Сьогодні Конституційний Суд України починає розглядати справу щодо конституційного подання Президента України про офіційне тлумачення положень частин 2, 3 статті 5, статей 69, 74, частини 1 статті 156 Конституції України. Президент просить роз’яснити, чи є можливою реалізація законодавчої влади безпосередньо народом України як носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні, зокрема, шляхом прийняття на всеукраїнському референдумі законів України. Якщо це є можливим, то чи потрібне затвердження або підтримка парламентом рішень такого референдуму, чи застосовується до ухвалених на всеукраїнському референдумі законів звичайна процедура підписання й опублікування законодавчих актів? Необхідність офіційного тлумачення положень Конституції президент пояснює тим, що існують різні думки щодо питань, які можуть виноситися на всеукраїнський референдум. Зокрема, щодо можливості прийняття на референдумі законів України, а також порядку реалізації й оформлення рішень всеукраїнського референдуму. Президент просить врахувати, що закон, який регулює проведення референдумів, прийнятий 3 липня 1991 року, тобто задовго до прийняття Конституції.
Таке повідомлення розіслала вчора вранці прес-служба Конституційного Суду. І воно викликало цілу низку різноманітних тлумачень в інтернет-ЗМІ. Насамперед — від якого Президента надходило це подання: нинішнього чи колишнього? Зокрема, інтернет-видання «Українська правда» вивісило цю інформацію із заголовком «Ющенко думає над референдумом прямої дії. Він іде дорогою Кучми?». Шквал дзвінків, у тому числі й від «Дня», з проханням уточнення інформації до прес-служби Конституційного Суду дозволив розставити крапки над «і» у непорозумінні, що виникло. Як пояснила прес-служба КС, це подання надсилав ще колишній глава держави Леонід Кучма. Оскільки Л. Кучма своє подання після обрання нового Президента не відкликав, Суд починає розгляд питання.
Судячи з усього, на думку про те, що подання міг спрямувати чинний Президент, представників ЗМІ наштовхнула недавня заява Держсекретаря Олександра Зінченка про необхідність проведення загальнонаціонального референдуму з політреформи. «З деяких питань (політреформи) слід провести загальнонаціональний референдум», — сказав Зінченко, виступаючи минулого тижня в Українській академії політичних наук. При цьому він не уточнив, чи вважає за необхідне проведення референдуму до 1 вересня, коли повинні набути чинності зміни до Конституції, прийняті парламентом 8 грудня «в пакеті». Держсекретар наголосив, що Президент В. Ющенко погодився із законопроектом №4180, проте, на думку Зінченка, ці зміни недосконалі. «Стосовно деяких речей Президент радитиметься... безпосередньо з волевиявленням народу», — сказав Зінченко. Він наголосив, що з цього часу референдуми будуть «чесними», «на відміну від референдуму 2000 року». Зі слів Зінченка, зі змінами до Конституції треба бути уважнішими. При цьому Держсекретар не ставить під сумнів необхідність перерозподілу влади між її гілками. Проте, на думку Держсекретаря, у президента має залишатися певний вплив на ситуацію в країні. «У Президента повинні бути чинники, які сьогодні є в старому варіанті Конституції», — вважає Зінченко. Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, фракція якої голосувала проти змін до Конституції, на день пізніше заявила, що політреформа при її реалізації внесе хаос у систему органів влади. Після цих заяв соціалісти, які підтримали Ющенка на виборах фактично «в обмін» на політреформу, зажадали від Ющенка пояснити його офіційну позицію щодо терміну набуття чинності прийнятих у грудні минулого року змін до Конституції.
До речі, в 2002 році, коли Л. Кучма в питанні змін до Конституції хотів закріпити право приймати закони на референдумі, це викликало жорстке протистояння з боку «Нашої України». Проте зараз В. Ющенко, схоже, і сам не проти дізнатися про юридичні можливості референдумів.
