Попри всі зусилля, які робить меджліс кримськотатарського народу, керівництву цієї організації складно протистояти небезпечній для нього тенденції — фрагментації політичного поля кримських татар. Зокрема, в умовах інформаційних кампаній, націлених на формування негативного образу меджлісу й Мустафи Джемільова особисто. Тут застосовуються різні PR-технології, особливо поширена методика — тиражування інформації у ЗМІ, зі змісту якої випливає, що у меджлісу з’явилося безліч конкурентів, і М. Джемільову буде складніше мобілізувати виборців — кримських татар — у необхідному напрямку.
Такими себе позиціонують декілька відносно великих об’єднань («Міллі Фірка», група Надіра Бекірова, «Намус» та інші) й низка дрібніших організацій (Координаційна рада Хубедіна Хубедінова, «Міллі арекет партіяси», «Койдешлер» Ібраїма Воєнного тощо).
На практиці ситуація не така проста, як це може здатися на перший погляд: не всі політичні сили, яких вважають конкурентами меджлісу, є такими насправді. Наприклад, громадська організація «Авдет», представники якої пікетують будівлю Кабінету Міністрів із вимогою вирішити земельні питання репатріантів, на сторінках деяких кримських видань фігурує як «конкурент» представницького органу кримських татар. Детальний аналіз ситуації свідчить, що на даний момент говорити про яскраво виражену конкуренцію між керівництвом «Авдет» і меджлісом немає сенсу. В суспільній свідомості політичні візаві М. Джемільова асоціюються, перш за все, з політиками — кримськими татарами та структурами, які ті очолюють, що критикують ті чи інші дії меджлісу. Стосовно електоральних уподобань корінного населення півострова, тут явну конкуренцію представницькому органу кримських татар можуть скласти політичні сила іншого спектру, наприклад, БЮТ.
Слід зауважити, що для кримського осередку БЮТ характерне протистояння з меджлісом за симпатії кримських татар. Ситуація розжарилася в період дострокових виборів до Верховної Ради восени 2007 р., коли керівник кримського офісу БЮТ А. Сенченко привселюдно звинуватив меджліс у здійсненні тиску на своїх агітаторів і кримських татар, котрі підтримують БЮТ. У меджлісі обвинувачення спростували як абсурдне й таке, що не відповідає дійсності. Навесні цього року у ЗМІ сталися чергові «обміни люб’язностями» між А. Сенченком і М. Джемільовим, які звинувачували один одного в корупції та земельних махінаціях на південному березі Криму. Таким чином, сторони намагаються у різні способи дискредитувати опонента в очах виборців.
Що стосується «Авдет», то ця організація була зареєстрована у квітні 2007 р. групою активістів із представників кримськотатарського національного руху. Згідно з інформацією офіційного сайту організації, в її діяльності було визначено кілька напрямів — «покращення добробуту й відродження духовних цінностей кримськотатарського народу»; «підтримка учасників полян протесту в документальному оформленні та юридичній підтримці, участь у переговорних процесах із владними структурами, захист учасників полян протесту від міліцейського й чиновницького свавілля».
Чисельність членів і прибічників, згідно з офіційною інформацією, наразі сягає 15 тис. осіб. До списків членів «автоматично» записуються практично всі учасники полян протестів. Таким чином, по Криму набралося близько 120 осередків, їхню кількість керівництво планує до кінця року довести до 1000. Формальним головою правління «Авдет» є голова однієї з сімферопольських полян протесту Мустафа Маушев. Справжнім керівником цієї організації багато хто вважає його більш відомого соратника Даніяла Аметова, який певний час працював радником спікера Верховної Ради АРК Анатолія Гриценка.
Спочатку відносини лідерів «Авдет» із меджлісом позиціонувалися як «складні», хоча при цьому вони не заперечували саму систему національного самоврядування кримських татар. «Меджліс — це орган, обраний народом. Діалог не з Меджлісом повинен бути, а з владою. Влада, вочевидь, не здатна вирішувати або не хоче, оскільки питання досі не вирішене. Вся проблема у владі», — зазначив у одному зі своїх інтерв’ю Даніял Аметов. Таким чином, керівництво «Авдет» ніби дистанціювалося у своїх діях від політики представницького органу кримських татар, погоджуючись з існуванням політичної структури, вибудованої М. Джемільовим і його оточенням. Лідери «Авдет», що згрупувалися навколо персони Даніяла Аметова, якого в народі прозвали «королем самозахоплень», прагнуть діяти іншими способами, ніж представники інших опозиційних до меджлісу структур.
Близько двох місяців тому ситуація почала змінюватися у бік політизації вимог, які висувають лідери «Авдет»: під стінами Кабінету Міністрів у Києві був організований пікет, який згодом переріс у голодування. Під час акції авдетівці зробили кілька політичних заяв, які дозволили поглянути на організацію під іншим кутом. Один із керівників пікету Рінат Шаймарданов заявив журналістам, що вони збираються звернутися до структури Європейського Союзу й ООН у зв’язку з порушенням прав корінного населення Криму. «Якщо Україна вважає проблеми кримських татар малозначущими, ми зробимо так, що кримськотатарська проблема стане головною проблемою України, — заявив він. — Ми перекриємо Україні дорогу до Євросоюзу» (УНІАН). За його словами, керівництво організації провело попередні консультації у представництві Ради Європи.
Загальновідомо, що до світової громадськості апелює і меджліс. Так, за результатами проведеного 18 травня поточного року траурного мітингу, присвяченого 65-й річниці депортації кримськотатарського народу, було прийнято резолюцію, що містила заклик до ООН і європейських структур сприяти відновленню прав кримськотатарського народу. Цим шляхом вирішило піти й керівництво ОО «Авдет».
Схожість у діях невипадкова, оскільки, всупереч реакції деяких кримських ЗМІ на дії ОО «Авдет», керівництво організації не лише не проти системи національного самоврядування, що склалася, але й не визнає себе конкурентом меджлісу. «Не може бути й мови про конкуренцію з меджлісом, ми як громадська організація можемо виступати з пропозиціями, які будуть розглянуті на президії меджлісу або на курултаї», — говорить голова правління «Авдет» Мустафа Маушев, який, окрім цього, є делегатом курултаю (національного парламенту кримських татар). Слід зазначити, що, крім М. Маушева, курултай представлений іще трьома делегатами від його громадської організації. Найважливіше те, що пан Маушев є членом комісії з підготовки та проведення виборів місцевих меджлісів, які наразі проходять у Криму.
Сам факт того, що нехай навіть формальний, але голова громадської організації є функціонером меджлісу, ставить під сумнів питання про конкуренцію між ОО «Авдет» і представницьким органом кримських татар. Аналогічну думку висловлює керівник прес-служби меджлісу Шевкет Кайбуллаєв. Він також не бачить підстав для конкуренції між ОО «Авдет» і меджлісом, оскільки це структури різного рівня. «Безглуздо порівнювати громадську організацію з системою меджлісу й курултаю, бо механізми створення цих органів різні», — заявив Ш. Кайбуллаєв.
Що до політичних перспектив, то, за словами М. Маушева, крім звернення до Ради Європи з вищезгаданими вимогами, наразі нічого не планується. Фактично голова організації наполягає на тому, що політикою повинен займатися меджліс, а організація, що представляється ним, і надалі сприятиме співвітчизникам у розв’язанні земельних питань і надаватиме посильну допомогу в облаштуванні.
Вочевидь, керівництво «Авдет» придивляється до політичної обстановки, яка постійно змінюється, і поки що не намагається агітувати своїх членів за того чи іншого кандидата у президенти України. «Моя особиста думка як простої людини, а не як голови громадської організації: нашому народу взагалі не треба брати участі у виборах», — заявив М. Маушев.
Звісно, у політичних сил, що діють в автономії та за її межами, може виникнути бажання ввести в дію цю організацію в своїх цілях. Пікет, організований «Авдет» у Києві, який потім переріс у голодування, має свій нюанс. Кидається в очі те, що пікетники різко критикували діючого прем’єр-міністра Юлію Тимошенко та керований нею уряд, під вікнами якого вони розташувалися. При цьому на адресу Секретаріату Президента яких-небудь гучних обвинувачень зроблено не було. Це не може не дратувати прибічників прем’єр-міністра в Криму.
Наразі, як стверджують представники меджлісу, питання про існування реальної опозиції до них не стоїть на порядку денному. Фактично ті, хто позиціонує себе як опозиція, згідні з необхідністю існування системи національного самоврядування. Причина криється в незгоді з діями керівництва представницького органу кримських татар в особі Мустафи Джемільова, який, на думку його політичних противників, втратив контроль над ситуацією в кримськотатарському середовищі й не здатний забезпечити голосування співвітчизників за того чи іншого кандидата. Ш. Кайбуллаєв, навпаки, певен, що керівництво меджлісу може спрямувати кримських татар у період виборчої кампанії. Якого кандидата в президенти підтримуватиме керівництво меджлісу — поки що невідомо. «Ми поки що спостерігаємо за ситуацією, але можу сказати однозначно, що це буде представник демократичних сил», — зазначає Ш. Кайбуллаєв.
Найскладнішим для меджлісу зараз є не існування конкурентноздатного центру сили, а втома кримських татар і всього українського суспільства від політики. Діяти керівництву меджлісу складно не через те, що опозиція «відбирає» голоси, а через реальну загрозу політичного нігілізму, який поширюється серед кримських татар, які розчарувалися в будь-якій владі. У цій ситуації можуть зазнати політичних втрат і меджліс, і ті групи, які його невпинно критикують.
