Черговий вимір електоральних настроїв українців — особливо на тлі відносної стабільності рейтингів можливих кандидатів у президенти протягом півроку — ознаменувався невеликою сенсацією. Виявилося, що якби вибори відбулися на початку лютого (тобто на момент проведення опитування), то до другого туру разом із Віктором Ющенком вийшов би Президент Леонід Кучма. Несподіванка в тому, що раніше кандидатуру нинішнього Президента, який неодноразово чітко заявляв про свою неучасть у виборах-2004, соціологи навіть не пропонували в «списку для голосування» (щоправда, завжди знаходилися 1 — 2% респондентів, які, не задовольнившись запропонованими кандидатурами, підтримували чинного Президента, і його прізвище все ж фігурувало в опрацьованому соціологами матеріалі).
І ось (і тут ми ще раз переконуємося в силі «списку», про що «День» уже писав минулого тижня) до свого лютневого опитування експерти Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру соціальних і політичних досліджень «СОЦИС» занесли кандидатуру Леоніда Кучми й отримали несподіваний результат. Як повідомила журналістів науковий керівник Фонду Ірина Бекешкіна, вони кілька разів перевіряли отримані цифри, проте помилки не виявили. Справді, 13% опитаних віддали б на початку місяця свої голоси нинішньому Президентові, тим самим давши йому пропуск до другого туру виборів, де йому довелося б суперничати з лідером «Нашої України» Віктором Ющенком (який у першому турі міг би розраховувати на 23,5% голосів). Тим самим Л. Кучма «відібрав» в майже затвердженого як найбільш «прохідного» кандидата від влади Віктора Януковича 2% прихильників (рейтинг нинішнього прем’єра становив 7%). Позаду Леонід Кучма залишив і лідера комуністів Петра Симоненка, який в сусідстві з Наталією Вітренко навряд чи може розраховувати на більш ніж 10% голосів виборців.
Проте соціологи не радять надавати отриманим цифрам дуже великого значення. Зокрема тому, що, як неодноразово повторила на прес-конференції директор Центру «СОЦИС» Світлана Потоцька, не слід забувати про похибку, характерну для соціологічних опитувань, — у цьому випадку вона може становити 3%, а отже, рейтинг нинішнього Президента може бути не 13%, а, наприклад, 10% (щоправда, з такою самою часткою ймовірності можна припустити, що прихильників кандидата Кучми в країні не 13%, а 16%, а то й усі 17% — зважаючи на те, що саме стільки респондентів ствердно відповіли на пряме запитання «Якби Президент України Леонід Кучма балотувався на пост президента в 2004 році, чи проголосували б ви за нього?»). Нарешті, ситуація, коли в одному списку будуть і В. Янукович, і Л. Кучма, — надумана та нереальна. Це своєрідний експеримент, і експеримент вельми цікавий. Насамперед для політичних сил, які зацікавлені в продовженні обраного Україною курсу. Отриманий результат, на думку соціологів, свідчить, що Віктор Янукович насправді не є таким уже й сильним кандидатом, оскільки навіть у рідному для себе Донецькому регіоні втратив підтримку виборців із появою варіанта «Леонід Кучма». Не на користь кандидата Януковича також той факт, що в змодельованому соціологами другому турі, де за перемогу змагаються Янукович та Ющенко, виборці поки що віддають перевагу лідеру «Нашої України» (40% проти 23%). Щоправда, і Янукович має свій козир: стійке несприйняття як кандидат у президенти він викликає лише в 2% опитаних, тоді як його імовірний суперник Ющенко — в 9%. А друге місце в списку лідерів електоральних антипатій стійко займає найближчий союзник лідера «Нашої України» по опозиційному табору Юлія Тимошенко (за неї за жодних обставин не голосували б 14% українських виборців). Загалом, є над чим замислитися і владі, й опозиції. Зокрема, що стосується визначення з «єдиним кандидатом» і від тих, і від інших. Адже, як показують опитування, гра на спільному електоральному полі кількох кандидатур може бути дуже небезпечною для «найсильнішого» в окремій категорії. Соціологи не схильні думати, що справжній бюлетень для голосування буде коротшим за запропонований у питальнику. Навпаки, вважають вони, кандидатур, у тому числі й уже апробованих на українських виборах «клонів», буде набагато більше. Усі вони відтягатимуть від лідерів по 1- 2%, а то й більше голосів. А вибори наближаються, і часу на розкручування залишається дедалі менше...
