої п’ятірки вказує на те, що «Відродження» прагне піти з ніші галузевої (залізничної) партії. Як заявив лідер «Відродження» Василь Гладких, партія збирається здобути підтримку виборців своєю роботою у сфері соціального захисту: «Наша мета — втілити в життя цінності, зрозумілі та близькі кожному громадянинові України. Я кажу про Теплий дім — це затишок і достаток у кожній сім’ї, Квітучий сад — символ краси, щедрості, повноцінного життя, і Добрих сусідів — адже добросусідство є основою громадянського порозуміння та мирних відносин із зовнішнім світом. Ці пріоритети відображають цінності простих людей, нетлінні та вічні, як саме життя».
Силу держави партійці вбачають в об’єднанні суспільства. При цьому Василь Гладких наголосив, що залізнична галузь подає приклад професійної роботи на благо України. «Нова політична еліта взялася за складне завдання — одночасне реформування всіх сфер життя. Звісна річ, не обходиться без помилок», — сказав гендиректор «Укрзалізниці» й одразу додав, що зладжена та успішна робота залізничників має стати вагомою частиною спільних зусиль із виведення держави з кризового стану.
Лідер партії вважає, що саме такі цілі можуть привести до успішного результату участі у виборах. Керівництво організації розраховує, що партія набере не менше 7% голосів, переважно за рахунок тих громадян, які не визначилися зі своїм вибором. На кінець листопада таких, за підрахунками партійців, було 48%...
Про партії — в трьох томах
Український центр політичного менеджменту випустив тритомник «Політичні партії України», в якому зібрані повні тексти програм і статутів усіх зареєстрованих партій. Як повідомив учора на прес-конференції президент Українського центру політичного менеджменту (УЦПМ) Юрій Шайгородський, до випуску такого збірника, обсяг якого становить 2,7 тисячі сторінок, видавців спонукала надзвичайна динамічність партійного будівництва в Україні. Так, якщо в 1993 році було зареєстровано 15 політичних партій, то на сьогодні їхня кількість сягає 125.
Ю. Шайгородський зазначає, що цей проект є науково-дослідним і розрахований на широке коло читачів і дослідників, зокрема вчених, політологів, представників ЗМІ, а також виборців. За його словами, сьогодні бракує інформації про основні програмні документи партії. Так тільки 58 політичних партій мають власні веб-сайти, але програмні документи опубліковані лише на 43 із них. Основну проблему для укладачів видання, на думку президента УЦМП, становив розшук усіх партій, зареєстрованих Мін’юстом, оскільки їхні юридичні адреси часто не збігалися з фактичними.
Метою проекту є сприяння формуванню засад громадянського суспільства, принципів відкритості та гласності в діяльності всіх його складових, а також посилення громадського контролю за діяльністю партій, особливо з урахуванням змін у виборчій системі. Наклад збірника становить 600 примірників, які безкоштовно передадуть до державних центральних i обласних бібліотек, розповсюдять серед наукових і громадських організацій.
Нинішній мер Києва — поки що поза конкуренцією
Якби вибори мера міста Києва відбулися найближчої неділі, найбільшу кількість голосів набрав би нинішній міський голова Олександр Омельченко. Про це свідчать результати опитування дорослого населення столиці, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» в період із 12 по 20 грудня 2005 року. Опитали 1499 респондентів. Так, якби вибори мера Києва відбулися найближчої неділі, 24% опитаних проголосували б за О. Омельченка. 14,5% опитаних віддали б свої голоси за боксера Віталія Кличка. Крім того, 13% опитаних підтримали б на виборах мера кандидатуру народного депутата Леоніда Черновецького, 11% — екс-віце-прем’єра Миколу Томенка. 4,5% опитаних проголосували би проти всіх і ще 23% не визначилися зі своїм вибором.
Більшість опитаних киян позитивно оцінюють діяльність О. Омельченка на посаді мера. Так, 41% назвав його діяльність позитивною, 36% оцінили діяльність О. Омельченка як позитивно, так і негативно, і негативно оцінили його діяльність 23% опитаних.
Згідно з даними опитування, визначальними достоїнствами та здібностями майбутнього мера повинні бути насамперед чесність і некорумпованість (69%), досвід господарської діяльності (37%) і здатність навести лад у місті (37%).
У ході опитування тільки 9% киян відповіли, що можуть часто або практично завжди впливати на владу в процесі прийняття рішень (в Україні таких опитаних виявилося 12%). Водночас 42% опитаних киян вважають, що взагалі не можуть впливати на рішення влади. Згідно з результатами дослідження, серед конкретних механізмів, що дають киянам можливість впливати на прийняття державних рішень, найдієвішими опитані вважають вибори різних рівнів: вибори президента (33% опитаних), вибори Верховної Ради (27%), вибори місцевої влади (23%). Крім того, механізмом, що дає можливість впливати на прийняття державних рішень, 32% опитаних вважають участь у мітингах і демонстраціях. Досить ефективним важелем впливу кияни вважають також участь у референдумах — 21% опитаних, а також страйках — 20% опитаних. Водночас дуже низько оцінюється ефективність, власне, суспільної активності — участь у діяльності політичних партій вважають ефективною для впливу на прийняття державних рішень тільки 9% опитаних киян.
