Американський авіабізнес почувається найгірше: за оцінками Асоціації повітряного транспорту, яка об’єднує провідні авіакомпанії США, падіння замовлень на авіаквитки досягне 20% у внутрішніх та 40% — у деяких міжнародних напрямках. Затяжна війна в Іраку може «принести» галузі 4 млрд. збитків і скорочення близько 70 тисяч робочих місць. Тим часом питання про допомогу американським авіаторам поки зависло у повітрі. Так, запитаний минулого тижня у Конгресу президентом Бушем 75-мільярдний пакет асигнувань, пов’язаний із війною в Іраку, передбачає лише кошти на підвищення безпеки аеропортів. На цьому тлі деякі сенатори висловлюють думку, що американській авіації, як кажуть, уже «допомогли, чим змогли» після теракту 11 вересня, надавши 15 млрд. доларів (втратила авіація США тоді близько 30 млрд.) — загалом, на даний момент авіакомпаніям рекомендують скоротити свої витрати. У всякому разi, рішення про надання допомоги явно буде непростим (оскільки інші галузі також постраждали від цієї війни), хоча до проблем авіації в американському Мінфіні ставляться «з розумінням».
Примітно, що, на відміну від американських і європейських авіакомпаній, російські й українські авіатори, очевидно, особливого дискомфорту поки не відчувають. Росіяни, як повідомляє АвіаПорт.Ру, лише відмінили кілька близькосхідних рейсів, що практично не позначилося на зростанні пасажиропотоку, а представники «Аерофлоту» виступили із заявою про збільшення наданих послуг іноземним громадянам — вони, з метою власної безпеки, змінили зарубіжних перевізників на вищезазначеного російського. Щоправда, існує ймовірність подорожчання деяких туристичних рейсів: у разі необхідності здійснювати обліт кількох країн, Ту-154 та Іл-86, які курсують найчастіше, може знадобитися дозаправка. Однак, як стверджує прес-секретар вітчизняного «Аеросвіту» Сергій Куций, подорожчання на маршрутах, змінених відповідно до рекомендацій міжнародних авіаслужб, неістотне, і «це тимчасовий захід». Із міркувань безпеки, виліт літаків на Ізраїль із Києва, Одеси, Дніпропетровська здійснюється пізніше встановленого часу, а з Ізраїлю — за графіком: цей крок дозволив скоротити перебування у цій країні до мінімуму. Скорочено й кількість вильотів до Дубаї, проте це, зі слів С. Куцого, зумовлене комерційним завантаженням рейсів. Загалом, кількість рейсів «Аеросвіту» зменшилася, проте зберегли кількість напрямків. Про те, наскільки користуватимуться популярністю в українців вильоти до Туреччини чи Анталії, говорити ще рано: актуальним це питання стане лише наприкінці квітня, зазначає представник компанії.
Неоднозначною є й ситуація у туристичній галузі. Як повідомляють у Державній туристичній адміністрації України, міністерства закордонних справ ряду держав (зокрема, Великої Британії, Німеччини та Франції) виступили із зверненням до співгромадян із проханням утриматися від поїздок до країн, які близькі до зони конфлікту. Власне, громадяни перестраховуються і без підказки МЗСів — у всій Європі туроператори фіксують відмови від поїздок до Туреччини, Єгипту, Арабських Еміратів і Саудівської Аравії. Намагаючись зберегти свої позиції на туристичному ринку, окремі країни, які потрапили до «чорного списку», вдалися до нестримного демпінгу. Єгипетський тижневий тур в Україні сьогодні можна придбати всього за 160 у. о, і це з врахуванням напівпансіону й авіаперельоту — не так давно за подібні умови платили 400 — 450 «вічнозелених американських президентів». У відчаї єгипетська влада вирішила виділити 30 млн. євро для заохочення авіакомпаній, які здійснюють чартерні рейси до цієї країни, проте прогнози свідчать, що навіть у пік сезону в єгипетських готелях будуть вільні місця. Відчайдушно демпінгують Туреччина та Кіпр — остання держава в нинішньому сезоні свої надії пов’язує з російським туристом: лідери з відвідування країни, англійці, почали масово відмовлятися від путівок.
Загалом, втрати галузі у випадку, якщо війна буде затяжною (а стосовно цього вже ніхто не сумнівається), Всесвітня рада туріндустрії оцінила в 30 млрд. доларів. Утім, генсек Всесвітньої організації туризму Франческо Франджаллі не схильний вважати поточний туристичний рік явно невдалим. Відзначаючи зниження кількості заявок, він, втiм, наголосив, що потреба в подорожах глибоко укорінилася у свідомості споживача, який навчився жити і їздити світом в умовах регіональних криз і терактів, цитує Ф. Франджаллі News.ru. Схожу думку висловлюють і стосовно того, наскільки постраждає виїзний сектор Росії. Керівник Експертного інституту Російської спілки промисловців і підприємців Андрій Нещадін вважає, що «наших громадян війною не налякаєш» — «коли наприкінці 1990-х у Луксорі розстріляли автобус з німцями, в Єгипті понад рік залишалися тільки російські туристи». Крім суто психологічного моменту, існує й фінансовий — якщо жителі Європи можуть дозволити собі перейти, наприклад, на Іспанію, то пострадянським «відпускникам» залишається задовольнятися дешевшими Туреччиною або Еміратами. До речі, за повідомленням Tours.ru, деякі росіяни на даний момент якраз чекають, щоб ціни на Туреччину в зв’язку з кризою максимально впали — тоді й поїдуть.
Позитивних змін на туристичному «фронті» чекає цілий ряд країн. Надію на притік іноземних туристів має Монголія, за оцінками, зросте привабливість Тунісу, який виграє і на можливості отримання візи прямо в аеропорту. В українців усе більшим попитом користуються найближчі до нас європейські країни — Угорщина, Болгарія, Словаччина, Хорватія. Цікаво, що й у США сьогодні думають про підвищення привабливості своєї країни — на квітень заплановане проведення форуму, де й обговорюватимуть проведення централізованої кампанії під лозунгом «Приїжджайте до США».
У Держтурадміністрації прогнозують, що у цьому сезоні може істотно додатися відпочиваючих у Криму та Карпатах — за рахунок вітчизняних громадян і жителів СНД. На іноземного туриста особливо не розраховують, зазначає перший заступник голови Турадміністрації Анатолій Матвієнко: заважає ціна в’їзної візи і аж ніяк не європейський сервіс.
Крім того, в Держтурадміністрації вважають, що робити ставку на війну — м’яко кажучи, некоректно, і головне — це реалізувати ті програми, які вже намічено і що дають результати. Тим більше, що туристичний потік всередині України, хай не так швидко, як хотілось би, однак невпинно зростає (на 4,5% чи приблизно на 300 тисяч осіб у порівнянні з минулим роком), на 1,5% зменшилась кількість тих, хто віддав перевагу закордону замість відпочинку в Україні.
