Опозиції — бути. Якій саме — справа... другорядна. Така головна теза першого етапу сьомого з’їзду Партії регіонів, що відбувався у столиці паралельно з установчими зборами «Народного союзу «Наша Україна». І хоча спостерігачі вельми іронічно порівнювали камерність кінотеатру «Зоряний» (що послугував кандидату на посаду президента Віктору Януковичу офіційним виборчим штабом) із розмахом Палацу спорту, сам В. Янукович заявив: «Наш форум відкриває нову сторінку в історії української опозиції». До того ж очолювана екс-прем’єром політсила претендує на роль фундатора майбутнього опозиційного блоку.
Головним пріоритетом діяльності партії на найближчий час визначений реванш на парламентських виборах-2006. Із цією метою проводитимуть: перегляд і посилення ідеологічної платформи (про що звітував і що, слід розуміти, узяв під особистий контроль Андрій Клюєв); рокіровки в місцевих відділеннях; розробки нових виборчих технологій. Почали, як і годиться, з аналізу власних помилок, уроків минулої кампанії (яку лідер партії назвав «хоч і гіркими, але дуже потрібними ліками»), оновлення партійних рядів і ротацій у політраді. Так, керівнику другого етапу виборчої кампанії Януковича Тарасу Чорноволу, колись «другому номеру» списку «Нашої України» Олександру Стояну та ще кільком новоспеченим соратникам членські квитки вручили просто на з’їзді.
Примітно, що слів учасники дискусії не добирали: критикували промахи своїх лідерів (серед причин — відсутність відповідного досвіду, неузгодженість дій штабів, застосування «незугарних» технологій), горезвісних «боягузів і зрадників», а також «колишню владу», яка своєю «підтримкою» зробила їхньому кандидату «ведмежу послугу». Таким чином тема «зречення» екс-прем’єра від старої влади (до якої вдався Віктор Янукович перед «третім» туром президентських виборів) і, як говорили на з’їзді, «струшування з ніг її праху» отримала продовження та розвиток. Мало того, в багатьох виступах чітко прочитувалося бажання не лише розділити відповідальність за програш у президентській кампанії з союзниками (зокрема, СДПУ(О), а й покласти на партнерів по передвиборній коаліції всю провину за невдачу...
Рядові партійці дивувалися (можливо, щиро): «Чому у Верховному Суді інтереси Януковича захищав Нестор Шуфрич, якщо він есдек?» «Нащо нам сьогодні Наталія Вітренко, якщо вона соціалістка?» Головний висновок партійних «низів»: у 2006-му покладатися лише на себе. Проте керівний партавангард, судячи з усього, всерйоз подумує про блокування. Щоправда, висловлюючи при цьому намір серйозно тестувати потенційних попутників на їхню «питому вагу» та здатність притягти додаткові голоси. «Побачите, восени до нас черга вишикується, але ще не факт, що ми всіх приймемо», — оптимістично заявив у кулуарах один із лідерів парламентської фракції «Регіони України». Поки ж прийняття рішення про створення блоку у зв’язку з його надзвичайною важливістю постановили відкласти до кращих часів — другого етапу сьомого з’їзду.
Узагалі, демократичність і вільнодумство, що панували в «Зоряному», вражали. Схоже, з традиційною для «партії влади» вельми жорсткою дисципліною та субординацією покінчено, принаймні на публіці, опозиційність диктує інший стиль. І хоча репліки промовців часом були настільки радикальними, що зал, скандуючи «Ганьба!», незадоволено гудів, права висловитися не позбавили нікого. Найуважніше, розвернувшись у півоберта в бік трибуни, делегатів слухав Янукович. У тому числі й дивакуватого товариша в жовто-оранжевому светрі та біло-блакитному шарфику, який скаржився, що їхній «троєщинський осередок створювали за кіло гречки та пакет цукру». Пізніше, щоправда, екс- кандидат віджартовувався: бідолашний, очевидно, «постійно мріє про солодке».
До речі, сам лідер у вступній промові був трохи менш самокритичний. Міркуючи над причинами поразки, запевнив, що все те, що «відбувалося після другого туру, було заздалегідь і чітко сплановано. Ми готувалися до виборів, вони — до захоплення влади… Ми не програли, а просто не зуміли відстояти свій вибір». На його думку, реальних революційних передумов не було, хоча, звичайно, українці не могли не відчувати розчарування від певних дій влади. Щоправда, предмети розчарування перебували в духовно-культурній площині, до якої уряд Януковича, який працював над підняттям економічних показників, жодного стосунку, мовляв, не мав. «Це й стало сприятливим ґрунтом для урожаю апельсинів, які в Україні ніколи не росли», — повернувся до передвиборної риторики екс-кандидат.
До старту майбутньої кампанії на порядку денному партії також стоїть захист прав і свобод своїх виборців, які страждають від кадрових чисток і «люстраційного терору»; недопущення перетворення нової влади на старий режим, гірші риси якого вона і так, мовляв, успадкувала; створення власного «тіньового», точніше — «альтернативного» або «суспільного» Кабміну; завершення політреформи; прийняття закону про опозицію та розробка законодавчої бази для подальшої федералізації, яка з «сепаратизацією нічого спільного, до речі, не має». Планується також стіною стати на захист «зганьбленого» опонентами «канонічного православ’я», паралельно відстоюючи статус російської мови як другої офіційної. Неабияку порцію критики отримав уряд-наступник, «що не враховує інтересів півдня та сходу, головних бюджетоутворюючих областей», Секретаріат Президента (колишня АП), реприватизаційні ініціативи пані Тимошенко, а також «лукавство» міністрів-сумісників, які, порушуючи закон, не бажають розставатися з депутатськими мандатами.
Перешкод із боку опонентів новоявлена опозиція не боїться. Якщо порушення кримінальних справ за фактами фальсифікацій підсумків виборів на півдні та сході країни набуде масового характеру, Партія регіонів наполягатиме, щоб аналогічні розслідування проводилися й «щодо порушень на заході, на користь Ющенка, яких було не менше». Свої наміри партійці коротко сформулювали в підсумкових документах з’їзду. Слід вважати, саме ці документи стануть одним із головних аргументів на зустрічах Віктора Януковича з нинішніми можновладцями, запланованими вже на поточний місяць.
КОМЕНТАРI
Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог, президент Агентства корпоративної підтримки «Трайдент»:
— Ці дві великі події — з’їзди партій переможців і переможених — не матимуть жодного суттєвого впливу на розвиток політичної ситуації в країні, принаймні — на найближчий час. На цих з’їздах у будь-якому випадку, — особливо це стосується з’їзду Партії регіонів, — не відбулася серйозна дискусія, створення якихсь концептів, не з’явилися нові люди. З’їзд Партії регіонів носив швидше черговий характер, він був проведений, щоб витримати певний ритм політичного життя. У жодному разі це не початок якоїсь могутньої опозиційної діяльності.
Костянтин МАТВІЄНКО, політолог, корпорація «Гардарика»:
— Що стосується «партії влади», то цілком логічно, що Президент зараз формує міцну структуру, на яку він міг би спиратися на парламентських виборах і з допомогою якої він міг би реалізовувати свою програму не лише на адміністративному, а й на суспільно-політичному рівні. Що ж до з’їзду Партії регіонів, можна сказати, що ця партія продовжує свій шлях маргіналізації, її вплив чимраз зменшується, і тепер вона опинилася в дуже складній ситуації. З одного боку, Віктор Янукович має конкретну підтримку населення в Донецькій і Луганській областях. Проте ця його підтримка ґрунтується на опозиційності до нинішньої влади. З іншого боку, Партія регіонів засновувалася як виразник інтересів великого бізнесу саме цих областей. І цей великий бізнес абсолютно некомфортно почувається в опозиції. Щоб не втратити свого електорату, Віктору Януковичу необхідно робити такі собі фрондерські кроки стосовно влади. Але водночас він не може цього робити, бо великий бізнес зацікавлений у пошуку каналів співпраці з владою. Янукович опинився перед завданням, вирішення якого просто не існує. Тому, гадаю, вплив Партії регіонів продовжуватиме падати на загальнонаціональному рівні.
