Депутати нарешті почали реалізовувати обіцянки щодо євроінтеграції. Учора і владна, і опозиційні фракції в понад триста голосів прийняли ряд законів, які відкривають шлях до підписання Угоди щодо асоціації та зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Звичайно, попереду ще ряд документів, які потребують ухвалення. Але процес після літніх канікул почав набирати обертів. Безумовно, не все йде гладко, перш ніж законопроекти потрапляють в сесійний зал, вони проходять випробування внесенням змін та домовленостями з боку депутатів з різних таборів. Одним словом, йде дискусія — як зробити закон кращим. А от що буде потім — після, сподіваємося, підписання угоди на Вільнюському саміті, зараз говорять менше. Формула «бути з Європою» сьогодні у всіх на устах, але як буде на практиці? Ті ж регіонали, які стоять на позиціях євроінтеграції, не можуть не розуміти, що настане час реалізації прийнятих законів. Чи готова Україна до адаптації європейських практик? Говоримо з експертами та народними депутатами.
«ЩО ЗАЛИШИЛОСЯ У РОСІЙСЬКОМУ АРСЕНАЛІ ЩОДО ТИСКУ НА УКРАЇНУ? ЧОТИРИ БЛОКИ...»
Арсеній ЯЦЕНЮК, народний депутат, голова фракції «Батьківщина»:
— Слід відмітити, що завдяки тому, що опозиція змусила наших опонентів сісти за стіл, у порядку денному з’явилися євроінтеграційні законопроекти, й ми отримали результати. Що стосується подальшої реалізації законопроектів, то все залежить від політичної волі нинішньої влади.
Що ж до ризиків, треба поглянути, що лишилося у російському арсеналі. По-перше, треба чітко усвідомити, що навіть якщо Росія дасть можливість українським товарам проходити митний кордон РФ — це тимчасова річ, тому що зараз вони не мають можливості імпортозамістити наші товари. Саме цим вони почнуть займатися зараз, навіть якщо це буде дорожче й невигідніше, але для того, щоб не дати Україні підписати, а потім ратифікувати Угоду про асоціацію з ЄС, вони підуть на все. Тож, вони зриватимуть експорт українських товарів. Наступним кроком будуть дії щодо трудових мігрантів, й робитимуть те, що вже було раніше: переслідувати, виселяти, оподатковувати, не допускати тощо. По-третє, вони почнуть тиснути на Україну через газово-енергетичні питання. Насамперед, це буде стосуватися транзиту через територію України. Знову взимку нас будуть звинувачувати у тому, що ми не забезпечуємо транзит до Європи — повторення 2006, 2009 рр. Також вони будуть розглядати питання візових обмежень для громадян. Це чотири блоки, які вони будуть застосовувати публічно й до цього треба бути готовими. В результаті, ми це подолаємо.
«НАСЛІДКИ ПІДПИСАННЯ УГОДИ БУДУТЬ СУТО ПОЗИТИВНИМИ, АЛЕ ДЕЯКІ З УХВАЛЕНИХ ЗАКОНІВ ВИКОНАТИ НЕМОЖЛИВО...»
Віктор ПИНЗЕНИК, народний депутат, фракція «УДАР»:
— Звісно, закони мають прийматися, але треба приймати закони, які здатні виконати. На жаль, я маю підстави говорити, що деякі з ухвалених законів виконати неможливо. Є багато норм, до яких доведеться повертатися.
Я вважаю, що наслідки підписання Угоди будуть суто позитивними. Україна отримає доступ до величезного ринку. Сьогодні ми не маємо цього доступу через відмінні митні ставки. Наприклад, до Польщі застосовують одні тарифи, а до України інші — угода врегулює ці питання. Ми почнемо працювати з конкурентним ринком. Немає іншого способу змусити ставати кращими, ніж помістити в конкурентне середовище, і тиск, пов’язаний із цим, — в інтересах країни й наших громадян. В кінцевому рахунку, ми хочемо мати кращу й дешевшу продукцію.
Що ж до бізнесу, пов’язаного із Росією — хай працюють. Ніхто не скасовує угоду про зону вільної торгівлі з РФ. Загалом, це дикість — ми ж не застосовуємо санкції проти Росії, коли вони підписують подібні договори. До того ж, це лиш Угода про асоціацію, а не євроінтеграція. Очевидно, що тиск Росії політичний, а не економічний.
Зараз український уряд готує Угоду про зону вільної торгівлі з Туреччиною. Чому Російська Федерація не заявляє протест? Чомусь ультимативні вимоги до України ставлять лиш тоді, коли мова йде про ЄС.
В Україні потрібно шукати набагато ефективніші й сильніші рішення для вирішення проблем, які існують у багатьох секторах. Світовий досвід — це не догма. Європа вимагає не дублювати її закони, а знайти власні підходи та рішення, які дозволять побороти корупцію, зробити незалежною судову систему, вивести з тіні економіку тощо.
Сьогодні ми ухвалили закон про незалежність суддів. Хоча на мою думку, єдиний спосіб досягти цієї мети — виборність суддів. Наразі суспільство не готове до цього. Так само виборним має бути і прокурор. Але ухвалення подібних рішень вимагає «вправки» наших мізків.
«...УКРАЇНІ НЕ УНИКНУТИ ГАРМОНІЗАЦІЇ МИТНИХ ПРОЦЕДУР І СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖЗАКУПІВЕЛЬ»
Володимир ЛАПА, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:
— Революцій не буде. Коли стартував переговорний процес, йшлося про адаптацію технічного регулювання, приведення ветеринарних і санітарних норм України до норм ЄС. Тоді вирішувалося, як краще адаптувати все це. Під час переговорного процесу стало зрозуміло, що країна в цілому не готова до цього. Зараз йдеться більше про координацію контрольних органів і зближення законодавчих норм. У поданих шести законах я не бачив нічого стосовно АПК, але для здійснення торгівлі з ЄС Україні не уникнути гармонізації митних процедур і створення єдиного механізму держзакупівель. Зокрема, щоб українські підприємства могли брати участь у тендерах країн ЄС і навпаки. Кажучи про євроінтеграцію та її наслідки, я б ставився спокійно до наших можливостей. Вступаючи до ВТО, ми теж думали, що буде все й одразу, а наш інвестиційний імідж покращиться. Але для цього, як виявилося, треба, щоб минув певний час. Тому зовнішній чинник у вигляді підписання договору про асоціацію — це добре. Але для масштабніших змін мають відбутися реформи в середині країни.
«ЕКСПОРТ ЗЕРНА ЗРОСТЕ ПРИБЛИЗНО НА 10%»
Володимир КЛИМЕНКО, президент «Української зернової асоціації»:
— Я вважаю, що на зерновому ринку ми абсолютно готові до співпраці з ЄС і від євроінтеграції окрім додаткової безлічі переваг нічого не отримаємо. По-перше, Україна давно експортує до ЄС зернові, й дуже багато мільйонів тонн... Ми 2,5 мільйона зерна відправляємо лише до Іспанії. Це все байки... І у нас є можливість експортувати ще більше без будь-яких мита, обмежень, квот. По-друге, з’явиться можливість купувати імпортну техніку, наприклад для будівництва елеваторів, без мита. Тож буде цікаво, як щодо імпорту, так і щодо експорту. ЄС імпортує певну кількість зерна. Він не купуватиме в 10 разів або вдвічі більше після євроінтеграції. Їм стільки зерна просто не треба... Експорт зерна до ЄС зросте приблизно на 10%. Але головне — це полегшення торгівельних правил і ввезення необхідного для нас устаткування.
ПОКИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР
Учора на вечірньому засіданні Верховна Рада ухвалила черговий проект закону, який входить до необхідного мінімуму перед самітом у Вільнюсі. Він передбачає призначення виборів у 5 проблемних мажоритарних округах (№94, №132, №194, № 197 і №223). Дату виборів, на вимогу опозиції, призначили на 15 грудня. Проект здобув 371 голос.
Трохи раніше Верховна Рада ухвалила такі закони, які мають наблизити українське законодавство до європейських стандартів: проект про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо порядку та умов відбування покарання та проект щодо посилення гарантій незалежності суддів. Останній було направлено на розгляд Конституційного Суду.
