Сьогодні народні депутати знову зберуться в сесійній залі й знову спробують зрушити законодавчий потяг з мертвої точки. Минулого пленарного тижня українські парламентарії замість того, щоб спільно боротися з мінімізацією впливу світової фінансової кризи на вітчизняну економіку боролися одне з одним. Ключову роль на політичному рингу відіграли партійні соратники прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Депутати від БЮТ блокували роботу Верховної Ради, наполягаючи на тому, щоб у першочерговому порядку було ухвалено антикризовий пакет законів і лише потім розглядалося питання про виділення коштів для організації дострокових парламентських виборів. Бойове чергування в сесійній залі бютівці несли цілодобово. У ніч на минулу п’ятницю депутати, які ночували в залі під скляним куполом, за допомогою фольги й п’ятикопієчних монет вивели з ладу пульти для голосування своїх колег від НУ-НС і Партії регіонів, чим викликали жорстку критику представників інших фракцій. Наприклад, лідер пропрезидентської НУ-НС В’ячеслав Кириленко назвав бютівців хуліганами, а регіоналка Ганна Герман — бандитами з великої дороги. Зараз депутати від БЮТ святкують тактичну перемогу — очікується, що у вівторок саме антикризовий законопроект стане першим питанням порядку денного. Чи не блокуватимуть знову представники однойменного блоку Тимошенко після ухвалення цього документа роботу Ради й чи готові вони вийти на виборчу бігову доріжку, поцікавився серед іншого «День» у народного депутата від пропрем’єрської фракції Анатолія Семиноги.
— Анатолію Івановичу, давайте винесемо за дужки тезу про те, що прогнозувати, зокрема й найближчі, події в українській політиці майже нереально, й усе ж таки спробуємо передбачити, чи буде у вівторок досягнуто компромісу в питанні ухвалення так званого антикризового пакету законопроектів?
— Перш ніж озвучити свій прогноз, хотів би зазначити таке. Можливо, в когось складається враження, що минулий тиждень у парламенті був безплідним, однак насправді це не так. Була здійснена величезна робота, внаслідок якої більшість народних депутатів України врешті зрозуміли, що йдеться про серйозну проблему, про серйозну біду — світову фінансову кризу. Ця серйозна біда стосується абсолютно всіх без винятку жителів нашої держави, тому ми, депутати Верховної Ради, маємо зробити все для того, щоб вплив цієї біди був якомога меншим. Мені здається, що таке усвідомлення з’явилося минулого тижня, й це було підтверджено голосуванням, що дозволило працювати в пленарному режимі впродовж поточного тижня. Розмовляючи в парламентських кулуарах з парламентаріями, також стає очевидним, що депутати розуміють глибину проблеми й розуміють, що відповідальність лежить на всіх абсолютно — на БЮТ, на Партії регіонів, на блоці Литвина, на НУ-НС, на комуністах, оскільки українці дали їм мандат довіри.
Створено робочу групу, до складу якої увійшли представники всіх фракцій, і вона розробить загальний антикризовий закон, що дозволить мінімізувати збитки від світової фінансової кризи. Тому хочу сказати, що позитив є, й думаю, що у вівторок ми матимемо загальне рішення, узгоджене з усіма фракціями, й ухвалимо документ у першому читанні. А далі за день-два доопрацюємо цей законопроект, після чого його буде ухвалено загалом.
— Таким чином, представники фракції БЮТ, які протягом тижня блокували роботу ВР, перемогли, оскільки ви наполягали на тому, щоб спочатку було проголосовано антикризовий закон і тільки після цього внесено поправки до бюджету, що передбачають виділення коштів на проведення виборів. Лідер вашої політичної сили, прем’єр Тимошенко неодноразово підкреслювала, що фракція БЮТ не голосуватиме за «виборчі» виправлення в держбюджеті, оскільки в нинішніх умовах світової фінансової кризи проводити вибори, цитую, злочинно. Ви не голосуватимете, а блокаду ВР знімете?
— Позиція фракції Блоку Юлії Тимошенко така. Ми вважаємо, що в умовах світової фінансової кризи вибори — це абсолютно недоречно, це шкідливо, це призведе до посилювання кризи. Саме тому ми щонайменше не голосуватимемо за законопроект про вибори. Однак це право депутатів, голосувати так, як вони вважають за потрібне. Наша мета полягала в тому, що перш, ніж іти на вибори, треба виконати свій депутатський обов’язок — ухвалити антикризові закони, що дозволять нашій країні вийти зі складної ситуації. Саме тому ми й наполягали на тому, щоб першим пунктом порядку денного були саме антикризові закони, а потім, будь ласка, йдіть на вибори, якщо комусь закортіло позмагатися за любов виборців.
— Голосувати за виборчі законопроекти ви не будете, але, все ж таки, уточніть, чи не будете ви за допомогою блокади заважати розгляду цих питань вашими колегами?
— Ми взагалі нікому ніколи не заважаємо, ми просто виступали за те, щоб украй серйозну проблему вирішили в першочерговому порядку. Не можна сьогодні залишити український народ віч-на-віч з цією проблемою, й депутати, які користуються своїми повноваженнями, зобов’язані її вирішити. Буде прийняте рішення? Нехай голосують на здоров’я за внесення будь-яких змін до бюджету, за внесення змін до виборчого законодавства. Є Указ Президента, й ми готові йти на вибори разом з усіма, але виборча кампанія, на наш погляд, затягнеться щонайменше на три місяці. А залишати країну на цей час без можливості зміни законодавства, якої потребує ситуація, абсолютно нераціонально.
— Ви раніше сказали про те, що минулий парламентський тиждень дозволив депутатам від різних фракцій знайти компромісні точки зіткнення в питанні антикризового законодавства. Однак усі пам’ятають, чим ознаменувалося п’ятничне засідання ВР: бютівці, котрі заночували в сесійній залі, вивели з ладу пульти для голосування своїх колег від НУ-НС і Партії регіонів і продовжували блокаду. Нелогічна тактика в умовах загальнопарламентського компромісу, погодьтеся.
— Ні, я не згоден. Усе виглядає абсолютно логічно. Компромісу досягли лише в п’ятницю, про що, до речі, публічно сказав Яценюк. З’явилося усвідомлення, що на Україну насувається страшна криза й треба терміново ухвалити узгоджений з усіма фракціями антикризовий закон. Хіба це не перемога? Хіба це не здоровий глузд? Адже ще на початку минулого тижня ніхто й чути не хотів про антикризове законодавство, всі вже готові бігти на вибори, нікого не цікавила законодавча діяльність. У Верховній Раді навіть більшість була сформована. 234 голоси в четвер було віддано за формування порядку денного, першим пунктом якого був законопроект пані Ляпіної. Цей законопроект також називається антикризовим, але, крім назви, він не має до антикризового законодавства жодного відношення. Там пропонувалося створити Стабілізаційний фонд за рахунок понадпланових надходжень від приватизації. Якої, вибачте, понадпланової!? Приватизація заблокована, й навіть план не виконується нинішнього року. Крім того, пані Ляпіна пропонувала виділити кошти в розмірі 470 мільйонів на фінансування виборів. Ось і весь антикризовий пакет. Якби цей законопроект було проголосовано, всі б завтра вже були на округах, займалися б виборчою кампанією, а зібрати Верховну Раду на засідання було б нереально. Тому ми боролися за те, щоб депутати зрозуміли, що ми всі разом мусимо захистити від економічного лиха державу Україна. І зрештою до депутатів це дійшло. Тож логіка, як бачите, є. Ми досягли своєї мети й у п’ятницю розблокували роботу парламенту.
— Днями Юлія Тимошенко заявила про те, що в парламенті діє коаліція двох Вікторів — Ющенка і Януковича, і, мовляв, діяльність цієї коаліції спрямована на досягнення однієї мети — проведення дострокових виборів. Разом із тим, коаліція БЮТ і НУ-НС розпалася 2 вересня після виходу з більшості пропрезидентської фракції, депутати якої звинуватили вашу команду в зраді з регіоналами. То поясніть людям: хто в парламенті коаліційні партнери де-факто?
— Я у зв’язку з цим хочу нагадати вам і всім українцям історію роботи демократичної коаліції. Демократична коаліція була створена практично рік тому, й протягом цього року «Наша Україна», Президент і пан Балога робили все, щоб цю коаліцію знищити. Я пам’ятаю дуже добре, коли ми сиділи в сесійній залі й намагалися просунути хоч якісь законопроекти, необхідні Кабінету Міністрів для роботи, для реформування тих чи інших галузей. Я добре пам’ятаю усмішки на обличчях «нашоукраїнців», які за це не голосували, бо їм, бачте, Балога не дозволив. Аналогічна ситуація була й при розгляді проекту бюджету на 2008 рік. Закінчилася ця історія фактичним розвалом коаліції, коли пан Балога висмикнув з коаліції, що нараховує 227 депутатів, двох людей. Ось саме в цей момент і була поставлена крапка в існуванні демократичної коаліції. І не треба говорити про те, що розпад коаліції стався другого вересня. Нічого подібного! Розвал коаліції стався набагато раніше. Фізично коаліція не існувала, що, звісна річ, не давало нормальних умов для роботи уряду. Я вже не кажу про те, які установки давалися губернаторам, котрі блокували рішення Кабінету Міністрів, котрі не давали можливості боротися з інфляцією і т.д., і т.п.
У цій ситуації БЮТ шукав якоїсь можливості працювати й приймати рішення, оскільки Верховна Рада нинішнього скликання ухвалила за рік менше законопроектів, ніж ухвалювали ВР будь-якого іншого попереднього скликання. Це була не робота, це була імітація роботи. Ми раніше працювали вхолосту, бо рішення голосувати й ухвалювати закони — абсолютно правильне. З 2 вересня ми ухвалили закони, які, до речі, Президент уже підписав і вони набули чинності. Ми за ці кілька днів роботи ухвалили більше законів, ніж за цілий рік.
А взагалі, слід сказати про те, що не було передусім політичної волі Президента, щоб ця коаліція діяла, тому ми маємо сьогодні саме таку картину. Однак більшість наших громадян не хочуть виборів, і ці вибори не потрібні жодній політичній силі. Вибори потрібні пану Президенту, який домовився з Партією регіонів, і вони йдуть на вибори лише заради того, щоб прибрати прем’єр-міністра з посади, оскільки вона їм, бачте, дуже заважає. За останні дні роботи ВР усі ми чудово бачили, як активно голосували «Наша Україна» й Партія регіонів. То навіщо йти на вибори, якщо є нова більшість? Давайте, любі друзі, підпишіть коаліційну угоду, формуйте свій Кабінет Міністрів і працюйте, що вам заважає? Навіщо країну сьогодні в такій складній ситуації кидати у виборчу прірву? Ми, до речі, цю коаліцію називаємо коаліція «За вибори». Якби наші державні мужі думали про державу, про народ, про економіку, то ніхто не йшов би на вибори. Владу можна змінити іншим шляхом — більш чесним і зрозумілим для українців. У ситуації, коли розвалюються банки, коли зупиняються підприємства, коли сьогодні наша експортноорієнтована металургія не може продати в Європі свою продукцію, тому що там криза, думати про вибори? Це, на мій погляд, щонайменше безвідповідально. Усі країни мобілізують зусилля, щоб захистити свою економіку, а в нас навпаки: розбалансованість влади руйнує економіку нашої держави.
— Чимало експертів вважають, що Віктор Ющенко вирішив йти на вибори тому, що Юлія Тимошенко, яка раніше заявляла про можливість висунення єдиного кандидата в президенти, остаточно вирішила сама боротися за головну посаду країни. Наступальна позиція Банкової, що демонструється останнім часом, свідчить про небезпідставність цієї тези. Чи обговорювали ви останнім часом на рівні фракції, на рівні політради участь БЮТ у майбутній президентській кампанії?
— Усе, що сьогодні відбувається, насамперед свідчить про безвідповідальності нашого Президента, який за чотири роки свого президентства не виконав жодної з обіцянок, даних людям на Майдані. Мало того, що він сам не виконав, він іще й не дав це зробити уряду Тимошенко.
Що ж до майбутніх президентських виборів, можу сказати, що зараз у БЮТ про це не говорять. Та й узагалі, ні про які вибори не йдеться. Ми, розуміючи, що країна сьогодні у важкому стані через світову кризу, вважаємо вибори невчасними й непотрібними. Слід зробити все для того, щоб захистити нашу економіку від впливу кризи й лише потім думати про вибори. До президентських виборів ще, дякувати Богу, півтора року, а за цей час може багато чого змінитися як у кращий, так і в гірший бік. Якби Президент був людиною державною, він відсунув би вбік всі амбіції й емоції й сформував би нормальну команду, яка дала б громадянам хоча б половину їхніх очікувань: стабілізувати економіку, підняти бізнес, подолати врешті корупцію, дати людям відчути, що все-таки наша економіка має серйозну перспективу.
— Незважаючи на неприйняття вашою командою й вашим лідером виборчої ідеї, позачергове волевиявлення буде, й у цьому не сумнівається ніхто. Інша річ, що соціологи констатують, що до майбутньої Ради потраплять ті самі команди, що представлені в нинішньому парламенті. З ким БЮТ у новообраному парламенті готовий вести коаліційні переговори?
— Якщо вибори будуть, вони, по-перше, нічого не змінять, по-друге, не вирішать політичних проблем. Переконаний, що ці проблеми можуть вирішити лише президентські вибори, оскільки Президент сьогодні — головне джерело нестабільності в державі. Ми ще як мінімум півроку після парламентських виборів тупцюватимемо на місці, не рухаючись уперед — ні на шляху до Європи, ні на шляху до інших інституцій. Іншими словами, ми законсервуємо проблеми й будемо їх вирішувати, напевно, через рік. А якщо врахувати й чинник фінансової кризи, то безвладдя, відсутність Верховної Ради за цей період може призвести до непередбачуваних наслідків. Страшенно хочеться Президенту поміняти владу? Але ж пан Президент знає, що і з ймовірною новою коаліцією, і з ймовірним новим прем’єр-міністром він усе одно не спрацюється, а отже, знову буде протистояння, знову не буде ефективної роботи. Тому, швидше за все, він хоче, щоб узагалі не було жодної коаліції, не було уряду, щоб була одна гілка влади — президентська. Чи відбудеться ця виборча кампанія? Чи завершиться вона? Чи прийде 50% громадян на виборчі дільниці? Чи будуть вибори визнані дійсними? Це відкриті питання. Я так розумію, існують інші плани — змінити законодавче поле й провести судово-адміністративну реформу, практично підпорядкувавши систему судів одній гілці влади, хоча це має бути незалежна система. Швидше за все, Президент не зацікавлений, аби в Україні діяла така інституція, як Верховна Рада, що впливає на перебіг політичних подій. Не зацікавлений у тому, щоб ефективно працював Кабінет Міністрів. Був би зацікавлений, щонайменше не заважав би працювати уряду на досягнення серйозних економічних результатів.
