Чи варто питати, кого він при цьому мав на увазі? І чи варто нагадувати, що в процесі приватизації ЗАлКа уряд брав діяльну участь (аж до інструктажу членів тендерної комісії) й саме вона (ця участь, що іноді більше нагадувала відверте втручання) й призвела зрештою до результатів, від яких тепер глава нашого Кабміну всіляко відхрещується.
Ще характернішою для стилю роботи уряду В.Ющенка та самостворюваних довкола нього міфів є ситуація з Луганською, Зуєвською й Кураховською тепловими електростанціями, що входили до складу ВАТ «Донбасенерго» й були продані згідно з законом про банкрутство державною компанією «Укрспецюст» 28 квітня (за 208 млн. грн. за позовами компаній «Паливо й енергетика України» та «Укрсхідінвест»). Наш Кабінет Міністрів розцінив банкрутство «Донбасенерго» як приховану приватизацію підприємств паливно-енергетичного комплексу й виступив iз протестом. Погодьтеся, коли уряд протестує проти того, що вiдбувається в економіці країни, якою він же й управляє, то платники податків, які його найняли, мають право запитати: а чим, власне, цей уряд займався, як він виконував свої обов’язки? Якщо йому й справді дуже заважали працювати, то чому ж він, розуміючи своє безсилля, вже давно не склав своїх повноважень, не очікуючи на резолюцію недовіри, прийняту парламентом? Чи він робив це свідомо, щоб згодом мати виправдання й мотивації для пояснення невдач? Більше того, ситуація навколо «Донбасенерго» ще раз висвітила банкрутство такої хваленої (головним чином самим же урядом) енергетичної політики Ющенко — Тимошенко. Адже до банкрутства доведено не одну, а практично всі енергогенеруючі й енергорозподільні компанії України, зокрема й «Енергоатом». Ситуація настільки загострилася, що в квітні Рада енергоринку навіть рекомендувала державному підприємству «Енергоринок» припинити роботу зі стягнення боргів з обленерго.
За даними ДП «Енергоринок», позовні претензії пред’явлено до 26 з 27 українських обленерго (крім ВАТ «Київенерго») на загальну суму 4,2 млрд. грн. (заборгованість обленерго на 1 січня 2000 року). На цей час 15 позовів «Енергоринку» вже задоволено — на початок березня несплачена заборгованість становила 3,5 млрд. грн. Представник ДП «Енергоринок» зазначив, що суд надав обленерго відстрочку для сплати боргів від двох до семи місяців. Найближчим часом у зв’язку зі значною кредиторською заборгованістю арбітражні суди можуть порушити справи про банкрутство й щодо енергогенеруючих компаній «Дніпроенерго» та «Черкасиобленерго». А, як відомо, Укрсоцбанк уже придбав на аукціоні за 115 млн. грн. усі вісім підприємств електромереж ВАТ «Луганськобленерго», виставлених на продаж за позовом ДП «Енергоринок» і рішенням Вищого арбітражного суду України. Перед цим на аукціоні компанія ТОВ «Сервіс-Інвест» придбала 7% мереж «Донецькобленерго», які описали за борги державному підприємству «Облавтодор» (Донецьк). І за кожним із цих епізодів уряд мав би протестувати проти своєї ж політики в галузі енергетики, яка навіть у пільгових умовах надзвичайно теплої зими призвела до фінансового банкрутства практично всієї галузі. Звичайно, В.Ющенко намагається тепер представити винним когось іншого, хто нібито проводив «не нашу» політику. Щоправда, це вже не так важливо, оцінку уряду вже виставили й відповідальності йому не уникнути...
Цю думку непогано було б запам’ятати. Адже уряд В.Ющенка, відповідно до указу Президента України, яким прийнято його відставку, продовжує функціонувати, без обмеження приймаючи все нові й нові рішення, виконувати які доведеться вже новому Кабінету. За деякими даними, після відставки уряду вже прийнято близько трьохсот документів. Приміром, Комітетом гуманітарного й соціального розвитку на чолі з віце-прем’єром Миколою Жулинським на засіданні 8 травня з 25 проектів майбутніх урядових рішень схвалено 22. Зокрема й про передання Концерну радіомовлення, радіозв’язку й телебачення у сферу управління Державного комітету зв’язку та інформатизації, про пільги на проїзд для студентів і учнів профтехучилищ, про затвердження порядку фінансування з державного бюджету санаторно-курортних установ. (Інші ухвалені цього дня документи на сайт Кабміну в Інтернеті не вивішено чи то через їхню незначущість, чи то в зв’язку з небажанням представити громадськості навіть їхні назви). Тим часом і трьох названих досить для того, щоб отримати уявлення про нинішні напрямки діяльності уряду. Схоже, сьогодні його члени найбільше стурбовані своїм політичним майбутнім. Наприклад, чому транспортнi пільги студентам, незважаючи на багатомісячну боротьбу навколо цього питання, запроваджуються лише тепер? Чи варто відповідати на це дитяче запитання. Легко розгадується й загадка бюджетного фінансування здравниць: напевно, в їхньому списку фігурують саме ті, де відпочивають міністри, яких сьогодні вже мало хвилює витратна частина бюджету. Що ж до Концерну радіомовлення, то значення його перепідпорядкування, напевно, теж має якесь політичне забарвлення, інакше це можна було б зробити вже давно, хоч і сьогодні абсолютно незрозуміло, чи допоможе це поправити фінансове становище підприємства.
Тим часом заступник урядового секретаря Костянтин Петров, який люб’язно погодився відповісти на питання «Дня», наголосив, що уряд працює без будь-яких обмежень своїх функцій і, за його словами, лише іноземні делегації можуть взяти тайм-аут, якщо вони сумніваються в доцільності зустрічей з урядом, який лише виконує свої обов’язки, відповідно до доручення Президента. Але, схоже, за свою роботу уряд уже не відповідає. Як, утім, і в попередньому періоді, коли заявляв, що політикою він не займається.
