Відразу після закінчення прем’єріади Верховна Рада затвердила стільки економічних документів, що їх з лихвою б вистачило на декілька тижнів гострих дискусій. Чого тільки варте прийняття у другому читанні державного бюджету. Але і без нього парламентські новини четверга вражають. Схоже, нинішній склад парламенту все ж може працювати ефективно, якщо політична мотивація не заважає, а допомагає. Позбутися її нинішньому парламенту, мабуть, не вдасться. У спостерігачів склалося враження, що після голосування щодо прем’єра наступні рішення депутати затверджували ніби пакетом. Не виключено, що саме цей пакет був предметом політичного торгу під час консультацій фракцій більшості напередодні. Розглянемо, які ж подарунки приготував парламент до свята закінчення парламентсько-прем’єрської кризи.
ПЛАТА ЗА «ВХІД»
Верховна Рада відмінила плату за вхідні телефонні дзвінки. При чому, як на мобільні, так і на стаціонарні телефони. Також депутатам не сподобалося, що споживачі телефонних послуг часто не можуть перевірити реально використаний на розмови час. Ухвалений закон передбачає наявність у користувачів телефонів спеціальних лічильників, якщо плата є не посекундною. Наявності «жучків» на депутатських мобільних закон не забороняє (жарт). Те, що 246 депутатів вважали нормальною вимогою, українським операторам мобільного зв’язку загрожує кризою. Принаймні, саме з такою заявою вони планують звернутися до Президента з проханням застосувати право вето. Керівник компанії «Київстар» Ігор Литовченко вже попередив, що у разі вступу закону у силу абонплата і вартість вихідних дзвінків по мобільному помітно зросте. «Мобiльники» також передбачають неприємності для держбюджету — податкові платежі галузі зменшаться на 200 мільйонів гривень, а прибутки компаній — сумарно на 1,5 мільярда. Чи стануть ці прогнози реальністю, ще під питанням. Головним аргументом депутатів, що голосували за безкоштовні вхідні дзвінки, стала відсутність такої плати у країнах Західної і Центральної Європи (навіть у Молдови такого немає).
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ
Прожитковий мінімум на 2003 рік Верховна Рада затвердила у розмірі 342 гривні. Це стільки ж, скільки і у минулому році. Якщо ваша зарплата менше, можете сміливо вимагати у соціальних службах всіляких субсидій. Цікаво, що Кабінет Міністрів пропонував парламенту підняти прожитковий мінімум до 361,47 гривні, і навіть передав депутатам підрахунки, згідно з якими, якщо людина буде отримувати менше, то просто помре від голоду і туги. Але до наступних виборів далеко, так що парламент виявив дивну холодність і розсудливість. Депутати вирішили зробити крок назустріч давній ідеї про зрівнювання прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати, що становить нині 165 гривень. Вона може вирости до 237 гривень вже з наступного року, парламент на минулому тижні таке рішення прийняв, але Міністерство фінансів не приховує жаху. Оскільки боїться не знайти додаткових коштів на підвищення зарплат працівникам бюджетної сфери. Між іншим, за розміром середньої заробітної плати (70 доларів на місяць) Україна знаходиться на третьому місці в Європі. З кінця.
ПОДАТОК НА ДОХОДИ ГРОМАДЯН
З 2004 року доходи українських громадян будуть обкладатися новими ставками податків. Відповідне рішення парламент прийняв у першому читанні і збирається остаточно затвердити закон до кінця року. Реально зниження податків відбудеться не відразу, а лише через рік, так вимагає законодавство. Законопроект передбачає, що з доходів, отриманих в обсязі до 7,2 тис. гривень на рік стягуватиметься 10%, від 7 200 до 72 тис. гривень стягуватиметься 15%, від 72 тис. до 720 тис. — 20%, понад 720 тис. пропонується стягувати — 13%. За затвердженим документом відчувається, що у парламенті зібралися небідні люди. Знову ж, відсутність виборів найближчим часом дозволяє депутатам бути прагматичними у такому пікантному питанні. Це рішення парламенту можна назвати найбільш близьким до здорового глузду. Запропонована шкала оподаткування істотно ослаблює стимул ховати зарплати «в конверти». Радує, що парламент вирішив зберегти пільги для малого бізнесу, що є у більшій своїй частині платником єдиного податку. Можна не сумніватися, що Президент цей закон підпише, оскільки сам був одним з його ініціаторів.
ФІНАНСОВА РОЗВІДКА
Депутати нарешті злякалися погроз з боку FATF про можливе закриття зарубіжних кореспондентських рахунків українських банків і ухвалили закон «Про відмивання грошей». Попередні спроби Міністерства фінансів провести цей документ у Раді не мали успіху, оскільки парламент підозрював уряд у намірі використати новий орган, Департамент фінансового моніторингу (у народі — фінансова розвідка), як інструмент політичної боротьби з опозиціонерами. Досвід Павла Івановича Лазаренка показує, що відмиванням грошей українські політики займатися уміють і люблять, так що побоювання напевно були небезпідставні. Тепер же вони чи фінанси свої з оффшорів вивели і упорядкували, чи дійсно наслідків злякалися, але 294 голоси законопроект у другому читанні набрав. Це означає, що найближчим часом всі безготівкові банківські операції у розмірі понад 300 тисяч, і готівка більше 100 тисяч гривень, будуть відстежуватися фінансовою розвідкою. Прийняття закону не означає виключення України з чорного списку країн, що не борються з відмиванням грошей. Протягом року FATF проводитиме моніторинг, чи реалізовується закон на практиці.
