Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Україна і коаліція: «різночитання» та його ціна

29 березня, 2003 - 00:00

Питання про те, чи є Україна членом антиіракської коаліції, вчора загострилося вже майже до непристойності. Посол Сполучених Штатів в Україні Карлос Паскуаль чітко й недвозначно заявив, що українська влада «сказала нам, що вони бажають, щоб їх вважали частиною коаліції». Це, за словами посла Паскуаля, не означає, що Україна відіграє військову роль, вона виконує захисну роль. Посол Сполучених Штатів послався на те, що як Адміністрація Президента, так і МЗС України «передали нам українське бажання вважати Україну членом коаліції — це було повідомлено як тут, у Києві, так і у Вашингтоні». Іще посол Паскуаль додав з цієї проблеми, що «ми консультувалися з українською владою з цього приводу, і нам приємно, що вони готові сказати, що вважають, що батальйон РХБ-захисту, що базується в Кувейті, є внеском України до коаліції», повідомив Інтерфакс- Україна. Це був своєрідний коментар до відомої заяви Президента США Джорджа Буша, який у середу заявив, що «Усі нації нашої коаліції роблять свій внесок для нашого сталого прогресу. Британські наземні сили взяли стратегічні міста й порти.. Чеські, словацькі, польські й румунські сили, до яких невдовзі приєднаються українські й болгарські сили, дислоковані в регіоні й готові відреагувати в разі атаки зброєю масового знищення будь-де в регіоні» (www.whitehouse.gov). На цьому ж сайті серед заяв лідерів країн- учасниць коаліції розміщено й цитату з прес-конференції Президента Леоніда Кучми.

Керівник Національного центру євроатлантичної інтеграції України Володимир Горбулін учора одночасно з заявою посла Паскуаля говорив на брифінгу, що на його думку, президент Буш «не дуже чітко висловився», коли називав країни- учасниці коаліції проти Саддама. Щодо участі українського батальйону РХБ-захисту в можливому захисті цивільного населення в Кувейті, то, за словами пана Горбуліна, «наш батальйон може брати участь у захисті мирного населення тільки в Кувейті. Інших пропозицій, принаймні, на офіційному рівні, висловлено не було. Це дуже чітка позиція». З іншою метою і на іншій території батальйон, сказав Володимир Горбулін, використовуватися не може. Рішення направити батальйон до Кувейту, ухвалене Радою національної безпеки та оборони і схвалене Верховною Радою, керівник Центру євроатлантичної інтеграції вважає вірним.

При цьому він не погодився з припущенням щодо того, що рішення відправити батальйон було елементом заходів з покращення відносин України зi Сполученими Штатами. Але, сказав пан Горбулін, «я не відкидав би політичного моменту, моменту покращення українсько-американських відносин». Як ситуація з батальйоном може розвиватися по закінченні військової операції — пан Горбулін радить зачекати, оскільки «планувалося дуже швидко завершити війну, була концепція швидкого домінування. Ми бачимо, що виходить не так». При цьому будуть потрібні і відповідні звернення інших країн, і рішення Верховної Ради.

Міністр закордонних справ України Анатолій Зленко в середу виключав можливість використання українського батальйону поза межами Кувейту. В МЗС України говорили також, що виступ Буша слід розцінювати виключно як точку зору США стосовно місця України в міжнародних зусиллях з урегулювання кризової ситуації, що позиція України стосовно війни в Іраку залишається незмінною (тобто, Київ продовжує наполягати на мирному розв’язанні кризи), і що Україна була й продовжує бути учасником антитерористичної коаліції, яка виникла після подій 11 вересня 2001 року.

При нелегкому голосуванні рішення про відправлення батальйону головний акцент робився на тому, що він виконуватиме суто мирні завдання (захист цивільного населення Кувейту), і про участь у військовій операції не йдеться. Горбулін, до речі, говорив, що при парламентському голосуванні питання його здивувала пропозиція дочекатися, поки зброя масового знищення не буде застосована.

Логічно припустити, що причини «різночитання» Україною і Сполученими Штатами ролі і місця України частково розкриті словами посла США Паскуаля про те, що Україна «має достатньо високі шанси на участь у реконструкційних зусиллях» з повоєнного відновлення Іраку. Початкова фаза цього відновлення, за словами посла, фінансуватиметься Сполученими Штатами. Незважаючи на те, що американські компанії відіграватимуть провідні ролі, визнав посол, «безумовно, Україна має дуже серйозні технічні можливості». Про те, що Україна може й бажає взяти участь у відбудові Іраку, говорив, зокрема, Президент Леонід Кучма на своїй прес-конференції. Володимир Горбулін учора сказав, що конкретні переговори з цього питання ще не велися. Але Україна, за його словами, багато чого робила в Іраку — спорудження заводів, транспортної інфраструктури, а також виробляла обладнання для розвідки й видобутку нафти. І до цих питань можна повернутися.

Іще до початку військової операції проти Саддама в Сполучених Штатах говорилося про сумніви щодо можливої участі французьких та німецьких компаній у відбудові Іраку.

Так само зрозуміло, чому українська влада наполягала на тому, що до жодної антиіракської коаліції Україна не входить — це просто не могло бути сприйнятим громадською думкою, налаштованою проти війни. Окрім того, Україна, яка наголосила на послідовності курсу на європейську інтеграцію, безумовно, може мати певні проблеми у відносинах з провідними європейськими країнами. Ціна ризику — істотна, зважаючи, зокрема, на те, що за свої втрати від багаторічних антиюгославських санкцій і бомбардувань Югославії 1999 року Київ не спромігся отримати будь-якої компенсації (зокрема, у вигляді серйозних контрактів у Боснії, Сербії, Косово).

КОМЕНТАР

Маркіян ЛУБКIВСЬКИЙ, речник МЗС України:

— У ЗМІ поширюються коментарі, в яких з посиланням на заяви окремих чинників дається вільна інтерпретація того, чи є Україна членом антиіракської коаліції. Можна по-різному тлумачити рішення Верховної Ради України про задоволення запиту кувейтської сторони щодо вiдправки українського батальйону.

Проте однозначно можна говорити, що український батальйон РХБ- захисту знаходиться на території дружньої нам країни — Кувейту — згідно з відповідною угодою, укладеною між Україною та Державою Кувейт. Цей документ чітко регламентує правовий статус нашого контингенту, рівно як і мету та умови його розташування.

Питання про участь України у воєнних діях в Іраку не стоїть.

Україна залишається відданою своїм зобов’язанням, взятим згідно зі Статутом ООН.

Віктор ЗАМ’ЯТІН, «День»
Газета: 
Рубрика: