Президент України Леонід Кучма призначив своїм указом на 16 квітня 2000 року всеукраїнський референдум, що проводиться з народної ініціативи. У бюлетені для таємного голосування на референдумі буде включено 6 запитань і можливі відповіді на них:
1. «Чи висловлюєтеся Ви за недовіру Верховній Раді 14-го скликання і внесення у зв'язку з цим доповнень до частини другої статті 90 Конституції України такого змісту: «а також у разі висловлення недовіри Верховній Раді України на всеукраїнському референдумі, що дає підстави Президенту України для розпуску Верховної Ради України?»
Так.
Ні».
2. «Чи підтримуєте Ви пропозиції про доповнення статті 90 Конституції України новою третьою частиною такого змісту:
«Президент України може також достроково призупинити повноваження Верховної Ради України, якщо Верховна Рада України протягом одного місяця не змогла сформувати постійно діючої парламентської більшості чи у випадку незатвердження нею протягом трьох місяців підготовленого та поданого у встановленому порядку Кабінетом Міністрів України державного бюджету України», яка б встановлювала додаткові підстави для розпуску Президентом України Верховної Ради України, і відповідне доповнення пункту 8 частини 1 статті 106 Конституції України словами: «та в інших випадках, що передбачені Конституцією України?»
Так.
Ні».
3. «Чи згодні Ви з необхідністю обмеження депутатської недоторканності народних депутатів України і з виключенням у зв'язку з цим частини 3 статті 80 Конституції України: «Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані або заарештовані?»
Так.
Ні».
4. «Чи згодні Ви із зменшенням загальної кількості народних депутатів України з 450 до 300 і пов'язаною з цим зміною частини 1 статті 76 Конституції України слів «чотириста п'ятдесят» на слово «триста», а також внесенням відповідних змін до виборчого законодавства?»
Так.
Ні».
5. «Чи підтримуєте Ви необхідність формування двопалатного парламенту в Україні, одна з палат якого представляла б інтереси регіонів України і сприяла б їх реалізації, і внесення відповідних змін до Конституції України і до виборчого законодавства?»
Так.
Ні».
6. «Чи згодні Ви з тим, що Конституція України повинна прийматися всеукраїнським референдумом?»
Так.
Ні».
Волевиявлення громадян України здійснюється шляхом викреслювання у разі позитивної відповіді слова «ні», а у разі негативної відповіді — слова «так».
Підготовку проведення всеукраїнського референдуму з питань, передбачених цим указом, покладено на Центральну виборчу комісію і відповідні територіальні та дільничні комісії. Центрвиборчком також затвердить кошторис на проведення референдуму, а його фінансування забезпечуватиме Кабінет Міністрів.
Дуже показово, що всі перші відгуки і коментарі указу Президента про референдум (як прибічників його проведення, так і його противників) базуються на тому, що його підсумки вже відомі наперед. Розглядаються лише різні варіанти того, як саме Президент використає шість «Так» у своїх подальших діях.
Щоправда, лідер Компартії Петро Симоненко заявив, що КПУ продовжуватиме докладати зусилля щодо проведення свого, альтернативного референдуму, з тим щоб «вимагати» від Президента оголошення його своїм указом. Раніше він повідомляв про намір КПУ ініціювати всеукраїнський референдум з питань про скасування інституту президента, посилення ролі та функцій представницьких органів влади (місцевих рад і парламенту — Інтерфакс-Україна), а також гарантій захисту державою соціальних прав громадян.
Лідер КПУ вважає, що указ Леоніда Кучми про проведення 16 квітня референдуму про корективи у системі влади видано «з однією метою — відвернути увагу народу від насущних проблем, що стоять зараз перед суспільством».
Глава Селянської партії України Сергій Довгань заявив, що ліві парламентські фракції обов'язково звернуться до Конституційного суду з приводу неконституційності указу Президента про референдум. На його думку, «цей указ не просто виходить за рамки існуючого правового поля, а й грубо порушує закони країни».
При цьому лідер СелПУ наголосив, що ліві фракції теж готові до створення опозиційного блоку. «Правої більшості в парламенті немає, і думаю, що її й не буде, — заявив він. — Репресивний апарат просто примушує депутатів ставити свої підписи під так званим документом про більшість».
Однак у лівому блоці вже давно утворилася тріщина. Лідер СПУ Олександр Мороз хоч і вважає, що депутати можуть звернутися до КС iз представленням щодо законності указу про референдум, сам не збирається брати участь у підготовці такого представлення в КС. «Я не займаюся цим питанням і думаю, що й надалі займатися ним не буду», — заявив О.Мороз.
Умовно праві партії Народний рух України, партія «Реформи і порядок» і Конгрес українських націоналістів не згодні з винесенням на всеукраїнський референдум запитань про створення двопалатного парламенту і про прийняття Конституції України на всенародному референдумі. У заяві цих партій зазначено, що запитання про створення двопалатного парламенту і особливо про фактичне визнання нелегітимності нині чинного Основного закону можуть призвести до подальшого згортання демократії, посилення сепаратистських настроїв і спровокують правовий хаос у державі. Водночас вони підкреслюють, що ці партії «готові ініціювати і голосувати за дострокове припинення повноважень Верховної Ради, якщо парламентська більшість не зможе налагодити конструктивну роботу» законодавчого органу. У заяві також зазначено, що нинішнє «ліве керівництво» Верховної Ради, «яке повністю дискредитувало себе, вимагає заміни».
Однак політолог Михайло Погребинський вважає, що «навіть незалежно від того, чи захочуть ініціатори референдуму, чи буде їм це необхідно і наскільки добре будуть працювати депутати, парламент приречений». Він допустив, що, коли в парламенті зміниться керівництво, реально працюватиме більшість і «взагалі Верховна Рада діятиме ідеально, може виникнути враження, що необхідності в розпуску парламенту немає». Однак у цьому випадку, сказав політолог, ініціатори референдуму після його проведення опиняться у складній ситуації, оскільки фактично проігнорують ставлення народу.
Політолог також зазначив, що в зв'язку з тим, що запитання, які виноситимуть на референдум, не мають обов'язкового характеру, «залишається деяка свобода дій — можна застосовувати результати референдуму, а можна використати їх як «дамоклів меч», щоб, наприклад, примусити депутатів ефективно працювати».
На думку М.Погребинського, референдум використовується для «політичної реформи, яка змінює сутнісні принципи формування системи влади в Україні». «Частина політичного класу, зокрема ті, хто підтримував Л.Кучму на виборах, знаючи готовність виборців підтримати особливо деякі з пропонованих запитань, не бачать іншого способу проведення політичної реформи, тому вдалися до референдуму», — вважає М.Погребинський.
Проте, на думку представника фракції «Громада» Олександра Єльяшкевича, «сьогодні рано говорити про те, чи відбудеться референдум, і якщо відбудеться, то коли». Прогнозуючи подальший розвиток подій, О.Єльяшкевич висловив думку про те, що, «безумовно», з боку депутатів підуть звернення до Конституційного суду, і Верховний Суд почне розглядати питання щодо рішення Печерського суду, який зобов'язав Центрвиборчком зареєструвати ініціативні групи з проведення всеукраїнського референдуму.
Він також зауважив, що, згідно з Конституцією, «ніхто не має права» відмовляти в реєстрації ініціативних груп, якщо всю процедуру створення таких груп узгоджено iз законом про всеукраїнський та місцевий референдуми. На його думку, «існує серйозна правова колізія в подальшій реалізації прав громадян на проведення всеукраїнського референдуму». У зв'язку з цим він вважає необхідним, щоб вищі судові інстанції — Верховний і Конституційний суди — «чітко забезпечили» правовий механізм вільного волевиявлення громадян, оскільки, за його словами, «відповіді на запитання, які винесено на референдум, можна трактувати по-різному». Крім цього, зазначив депутат, КС має також винести рішення з приводу тих запитань референдуму, якими передбачене внесення змін до Конституції.
Якщо ж всеукраїнський референдум відбудеться, вважає О. Єльяшкевич, то його можна розглядати як референдум про підтримку курсу Президента. Він пояснив, що народ, відповідаючи на запитання про довіру ВР, має таким чином висловитися щодо парламентської більшості, яка підтримує Президента і його курс. «Перше запитання, яке виносять на референдум (про довіру Верховній Раді. — Ред. ), — це подарунок опозиції», — заявив О.Єльяшкевич. «Щоб висловитися проти курсу Президента, кращий подарунок опозиції годі уявити», — додав він.
На думку О.Єльяшкевича, складно говорити і про істинні цілі Президента, оскільки для нього (Президента. — Ред. ) «ідеальне рішення — прийняття нової Конституції, аби не лише обмежити повноваження Верховної Ради, але й щоб зняти тимчасові обмеження зі своїх повноважень».
Оглядачі зазначають, що після референдуму країна з парламентсько-президентської стане президентською республікою.
