Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Руслан Боделан закликає заробляти гроші

І його «мало обходить» вердикт Страсбурзького суду
1 вересня, 1998 - 00:00

Втім, у повторних виборах міського голови Одеси взяло участь трохи більше
третини виборців міста, що вдвічі менше, ніж на попередніх березневих,
коли перемогу святкував Едуард Гурвіц. Після винесення судового вердикту
про визнання перших виборів недійсними ситуація змінилася: на повторних
Е.Гурвіцу відмовили в реєстрації.

Реакція «прогурвіцевських» двох третин депутатського корпусу міськради
Одеси на результати повторних виборів була нейтрально-стриманою, що може
свідчити про встановлення хиткого «перемир’я» між новим мером Русланом
Боделаном та депутатською більшістю. Але вже формування складу міськвиконкому
або розгляд інших питань, які торкаються корінних інтересів тієї чи іншої
політико-фінансової групи, здатні викликати в Одесі новий спалах напруження.

Обрання міським головою Одеси 56-річного господарника й політика Руслана
Боделана багатьох насторожує: чи не обернеться це згортанням реформ в економіці
«морської столиці» України, чи не справдяться наполегливі застереження
екс-мера Е.Гурвіца про загрозу комуністичного реваншу в Одесі? Які реальні
прагнення новообраного мера? Про це — ексклюзивне інтерв’ю «Дню» одеського
голови.

— Руслане Борисовичу, почнемо з питання, яке цікавить багатьох після
публічної заяви екс-кандидата на пост мера Олексія Костусєва про передачу
своїх повноважень Едуарду Гурвіцу в разі визнання Страсбурзьким судом березневих
виборів одеського голови законними. Ви також згодні на це?

— Давайте відразу визначимося: мене обрали виборці Одеси, ніяких інцидентів
чи порушень законодавства напередодні й у ході виборів спостерігачі не
зафіксували. Тож заяви Гурвіца чи Костусєва стосовно очікуваного рекомендаційного
вердикту Страсбурзького суду, якщо там справді розглядатиметься «одеська
справа», мене, власне кажучи, мало обходять. Хочу нагадати думку про минулі
вибори в Одесі, висловлену від імені групи міжнародних спостерігачів керівником
секретаріату Конгресу місцевих і регіональних властей Європи пана Річарда
Хартлі: виборча кампанія в Одесі була досить складною, але вибори 23 серпня
пройшли без інцидентів, були добре організовані, загальна атмосфера в Одесі
набагато спокійніша порівняно з тією, яка панувала на березневих виборах.
Вибори стали свідченням ще одного кроку вперед у подальшій консолідації
демократичного процесу на благо Одеси. Це точка зору людей, яких покоробила
черга претендентів на пост мера, котрі прийшли 22 серпня о 23.30 у міськвиборчком
із заявами про зняття своїх кандидатур...

А стосовно першочергових кроків, то передусім збираюся зосередити зусилля
на підготовці міського господарства до зими, розв’язанню багатомільйонних
боргових проблем, зокрема й відносно зарплати бюджетникам. Ну і, ясна річ,
— на неухильному виконанні взятих серйозних зобов’язань перед виборцями,
причому навіть байдуже — голосували вони за мене чи за когось із суперників.
Головна мета — повернути до життя лежачі поки що виробничі потужності,
підприємства переробної промисловості, які забезпечують випуск до 60 відсотків
обсягів продукції, і морегосподарського комплексу.

Саме за рахунок пожвавлення економіки можна зменшити ціни на хліб —
довести до 50 копійок, зменшити плату за опалення квартир — із розрахунку
50 копійок за метр житлоплощі, забезпечити відстрочку виплати боргів за
комунальні послуги терміном на три роки, забезпечити одеситів екологічно
чистою водою. Економісти, котрі працюють у моїй команді, розробили також
програму «тимчасових громадських робіт» із благоустрою міста. Це дасть
змогу самим заробляти на життя студентам і малозабезпеченим громадянам.
Плануємо будівництво недорогого житла для мешканців облцентру, а також
електростанції — для безперебійного постачання житлових будинків енергією».

— За Руслана Боделана віддали голоси на виборах передусім одесити середнього
та старшого віку — приблизно один із семи виборців. Цікаво, як ви збираєтеся
завоювати симпатії найдіяльніших категорій електорату, приміром, молоді,
частина якої на минулих виборах голосувала за колишнього мера-реформатора?
Хоча багато хто тепер із подивом пригадують і слова астролога Павла Глоби,
котрий завітав до міста напередодні виборів-94 і публічно пророкував: новообраний
мер багато зробить для Одеси, але закінчить грандіозним скандалом...

— Дозволю собі відзначити: коли поставити за мету проаналізувати, які
саме реформи в економіці чи комунальному господарстві провів за чотири
роки мій попередник, то їх не можна реально виявити. Позаяк їх просто не
було — добре було організовано лише елементарний прискорений розпродаж
геть усього, що перебувало в міській комунальній власності. Можливо, хтось
і називає це реформами, але я так не вважаю. Перед моєю командою саме й
стоятиме питання: як і що зробити для реального реформування господарства,
починаючи зі змін у відносинах керівництва міста з дрібними та середніми
підприємцями.

Уточню: нині 91 відсоток промислових підприємств міста приватизовано.
Виходячи з цього, незайве замислитися: чи можемо ми по-старому керувати
економікою? Можливо, варто вже звикати до інших термінів? Приміром, поліпшувати
ділові взаємини, повною мірою використовуючи реальні повноваження місцевої
влади з метою підтримки підприємств і збільшення обсягів конкурентоспроможної
продукції? Це найважче, як показали мої попередні зустрічі з підприємцями
у «Клубі ділових людей». Проте хочу підкреслити: досі таких зусиль попередня
влада просто не робила. Замість цього в місті процвітали такі явища, як
побори, хабарництво, які викликали в бізнесменів негативне ставлення до
влади. Саме тому на зустрічі в цьому клубі я сказав: моя зацікавленість,
передусім, у тому, аби ви більше заробляли — це й поповнить, у рамках закону,
міську скарбницю.

Стосовно розв’язання проблем молодшого покоління, то ми не будемо, як
колишнє міське керівництво, загравати з молоддю. Відома гострота житлової
проблеми для молодих родин: найближчим часом ми запропонуємо — створюйте
під егідою міськвиконкому молодіжні будівельні кооперативи й будуйте собі
житло самі. А ми виділяємо безкоштовно майданчик під будівництво і надаємо
кредит на будматеріали терміном на 25 років...

Друга, але не менш важлива проблема — опанування фахом і працевлаштування
молодих фахівців. Також обмірковували шляхи її розв’язання й незабаром
оприлюднимо програму: готуватимемо кадри на основі фінансових внесків наших
підприємств. А з іншого боку — учень знатиме, що в нього є певні зобов’язання
перед тією чи іншою виробничою структурою, й після отримання спеціальності
два чи три роки працюватиме саме в тій організації, яка оплатила опанування
фахом. Можливо, знайдеться і кращий вихід із ситуації, та поки що орієнтуємося
на такі підходи, вже перевірені, правда, в інших економічних умовах.

— Як думаєте розв’язувати проблему погашення 90-мільйонного боргу за
муніципальною позикою? Зі слів віце-прем’єра Миколи Бєлоблоцького, у сховищі
банку «Порто-франко» виявлено лише мільйон гривень, мабуть, винятково для
розрахунку з «облігаченими» одеситами.

— Ясна річ, ми не ставимо питання — повертати чи не повертати борги
попередньої міськвиконкомівської команди. Міру провини й міру відповідальності
кожного з її членів нині визначає компетентна слідча група Генеральної
прокуратури. Проте грунтовно, за допомогою фахівців з міжнародного права
розбиратимемося в усіх відсотках, які набігають на рахунках власників облігацій
як неустойка за невчасне погашення цінних паперів. Прорахуємо, яку суму
виділятимемо на погашення з держбюджету, а яку — виручатимемо за рахунок
відчуження об’єктів комунальної власності.

Скажу відверто, ця робота вимагає індивідуального підходу до зобов’язань
перед кожною із зарубіжних фірм. Уже тепер керівники деяких структур звертаються
до мене з пропозиціями й навіть вимогами. Поки що мої відповіді прості:
метикуємо над способами погашення, але не можемо гарантувати повернення
багатомільйонних боргів протягом року. Наводжу й аргументи, зрозумілі банкірам:
коли ви вкладали кошти в цінні папери, напевне, розуміли, що відповідальні
люди не випускають позику з річною ставкою вище 20 відсотків. Проте пішли
на ризик, купуючи облігації під нечувані в Європі 50-відсоткові річні...

— Йшли на суперризик...

— І впіймали облизня, як буває в таких випадках. Тож деяким банкірам
і запропонував: давайте підпишемо проміжний документ про повернення по
18—20 відсотків боргу на рік. Словом, орієнтуємося погасити позику протягом
двох-трьох років.

— Чи ввійдуть до складу нового міського керівництва ваші опоненти на
виборах й управлінці колишнього міськвиконкому?

— Для мене вирішальний критерій — рівень кваліфікації фахівця. І ще
— чи можу бути впевненим, що людина не підведе, спроможна витримати робочі
перевантаження, яких важко уникнути. Так само, як і без довір’я. Зрештою,
судіть самі про мої підходи: одним із заступників міського голови за моєю
пропозицією сесія міськради обрала колишнього віце-мера Михайла Козирєва,
секретарем міськради — колишнього першого віце-мера Олександра Прокопенка.
Зрозуміло, що ввійшли до складу міського керівництва й колишні управлінці
облдержадміністрації: першим заступником — Валерій П’ятов, заступниками
голови — Олександр Незвинський, Іван Крошко, управсправами виконкому —
Сергій Кушко. Такі підходи й до кандидатур на пости керівників управлінь
і служб.

— Чи зміняться економічні відносини міськради з підприємствами-виробниками
сільгосппродукції. Чи продовжить Одеса, приміром, закупівлю картоплі, інших
видів сільгосппродукції у Туреччині й сусідніх країнах?

— Я вважав недопустимою практику колишнього керівництва — витрату значних
валютних коштів з бюджету на завезення в Одесу продовольчої продукції з
Туреччини, Ізраїлю, інших країн. Хіба так слід реформувати економічні відносини
з селом, підтримувати вітчизняного товаровиробника? Навпаки — ми будемо
намагатися створювати всі умови для завезення до Одеси продукції місцевих
фермерів й інших сільгоспвиробників. Передусім з ними підписуватимемо взаємовигідні
контракти про постачання. І вони, а не перекупники, повинні стати й головними
господарями міських ринків. Не менш важливим вважаю відродження підприємств
сільгосппереробки. А це є можливим знов-таки за умови постачання їх місцевою
сировиною, як це робиться в Києві, Харкові, Дніпропетровську.

Інтерв’ю взяв Михайло АКСАНЮК, «День»
Газета: 
Рубрика: