Україна, за даними фахівців парламентського комітету з екобезпеки, природокористування та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (керівник — Юрій Самойленко), чекає від Німеччини по $800 млн. на кожний згаданий блок. Проте німецька парламентська коаліція соціал-демократів і «зелених» виступила в бундестазі проти виділення цих коштів всупереч обіцянці екс-канцлера Гельмута Коля, бо хоче, щоб вони були використані не на ядерні енергоблоки, а на будівництво нової парогазової теплоелектростанції.
З іншого боку, 7 липня Україна підписала з міжнародним консорціумом на чолі з французькою фірмою «Framatone» угоду про будівництво в чорнобильській зоні сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2). На це мають піти вже виділені Європейською комісією 60 млн. екю.
Новий гендиректор ЧАЕС Віталій Толстоногов уже відрапортував, що СВЯП-2 — дуже цінний об'єкт, бо в ньому протягом ста років можуть безпечно для екології зберігатися 50 тисяч контейнерів з відпрацьованими ядерними відходами.
І це можна було б назвати успіхом, бо марудна справа випрошування грошей таки зрушила з місця, якби не дві суттєві обставини.
В Україні досі збентежені екологічною безпекою, і багато хто, звичайно, після аварії на ЧАЕС хотів би, щоб усі АЕС зникли з української території. Проте вони є. Мало того, як і скрізь у світі, електроенергія з АЕС — найдешевша. За даними згаданого парламентського комітету, потужність усіх атомних енергоблоків складає усього 23,8% від загальної енергопотужності країни, а вони виробляють 43,5% від загального обсягу електроенергії.
Та навіть це не головне. Загальна потужність двох блоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС в разі добудови складе 2000 мегават. І, звичайно, побудувати нову теплоелектростанцію за чужі кошти не важко і безпечніше. Проте в Україні є інші резони. Всі ТЕС працюють на газові, а він до України надходить із Росії або Туркменістану, і борг за нього станом на 1 липня цього року складає $1,111 млрд. До того ж, через брак газу в Україні вже законсервовано (або вони працюють не на повну потужність) різних ТЕС загальною потужністю 10 тисяч мегават. А якби Україна мала кошти для сплати за російський газ, то й електроенергії було б більше, і ЧАЕС можна було б закрити більш-менш безболісно.
Тож виходить, що, дбаючи про нашу й свою екологію і пропонуючи Україні будувати парогазову ТЕС, гроші за газ для якої Київ ще десь має знайти, Німеччина свідомо чи несвідомо штовхає Україну до боргової ями. Це зрозумів навіть Президент Л.Кучма, коли напередодні візиту Г.Шрьодера однозначно заявив: не буде коштів на добудову саме 2-х атомних енергоблоків — Україна не зможе до 2000 року закрити ЧАЕС. І з огляду на сутужне фінансове становище України це правильно.
Не захотів (чи йому не дали це зробити) прислухатися український Президент до іншого. Напередодні підписання угоди з «Framatone» про СВЯП-2 згаданий парламентський комітет Ю.Самойленка підготував листа до Л.Кучми з цікавими, але моторошними даними. За даними цього документа, французи будуватимуть сховище без широкого тендеру, в якому мали взяти участь й інші консорціуми, що теж відомі в світі і спеціалізуються на такому будівництві. Це — SGN-Walter Bau-Ansaldo (Франція — Німеччина — Італія) та AECL (Канада — Велика Британія). Це по-перше.
А по-друге, за даними парламентського комітету, «Framatone» будуватиме сховище з використанням технології NUHOMS, ліцензію на яку придбала в американської фірми «Veсtra System». А ще в 1996 році Комісія США з ядерного регулювання (USNRC) зафіксувала низку серйозних недоліків технології NUHOMS — неправильне проектування контейнерів, дефекти у виготовленні окремих компонентів, невідповідність вимогам безпеки тощо. І в січні 1997-го USNRC ухвалила рішення про призупинення використання технології NUHOMS і запропонувала усунути в ній 2059 (!!! — В.С.) недоліків.
Після цього розробник технології «Veсtra System» збанкрутіла, а від вдосконалення NUHOMS зазнали значних втрат такі великі енергетичні компанії США як «Pennsylvania Power & Light Company, Baltimore Gas & Electric Company, Duke Power тощо. А AEC Robinson узагалі планує розвантажити і вже не використовувати модулі NUHOMS через надмірні експлуатаційні витрати.
А Україна, як бачимо, використовуватиме саме NUHOMS, а реакція Президента, який за своїм фахом мав би розуміти всі потенційні загрози від ядерного палива, поки що невідома.
Звертають на себе увагу і слова члена комітету Григорія Дашутіна про те, що кілька тижнів тому керівництво ЧАЕС було проти підписання угоди з французами, а потім раптом погодилося.
Звичайно, в цій історії не все однозначно. І суперечка щодо СВЯП-2 між органами виконавчої влади (Міненерго України, агентство «Енергоатом», керівництво ЧАЕС) і парламентським Комітетом з екобезпеки може виявитися проявами боротьби між різними групами «атомного лобі», які за відповідну винагороду «пробивають» інтереси своїх наймачів. Таке в Україні з різних питань було вже не раз і називалося чи то «корупція», чи то «форсмажорні витрати», це — як кому подобається.
Цілком можливо, що проти АЕС активно виступають і газові трейдери чи «вугільні барони», які можуть продавати на парогазові ТЕС паливо і отримувати дивіденди. Голова профкому Хмельницької АЕС Борис Діордієв відверто заявив про це по українському ТБ.
Однак що б там не було, але така справа як ядерна безпека держави і народу, що на собі відчули переваги «мирного атома» і в світі відомі завдяки «Динамо» (Київ) та Чорнобилю 1986 року, має бути суперпріоритетом, максимально відомим широкому загалові. І заходи з цієї безпеки не повинні викликати сумніву ні в кого. Не кажучи вже про «ядерний шантаж» світу на державному рівні: мовляв, не дасте грошей — нічого не закриємо. Бо коли «рвоне» заново, то тікати буде нікуди. А головне — ні для чого. І гроші, хоч вони й не пахнуть і не фонять, виявляться зайвими...
КОМЕНТАР
Як повідомив кореспондентові Олександру МІХЕЛЬСОНУ глава держадміністрації з ядерного регулювання Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України Олександр Смишляєв, тендер на будівництво Укриття було проведено за всіма правилами, і фірма «Framatone», відповідно, його виграла. Що ж до технологій, то було заявлено, що про недоліки технології NUHOMS нічого конкретного не відомо, але подібна можливість не виключена, бо існує багато технологій, усі з яких мають ті чи інші «мінуси». Проте, як зазначив пан Смишляєв, «жоден проект такого роду не буде нами ліцензований, якщо він являє небезпеку для мешканців України».
