Сьогодні у Лондоні стартують Дні України у Великобританії, організовані благодійним фондом Firtash Foundation за фінансової підтримки Group DF.
«Хотілося відкрити Україну не тільки студентам, а й більш широкому колу британської та європейської спільноти. Українсько-британські відносини у сфері культури все-таки розвиваються не з тією швидкістю, яку б хотілося бачити громадянам обох країн. Я впевнена, що наш новий проект зможе вирішити це завдання, а також налагодити ефективнішу взаємодію і в інших напрямках міждержавних відносин», — розповідає «Дню» автор ідеї проекту, голова оргкомітету Днів України, керівник Firtash Foundation Лада Фірташ.
Протягом трьох днів, за оцінками організаторів, із українською культурою, історією та традиціями познайомляться близько 100 тисяч британців та гостей міста. Зокрема, в перший день — 17 жовтня — відбудеться офіційне відкриття Днів України у британському парламенті. 18 жовтня британці та гості столиці зможуть потрапити на літературні читання і ознайомитися з сучасною українською літературою, побачити картини вітчизняних художників, а також показ мод від провідних українських дизайнерів. Завершаться Дні України у Великобританії масштабним етнофестивалем, на якому виступить Олег Скрипка із ВВ та «Лє Ґранд Оркестр», Тарас Чубай та ін.
ПЕРЕПУСТКОЮ УКРАЇНИ ДО АСОЦІЙОВАНОГО ЧЛЕНСТВА В ЄС СТАНЕ ПРОЗОРІСТЬ У ВСЬОМУ: У СУДОВІЙ ТА ФІСКАЛЬНІЙ СИСТЕМАХ, ПРОСТІ Й ЗРОЗУМІЛІ УМОВИ РОБОТИ ДЛЯ БІЗНЕСУ / ФОТО НАДАНО АВТОРОМ
«День» приїхав до Лондона на два днi раніше, і напередодні події відбулася розмова з директором Українського інституту у Лондоні Андрієм ГУНДЕРОМ про те, як Україну сприймають у Британії, українську полiтику та британську пресу:
— Газета London Evening Standard, яку читають багато лондонців, на чотирьох сторінках розмістила анонс цієї події. Українського проекту такого масштабу Лондон ще не бачив! Тому для самих англійців та мільйонів туристів це хороша нагода ближче познайомитися з Україною, дізнатися більше про неї та її культуру.
— Ви не перший рік живете у Великобританії. Скажіть, що пересічний британець знає про Україну?
— Бійки в парламенті, олігархи, красиві дівчата, Femen, футболіст Андрій Шевченко, боксер Віталій Кличко, політики, які сидять у в’язниці, славнозвісне «отруєння ХХІ сторіччя» — ось такі месиджі. Ми відслідковуємо майже кожного дня, що пишуть у британській пресі про Україну. І більше, на жаль, негативу, ніж позитиву.
Крiм того, на мою думку, Дні України у Великобританії — це потужний імпульс для економічної спiвпрацi — саме з розуміння культури та знання традицій починаються інвестиції.
— Щороку в Українському інституті в Лондоні триває «Український бізнес-тиждень». Чи змінюється ставлення британських бізнес-кіл до України, чи сприймають вони нашу країну як гарний майданчик для інвестицiй?
— Остання тенденція — не зовсім позитивна, особливо щодо інвестування. Цьому багато причин. Після кризи 2008 року взагалі виникло сприйняття, що такі інвестиції досить ризиковані. З боку інвесторів було менше зацікавленості за останній рік, але зараз дедалі більше уваги приділяють майбутньому підписанню у Вільнюсі угоди про створення ЗВТ з ЄС.
Британські інвестори цікавляться сланцевим газом, який для України може забезпечити реальну енергетичну незалежність. Особлива сфера інтересів — АПК, IT-аутсорсинг і ринок рiтейлу з 46 млн споживачів. Тобто британці не перестають вірити в позитивні зміни в Україні.
Загалом інвестори, не залежно від країни, бажають єдиного: однакових умови для розвитку справи, повернення ПДВ, зрозумілої регуляторної політики та верховенство права. І важливість останньої складової підтверджує те, що ми бачимо в лондонських судах. Зараз у лондонському арбітражі розглядають одну цікаву українську справу... Пінчук проти Коломойського і Боголюбова. Британська преса пише, що українськi олігархи свої війни переносять в англійський суд.
— Отже, це сприймають так, що український бізнес у відстоюванні своїх інтересів стає більш цивілізованим? Чи все ж таки ця iсторiя — це ляпас українськiй судовiй системi?
— Однозначної відповіді немає. З одного боку, бізнес стає цивілізованішим. Але залишається питання — чому вони приїжджають саме до Лондона, а не вирішують усі питання вдома.
— Як вважаєте, ця вся ситуація додає іміджу України позитиву чи негативу?
— Однозначно сказати не можу: і того, і іншого. Адже в Лондоні судяться не лише українські, а й інші олігархи. Це захист великих грошей. Зараз усі великі капітали стали прозорими і хочуть грати за західними стандартами. І один з таких інструментів — бажання судитися в Лондоні.
— Через місяць у Вільнюсі відбудеться саміт, у рамках якого очікують підписання угоди про створення ЗВТ та поглиблення співпраці з Європою. Як вважаєте, що на сьогоднішній день є головним стримуючим фактором на шляху нашої країни до європейського співтовариства?
— В інформаційному полі є різні заяви і думки щодо цього. Їх роблять різні сили. Дуже багато створено шуму, а реальної інформації мало... Спочатку було питання: чи Україна цього дійсно хоче. І відповідь була незрозумілою. Зараз у пресі пишуть — так, начебто Україна хоче, але не дуже. На мій погляд, головна перепона на шляху євроінтеграції — відсутність чіткого месиджу, що Україна туди хоче і до цього дійсно готова. Також потрібне вирішення інших побіжних питань, зокрема справи Юлії Тимошенко.
— Яким, згідно з вашим очікуванням, будуть результати Вільнюського саміту?
— Я оптиміст. Вважаю, що угоду підпишуть.
— Як британці ставляться до надання Україні асоційованого членства: чи готовi вони проголосувати за це, виходячи зі своїх нинішніх настроїв?
— Україна раніше для багатьох європейських країн була «невідоме», а зараз — це більш відоме «невідоме». Британці цікавляться тією інформацією, яка для них є важливою. Вони вже знають, що така країна є, що вона розташована поблизу Росії і є однією зі східноєвропейських великих держав. Але хочуть вони чи ні бачити нас у статусі асоційованого члена — ще не визначено, бо Україна має продемонструвати, що дійсно цього хоче і що готова до цього. На мій погляд, перепусткою України до асоційованого членства в ЄС стане прозорість у всьому: у судовій та фіскальній системах, прості і зрозумілі умови роботи для бізнесу.
— Яку роль відіграє великий український капітал у питанні наближення до ЄС?
— Завдання бізнесу — посилювати імідж країни шляхом проведення таких подій, як Дні України у Великобританії, роyд-шоу. Тобто треба показати інвесторам через спілкування, що ми відриті до них. І будь-які стіни можуть впасти завдяки цьому. Тому великий і малий вітчизняний бізнес має бути неофіційним лобістом бренду «Україна» в провідних фінансових країнах та у світі загалом. І однозначно це має робити саме приватний бізнес, а не держава, яка вже не раз намагалася, але нічого хорошого з цього не вийшло.
— Хто найбільше цікавиться українською мовою в рамках організованих інститутом курсів?
— Еклектика повна: починаючи від нащадків з українським корінням, людей з бізнесовими інтересами і закінчуючи звичайними людьми з вулиці, які щось десь почули про нашу країну і вирішили дізнатися більше.
— Чи відчуваєте ви, що інтерес до України та її культури зростає у Великобританії? Чим це зумовлено?
— Тенденція справді позитивна: останнім часом кількість бажаючих відвідати українські курси зростає. Успішно працює в Кембриджському університеті Програма україністики, заснована Дмитром Фірташем. Загалом все це наслідок того, що Україна стала більш помітною для британців. Особливо інтерес пожвавішав після помаранчевої революції. Багатьох цікавило: чим же закінчиться питання прориву демократії в Україні?
— А як коментують українську полiтику в Лондонi?
— У тому ключi, що ще є над чим працювати, аби поступово дозріти до демократичної системи... Ті, що цікавляться Україною, починають розуміти, що головне питання — чи зможе зараз вона звільнитися з-під впливу Росії. Британська преса, зокрема, саркастично писала, що саме Володимир Путін зробив більше для України в питанні євроінтеграції, ніж сама країна.
