Початок перегонів — 27 червня. Хоча, за великим рахунком, президентська кампанія в Україні де-факто стартувала ще минулого тижня, якщо не раніше.
І хоча основні учасники виборчої кампанії ще сперечаються через дату проведення виборів, Центральна виборча комісія вже бадьоро відрапортувала, що приступила до підготовки великого жовтневого волевиявлення. А також натякнула прем’єру й парламенту, що для такої святої справи як вибори президента непогано б ще грошенята виділити.
А тим часом Президент Віктор Ющенко нарешті звернувся до Конституційного Суду. Про це вчора повідомила Марина Ставнійчук. Найпримітніше, що коли підлеглі Президента повідомили цю сенсаційну новину, Віктор Андрійович ще лише «планував» своє звернення до КС.
— Я збираюся це зробити сьогодні (8 квітня), якщо департамент розробив відповідний документ. Я, прийшовши на робоче місце, направлю його сьогодні, — зазначив Ющенко. Тож іноді трапляються «нестиковки», коли факсиміле в чужих руках.
А якщо серйозно, вочевидь, Президент уже не розраховує, що політикум підтримає його ініціативу провести вибори «2 в 1». І дійсно, з кожним днем компроміс із парламентом стає все примарнішим. Особливо після останньої заяви Рината Ахметова, що фактично лягає в русло протимошенківської позиції.
— Дуже хочу, щоб уряд переміг кризу. Тобто я не хочу боротися з урядом, я хочу боротися з кризою, і ось це головна наша мета, — заявив Ахметов на початку тижня, саджаючи молодий дубок біля стадіону, що будують під європейську футбольну першість.
Адже регіонали кілька тижнів поспіль на всіх кутках кричали, що без зміни всіх гілок влади ладу не буде. І тут сьомий номер у «партії» каже протилежне — не заважайте уряду працювати. Політолог Кость Бонадренко вважає заяву Ахметова цілком логічною — великий бізнес не може бути в опозиції.
— Ахметов уже відчув тиск, що чиниться на його групу, на прикладі «Дніпроенерго» і вирішив просто не випробовувати долю, а зайняти протимошенківську позицію. До того ж останнім часом відчувається напруженість у таборі Ахметова з Віктором Балогою. Принаймні, це виявляється на прикладі відносин Балоги та Богатирьової.
Зрозуміло, що на такому фоні Президенту фактично нереально досягнути компромісу з парламентом. Крім того, не варто забувати, що Віктор Андрійович ще висунув кілька умов, за яких готовий піти на такий сценарій. Перша умова — це зміна виборчої системи. Варто зауважити, змінити виборчу систему, в принципі, складно. Як Президент змінюватиме виборчу систему — поки що не зрозуміло. Сказав, що через два тижні внесе законопроект. Тобто лише через два тижні можна буде реально повертатися до виконання його першої умови.
Друга умова — депутатська недоторканність. Це, мабуть, вічна тема української політики. Депутати вже два чи три рази голосували за зняття депутатської недоторканності, а віз і нині там...
І, нарешті, наскільки відповідає Конституції одночасне проведення парламентських і президентських виборів? Насправді, між нормами закону про вибори народних депутатів і закону про вибори президента існують серйозні розбіжності. Наприклад, терміни формування виборчих комісій і проведення агіткомпаній — різні. Президентські вибори проходять у два тури, парламентські — в один тощо.
Більше того, представники ПАРЄ застерігають Україну від проведення парламентських і президентських виборів одночасно. За словами Ренати Вольвенд, у ПАРЄ не бачать юридичних підстав проводити ці вибори в один день, оскільки «це може більше призвести до хаосу, ніж дати позитив». «І таких виборів не чекала б Рада Європи», — додала вона.
На сьогодні проведення дострокових виборів парламенту і президента практично нереальне, вважає бютівець Остап Семерак.
— Я вважаю, що це був просто хід. Насправді, така схема могла б бути восени. Тоді можна було так вирішити ситуацію. Зараз Президент — «кульгава качка». Немає сенсу зараз із ним торгуватися. Для мене ще показове те, що за проведення виборів у жовтні проголосував 401 депутат.
— Як ви вважаєте, 25 жовтня — це остаточна дата?
— Із великою часткою ймовірності, так. Хоча тут багато залежить від позиції Конституційного Суду. А КС у нас, як правило, стає на бік того, в кого більше перспектив. Тож, мені здається, тут усе зрозуміло, — резюмував депутат у розмові з «Днем».
Звичайно ж, дата виборів має важливе тактичне значення для граючих сторін, але виснажливі стратегічні бої за президентське крісло ведуться вже не перший рік і всім уже дуже набридли. Почуття до політичних кумирів притупилися, численні «Свободи» приїлися. Мабуть, у повітрі вже завис загальний настрій: добре б покінчити з цим безладом до кінця року...
