Теледебати у вигляді дискусії
Центральна виборча комісія затвердила новий формат обов’язкових теледебатів між кандидатами у президенти на телеканалі УТ-1, згідно з яким велика їх частина проходитиме у формі дискусії. ЦВК на засіданні у четвер затвердила положення про порядок проведення Національною телекомпанією України передвиборних теледебатів між кандидатами на пост президента перед повторним голосуванням 26 грудня. Як повідомив член ЦВК Андрій Магера, теледебати за рахунок держбюджету проводитимуться 20 грудня на УТ-1 у проміжку між 19.00 і 21.00. Згідно з законом про вибори президента, для проведення обов’язкових теледебатів відведено 100 хвилин прямого ефіру, повідомляє Інтерфакс-Україна. Згідно з постановою ЦВК, теледебати розділено на три частини — вступні виступи кандидатів, на що відведено до десяти хвилин (по п’ять хвилин для кожного), дискусія (80 хвилин безперервного часу), а також заключне слово (до 10 хвилин — по п’ять хвилин кожному). У рамках дискусії на запитання кандидата відведено до однієї хвилини, на відповідь — не більше трьох хвилин. Нововведенням є те, що у випадку, якщо кандидат відмовляється відповідати на запитання, то його опонент має право на додаткове запитання. Якщо після заключного слова залишається ефірний час, кандидатам на обмін репліками відводиться не більше 30 секунд. Перед початком дебатів буде проведене жеребкування, яке визначить, хто з кандидатів виступатиме першим. Його опонент першим виступить із заключним словом. Обговорення цього положення в ЦВК супроводжувалося бурхливою дискусією. Зокрема, уповноважений представник кандидата в президенти Віктора Януковича Нестор Шуфрич назвав такий підхід упередженим і зажадав перенести розгляд цього питання на наступний день. Голова ЦВК Ярослав Давидович заявив, що «необхідно рухатися вперед» в організації виборчого процесу, оскільки час дуже обмежений. За це положення проголосували 11 членів ЦВК, двоє — проти, один утримався.
«Фінансове втручання»
Взаємні звинувачення конкуруючих сторін в іноземному фінансуванні стали ознакою української президентської кампанії. Днями у Верховній Раді виступив народний депутат Валерій Мішура, який спеціалізується на оприлюдненні фактів закордонного фінансування виборчих кампаній в Україні через недержавні організації. Він заявив, що робота відповідної тимчасової слідчої комісії, створеної 11 грудня минулого року, «відверто блокується тими, хто хоче це питання просто втопити». «За рік існування комісії вона жодного разу не збиралася у кворумному складі», — зазначив Мішура.
Народний депутат повідомив про результати аналізу діяльності недержавних об’єднань. Він відзначив, що основні зусилля щодо організації впливу з боку іноземних держав зосереджені на роботі з тими, хто формує громадську думку: народними депутатами, урядовцями, журналістами, політологами, керівниками органів місцевого самоврядування. «Найактивніше в Україні діють структури американської присутності, — заявляє депутат. — Вони втілюють проекти політичної освіти, проводять моніторинг суспільно-політичної ситуації в центрі та на місцях, надають технічну та фінансову підтримку так званим «незалежним» засобам масової інформації». Валерій Мішура окремо відзначив шкідливість роботи аналогічних структур з представниками органів місцевого самоврядування, «яка нібито направлена на розвиток самостійності областей та формування сильної регіональної еліти». «На практиці це призводить до послаблення їхньої керованості з центру, — заявив народний депутат. — І, мабуть, невипадково хвиля сепаратизму почалася, перш за все, у західних областях України».
Валерій Мішура окремо зупинився й на розвитку «підконтрольних ЗМІ, призначених для проведення інформаційних акцій шляхом збору інформації щодо проблемних сторін українського суспільства». «Зібрані матеріали реалізуються через представників правої опозиції для апелювання до міжнародної спільноти, до міжнародних структур з метою здійснення тиску на владу та формування позитивного образу правих опозиційних сил», — зазначив народний депутат. Він звернувся до Кабінету Міністрів щодо термінової розробки та внесення на розгляд Верховної Ради України закону щодо діяльності недержавних громадських організацій, які фінансуються із-за кордону.
За повідомленням AP, за останні два роки адміністрація Джорджа Буша витратила понад $65 млн. для допомоги розвитку демократії в Україні. Офіційні представники США зазначають, що ця допомога не є втручанням в українські вибори. Кошти не направлялися безпосередньо політикам, а були спрямовані на розвиток правової освіти й громадянського суспільства і є частиною мільярда доларів, який держдепартамент витрачає щороку для розбудови демократії в усьому світі. Звісно, частина отримувачів американської допомоги брала участь в «помаранчевій революції».
Водночас актуальною залишається й тема фінансування виборчих кампаній в Україні з іншого — російського джерела. Цей аспект пан Мішура обійшов увагою. Нагадаємо, що за інформацією російського журналу «Профіль», на перегонах-2004 крутилося стільки ж коштів, скільки на виборах Бориса Єльцина 1996 року. За експертними оцінками, на які посилається видання, загальний бюджет президентських виборів в Україні сягнув понад $1,5 млрд. Основна частина цієї суми припадає на кампанію Віктора Януковича, на яку до голосування 21 листопада загалом було витрачено до $900 млн., зазначає «Профіль», причому половина цієї суми — витрати російських компаній. Відомий шведський політолог Андерс Ослунд, який, до речі, нещодавно відвідав Донецьк, дає аналогічну оцінку російського вливання — від $600 млн. до $900 млн., повідомляє «Українська правда».
