СНД, який намагалися поховати відразу ж після народження, сьогодні, незважаючи на спроби активізувати його діяльність, схоже, входить у нову фазу гострої перманентної кризи. І економічна взаємодія, і зміцнення безпеки залишаються в ньому лише своєрідними паролями, які насправді означають чи не повний застій. Відвертий обмін думками про нові тенденції розвитку міжнародного становища закінчується констатацією незаперечних істин про те, що «головні небезпеки для СНД і всього людства пов’язані на даному етапі з міжнародним тероризмом, загрозою поширення зброї масового знищення, організованої злочинності, незаконної міграції...» (міністр закордонних справ РФ Ігор Іванов) і викликає «глибоке задоволення» лише на етапі офіційних виходів до преси. У той же час першочергові заходи із створення зони вільної торгівлі нескінченно відкладаються... Схоже, роль СНД зараз все більше зводиться до досить пасивного спостереження за ходом формування нового світового порядку...
Відповідаючи на запитання «Дня», виконавчий секретар СНД Юрій Яров виклав власну позицію таким чином: «Ви чули, щоб було бажання Росії вступати туди (до НАТО. — Авт. ) і що її туди хтось запрошує? Є нова концепція, яка свідчить про те, що потрібно знайти нормальну взаємодію з цією структурою і співробітничати не через перекладача. Щодо України, то вона вибрала свій шлях, і Росія вважає, що це також потрібно вітати. Це нормальне просування вперед. Кожний вибрав свій шлях». Щоправда, на офіційному рівні українське рішення про приєднання до НАТО (Україна заявила про нього ще до того, як світ дізнався про включення Росії до натовської двадцятки) користується повним розумінням керівництва Російської Федерації. За словами міністра закордонних справ України Анатолія Зленка, це розуміння має для української сторони «неоціненне значення».
Тим часом російська преса досить різко відмічає відмінності російського та українського шляху до Північноатлантичного альянсу. Газета «Фінансова Росія» навіть попереджає (прямо в заголовку): «Росія може поховати НАТО». На її думку, вступ Росії до НАТО робить безглуздим перебування там США, оскільки Росія «може розкласти цю організацію зсередини».
У цих умовах Україна, яка визначила для себе шлях інтеграції в Європу і НАТО, все помітніше робить крен у бік конкретних відносин із країнами СНД, що чітко проявилося під час візиту прем’єр-міністра Анатолія Кінаха до Москви. Партнерами на переговорах протягом лише одного дня стали чотири країни. Так після аналізу торгово- економічних відносин із Грузією сторони заявили, що їм сприяє «вдала тарифна політика». На жаль, у відносинах із Росією така констатація виявилася неможливою. З початку року товарообіг між стратегічними партнерами скоротився на півмільярда доларів. Вирішення цих проблем поки відкладається, сторони задовольняються тільки моніторингом, тоді як «широка доповідь», як сказав «Дню» учасник переговорів, заступник міністра економіки і євроінтеграції України Андрій Гончарук, буде представлена 21 червня.
Більш помітного прогресу досягнуто у такій вузькій, але не менш вагомій проблемі, як труднощі з реалізацією металургійної продукції. Україна і Росія, до яких приєднався також Казахстан, домовилися про узгоджені дії на ринках третіх країн. Щоправда, конкретні рішення з цього питання будуть готуватися на рівні міністрів у Казахстані, а поки що їхні контури навіть не окреслені. Мабуть, найближчим часом не варто чекати й підписання українсько-російської довготривалої угоди про транзит через Україну російського газу. Український прем’єр називав у бесіді з журналістами і місце, і дату підписання, однак у його голосі не було особливої впевненості.
«Україна підтримує необхідність поглиблення співпраці з державами СНД», — сказав, розпочинаючи свою бесіду в Москві з українськими журналістами А. Кінах, і продовжив, — «безумовно, на підставі вимог про рівноправну і взаємовигідну співпрацю». Перелічуючи прийняті на саміті СНД рішення, він, зокрема, підкреслив, що підтримано пропозицію України «про необхідність посилення роботи держав СНД у формуванні зони вільної торгівлі», і це питання, яке, помітимо, стояло в проекті порядку денного нинішнього саміту, перенесено на інше засідання. Прем’єр повідомив, що від засідання до засідання він бачить все більше розуміння колег по СНД у необхідності довести договір про вільну торгівлю до реалізації (Росія його досі не ратифікувала). При цьому, відповідаючи на запитання «Дня», він підтвердив, що на саміті СНД нерідко звучить критика стосовно оперативності та ефективності рішень, що приймаються. А. Кінах сказав: «Це дуже важка школа для всіх — навчитися захищати національні інтереси не всупереч створенню сприятливих умов для співпраці в умовах прозорої ринкової конкуренції. У СНД ми бачимо велику кількість подвійних стандартів». Говорячи про можливості вступу України до ЄврАзЕС, прем’єр підкреслив, що, виходячи з національних інтересів, це можливо тільки в тому разі, якщо ця організація виявиться діючою зоною вільної торгівлі. Якщо ж це буде черговий митний союз, відзначив А. Кінах, то вступати до нього для України, швидше за все, недоцільно. Словом, нинішня політика України, для якої ще нещодавно була характерна багатовекторність, яка досі викликає масу запитань, стає все більш прозорою. СНД тепер, схоже, буде цікавити Київ доти, поки в цій організації зберігатимуться хоч найменші можливості вирішення проблем в економіці та торгівлі. Якщо цих можливостей не буде — тим гірше для СНД. Перехідний етап, на якому було життєво необхідно будь-якою ціною підтримувати старі зв’язки, відходить у минуле. На горизонті — нова національна ідея, яка полягає в тому, щоб впроваджувати в країні саме ті життєві стандарти, які продемонстрували світу свою дієздатність.
