Голова комітету Юрій Кармазін дав «Дню» таке пояснення тривалих зволікань: «Основний винуватець виникнення трастів — Президент України Леонід Кучма». Розгляд перенесено на невизначений час. Адже в постанові ВР ідеться, що повинні бути притягнені до відповідальності посадові особи, «дії яких завдали шкоди громадянам України у зв’язку з прийняттям та реалізацією декрету». А під декретом стоять підписи: прем’єр-міністр України Л. Кучма, міністр Кабінету Міністрів А. Лобов. Потім, щоправда, зазначені посадові особи стверджували, що декрет фальсифіковано, коми стоять не там. Верховна Рада, заслухавши 1996 року доповідь спеціальної слідчої комісії, зробила висновок, що винні не коми: «Законодавча невизначеність, непроведення юридично-правової експертизи проекту декрету, відсутність чіткої системи контролю в сфері діяльності фінансових посередників, безвідповідальність місцевих органів виконавчої влади всебічно сприяли активізації створення та негативної діяльності псевдодовірчих товариств, трастів, страхових компаній, інвестиційних фондів та інших суб’єктів підприємництва в частині залучення майна та, що найгірше, грошових коштів громадян».
Декрет від 17 березня 1993 просто пускав трасти у вільне плавання. Вони були прирівняні до товариств із додатковою відповідальністю (звідси й посилання в ньому на Закон «Про господарські товариства»): засновники мали відповідати за зобов’язаннями довірчого товариства своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум — додатково належним їм майном у 5-кратному розмірі до внеску кожного учасника. Контроль за діяльністю довірчих товариств із цінними паперами мали здійснювати Фонд держмайна, Мінфін та НБУ, а операції з грошовими вкладами взагалі не контролювалися.
Щоб якось врятувати ситуацію, парламент і доручив виконавчій владі ще 1996 року вжити низку заходів: розробити законопроект про забезпечення відшкодувань втрат громадян від недобросовісної діяльності небанківських фінансових установ, внести зміни до Закону «Про господарські товариства», подати положення про товариства із захисту прав вкладників, провести реєстрацію майна, яке залишилося від різноманітних трастів.
Про те, що ці вимоги проігноровано, комітет і мав дізнатися на своєму засіданні. Юрій Кармазін переконує, що таке засідання таки відбудеться, та ще й спільно з іншими комітетами ВР. Але таких оптимістів у парламенті небагато. На думку багатьох депутатів, справа може зрушити з мертвої точки лише після президентських виборів. Тоді «справа трастів» може стати складовою великої ротації між високими владними кабінетами та нарами.
№239 11.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
