Наближаються президентські вибори. Є бажання, щоб
молодь узяла участь на конкретному боці. Тому молодіжні організації неполітичного
напряму (а таких більшість — три чверті УНКМО) можна втягнути у вибори
на чиємусь боці
1 грудня Верховна Рада ухвалила в цілому закон
«Про молодіжні й дитячі громадські організації».
Український національний комітет молодіжних організацій
(УНКМО) є спілкою, яка об’єднує більшість легалізованих всеукраїнських
молодіжних і дитячих організацій, а також обласних, Республіки Крим, київських
і севастопольських місцевих об’єднань, молодіжних і дитячих громадських
організацій.
Згідно з законом, молодіжні громадські організації можуть
вступати у виборчі коаліції.
Верховна Рада при затвердженні держбюджету окремим рядком
передбачає видатки на підтримку діяльності об’єднання, членами якого є
більшість зареєстрованих всеукраїнських і регіональних молодіжних і дитячих
громадських організацій (Iнтерфакс-Україна).
Безпосередньо ухваленню закону передували дві значні події
в молодіжній політиці.
16 листопада Міністерство юстиції України зареєструвало
Український молодіжний парламент. Голова УМП, голова Спілки українського
студентства Володимир Березовський відзначив, що головним завданням УМП
є підготовка законопроектів і винесення їх на розгляд Верховної Ради (агентство
Інтерфакс-Україна).
Того ж дня (збіг?), виступаючи на відкритих громадських
слуханнях «Державне фінансування молодіжних програм і проектів» лідер молодіжного
парламенту України Олексій Кляшторний сказав, що молодіжний парламент і
молодіжний уряд України вважають за необхідне змінити існуючу систему державного
фінансування програм і проектів молодіжних громадських організацій.
Прем’єр-міністр молодіжного уряду Костянтин Захаренко,
виступаючи там, стверджував, що фінансування молодіжних організацій через
УНКМО призвело до нецільового використання державних коштів і до явних
зловживань (агентство Інтерфакс-Україна).
Молодіжний рух в Україні, як уже писала наша газета, на
державному рівні представляє УНКМО. Цей комітет, створений 1992 року на
кшталт національних комітетів, які є в європейських країнах, об’єднує десятки
всеукраїнських і регіональних молодіжних рухів різних політичних і неполітичних
орієнтацій. Його прийнято до складу Ради Європейських Національних Молодіжних
Комітетів країн Ради Європи і він представляє цю організацію в Україні.
УНКМО фінансується з держбюджету з подальшим розподілом
коштів між конкретними молодіжними організаціями.
Проте в нас і в молодіжних справах свої національні особливості.
Виявляється, існує паралельна структура, що претендує також на об’єднувальну
роль української молоді. Це молодіжний парламент України, котрий створив
свій виконавчий орган — молодіжний уряд. Ці дві організації активно не
люблять УНКМО і постійно його викривають — то в організації та скоєнні
замаху на голову молодіжного уряду Костянтина Захаренка (у вересні 1998
року), то в перманентних фінансових порушеннях.
Аби розібратися, «хто є хто», ми звернулися до Володимира
Рябiки (голови УНКМО), Анатолія Бєлого (начальника Управління у справах
молоді Міністерства сім’ї та молоді), Володимира Березовського (голови
Українського молодіжного парламенту) і Костянтина Захаренка (прем’єр-міністра
молодіжного уряду України).
ДО ПИТАННЯ
ПРО СТВОРЕННЯ
В.Рябiка: Спочатку було створено молодіжний парламент,
нині очолюваний Березовським. А інший парламент обрано в результаті ролевої
гри на семінарі під назвою «Молодіжний парламент України», де грали у гру
— як у принципі повинен існувати молодіжний парламент. Цей семінар відбувся
приблизно через три тижні після того, як уже було створено парламент Березовського.
Були представники лише трьох організацій, обрали Кляшторного спікером.
Також обрали молодіжний уряд на чолі з Костянтином Захаренком. Його прем’єр-міністр
В.Пустовойтенко зробив своїм позаштатним радником. Усіх міністрів цього
молодіжного уряду зробили радниками відповідних міністерств. Вийшло, що
ці хлопці, граючи, отримали дуже високий статус — увійшли в реальну владу.
І ведуть боротьбу з парламентом Березовського, стверджуючи, нібито вони
справжні, а ті ні. Вони подали документи на легалізацію, їх легалізували.
Зате парламент Березовського зареєстрували лише 16 листопада. І сталося
це завдяки тому, що ми підключили Ткаченка, він особисто телефонував у
Мін’юст.
З політичної точки зору, парламент Кляшторного представляє
три всеукраїнські молодіжні організації: Народно-демократичну лігу молоді
(молодіжне крило НДП), Ліберальне молодіжне об’єднання (молодіжне крило
Ліберальної партії України) і незалежну профспілку «Поступ». У принципі
вся сила цього парламенту грунтується на можливостях НДП. Вони ошукали
фактично весь молодіжний рух.
А в парламент, очолюваний Березовським, входить близько
30 всеукраїнських молодіжних організацій. Формально парламент структура
не наша, але туди входять організації, які є членами УНКМО.
А.Бєлий: За ініціативою низки молодіжних організацій (Молодий
Рух, УСДМ — українська соціал-демократична молодь) у січні створено Український
молодіжний парламент, куди ввійшли представники близько 30 всеукраїнських
молодіжних організацій різного політичного й не тільки політичного спектра
— дитячі, скаутські, громадські.
У той же час з іншим блоком молодіжних організацій (Перша
українська студентська профспілка, Ліберально-молодіжне об’єднання і Народно-демократична
ліга молоді) за підтримки нашого Міністерства було реалізовано інноваційний
проект — яким може бути молодіжний парламент України, котрий створює ще
й Молодіжний уряд України. Згідно з проектом міністри молодіжного уряду
водночас повинні стати радниками з молодіжних питань справжніх відповідних
міністрів, аби бачити, як працює державна машина... Ми не створювали молодіжний
парламент, ми реалізовували інноваційний проект. Це була ролева гра на
рівні ідеї — подивитися, як це буде виглядати. До цих трьох організацій
більше ніхто не приєднався. Решта молодіжних організацій, які перші задекларували
цю ідею, почали висловлювати своє незадоволення створенням такої структури
без урахування їхніх інтересів.
Щодо Кляшторного й Захаренка, то я вважаю, що на цих постах
повинні бути зовсім інші люди, які сьогодні більше впливали б на молодіжний
рух.
На останньому засіданні УНКМО Костянтин Захаренко поставив
питання про переобрання правління УНКМО і при голосуванні за цю пропозицію
був лише один голос — його. З 42 організацій, які були на цьому засіданні.
К.Захаренко: Оргкомітет відбувся 11 січня 1998 року, перша
сесія пройшла 24 — 26 лютого 1998 року. МПУ зареєстровано як Спілку громадських
організацій наприкінці березня 1998 року. В МПУ представлено 15 українських
громадських організацій і близько 250 у 18 зареєстрованих обласних молодіжних
парламентах. Молодіжний уряд — постійно діючий виконавчий орган. А Український
молодіжний парламент не є самостійною організацією, це один із фасадів
УНКМО. Створений як громадська організація, він не може представляти жодної
іншої громадської організації.
На запитання кореспондента «Дня» про те, що МПУ було створено
начебто випадково в результаті ролевої гри в політику, пан Захаренко сказав:
«Я не розумію, про що йдеться. Люди займаються серйозною справою».
НАВІЩО Й КОМУ
ЦЕ ПОТРІБНО?
В.Рябiка: Якби не було підтримки МПУ й молодіжного уряду
з боку КМ (їх безпосередньо курирує А.Толстоухов — міністр КМ, голова київської
міської організації НДП), то, ясна річ, реально вони нічого собою не являють.
Були парламентські вибори, УНКМО не брав у них участі ні
на чиєму боці. Тепер наближаються президентські вибори. Є бажання, щоб
молодь узяла участь на конкретному боці. Тому молодіжні організації неполітичного
напряму (а таких більшість — три чверті УНКМО) можна втягнути у вибори
на чиємусь боці.
І ще важливий момент — як фінансуватиметься молодіжний
рух. Ми наполягаємо, щоб УНКМО мало окремий рядок у бюджеті, позаяк це
означає незалежність молодіжного руху від державних органів. Вони активно
виступають проти цього, бо розуміють, що через важелі механізмів державної
виконавчої влади можуть змусити організації неполітичного спектра так чи
інакше взяти участь на чиємусь боці.
В.Березовський: Їхньою метою було розколоти існуючу структуру
організації молодіжного руху, взявши на себе об’єднувальні функції. Оскільки
не вийшло приручити УНКМО, то дехто з КМ вирішили зробити так, аби бюджетні
процеси перетягнути на слухнянішу структуру, яку й зареєстрували як об’єднання
молодіжних організацій «Молодіжний парламент». Тобто в їхніх планах було
створити щось на кшталт УНКМО. І передати йому функції УНКМО.
ПРО ПОРУШЕННЯ
А.Бєлий: Щодо фінансування УНКМО, то сьогодні там ідуть
перевірки, але остаточного акту перевірки немає. Керівництво УНКМО стверджує,
що документи, які сьогодні розповсюджуються в ЗМІ (газета «Факти», приміром),
не є достовірними, позаяк досі акту остаточної перевірки КРУ немає. І говорити
про нецільове використання коштів УНКМО немає підстав.
І загалом ці порушення стосуються не самого УНКМО, а молодіжних
організацій, які входять до його складу, чиї програми фінансувалися. І
коли навіть були саме там порушення, то звинувачувати УНКМО несправедливо.
Молодь — численна, але досить пасивна верства вітчизняного
електорату. Залучити її у свій стан прагне кожен політик. Проте далеко
не кожному це під силу. Завдання значно полегшується, коли до послуг політика
(чи групи політиків) діюча виконавча влада. Плюс недосконала нерозвинена
законодавча база, яка дозволяє в її рамках хвацькі імпровізації. Як у випадку
зі створенням і реєстрацією штучної структури, якою є молодіжний парламент
України і його похідна — молодіжний уряд України, і наданням їм значних
повноважень. Чим було продиктовано необхідність створення ще однієї молодіжної
організації, наділеної правами об’єднувального органу? Адже така організація,
створена відповідно до вимог Ради Європи, вже є. Гнівні викривальні промови
лідерів МПУ й молодіжного уряду напередодні розгляду ВР закону про молодь
і бюджету на 1999 рік невипадкові. І справа не в конкретних керівниках.
Порочний принцип «своя рука — владика», який породжує хибну практику «не
влаштовуєш — замінимо». Навіть коли йдеться про цілу структуру.
Хоча К.Захаренко стверджує, що МПУ представляє багато молодіжних
організацій України, найсерйознішими у його складі все-таки залишаються
ті, хто стояв біля джерел — молодіжні крила НДП (Народно-демократична ліга
молоді) й Ліберальної партії України (ЛДПУ). Багато членів НДП мають у
минулому багатий комсомольський досвід. Вони добре пам’ятають, як реалізовувалося
гасло «Партія сказала — потрібно, комсомол відповів — єсть!». У цьому ж
дусі було витримано й виступ 22 листопада на IV з’їзді НДП лідера НДЛМ
Костянтина Ващенка, котрий дякував прем’єр-міністровi В.Пустовойтенку за
створення молодіжного уряду, який дозволив об’єднати молодь навколо НДП.
Тож коли УНКМО виявляє гонор, не поспішає гаркнути — єсть!, а, навпаки,
ще й наполягає на своїй незалежності, то чи не доцільно підмінити його
своїм кишеньковим органом, який вельми стане у пригоді у стартуючій президентській
гонці. А щоб підміна стала нагальною потребою, слід підмінюваного скомпрометувати
й дискредитувати.
Отже, в ухваленому законі чітко визначено, що УНКМО об’єднує
більшість молодіжних організацій. Конфлікт вичерпано?
№234 05.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
