Учора Окружний суд Києва заборонив чорнобильцям протестувати в столиці. Рішення прийнято за позовом Київської міської державної адміністрації. І дуже доречно. Сьогодні в центрі Києва мав відбутися всеукраїнський страйк. Опозиція, чорнобильці з афганцями й іще низка громадських організацій укотре планували висловити свої вимоги до влади. Навіть обіцяли, що мітинги можуть затягнутися на тиждень. Чи зможе таке судове рішення знизити соціальну напруженість? Очевидно, що ні. Це зрозуміло навіть представникам влади, регіоналам. Утім у депутата Володимира МАКЕЄНКА досить несподіваний рецепт. На його думку, треба «припинити загравати з народом». І чесно сказати, що на всіх грошей у бюджеті не вистачить. Да-а-а...
— Є реальний бюджет і є реальне рішення судів щодо чорнобильців. Причому законне рішення. Я думаю, тут треба піти шляхом реструктуризації, тобто держава ні в якому разі не повинна відмовлятися від своїх зобов’язань, але в той же час слід розуміти реальний стан справ — треба реструктуризувати. Як у банку клієнт не може віддати вчасно кредит, і банк цей кредит пролонгує. Ось тут те саме. Я думаю, що вже в бюджеті 2012 року ми могли б піти на часткове погашення заборгованості перед чорнобильцями. Ви ж пам’ятаєте вклади населення в ощадбанку СРСР? Та сама проблема накопичилася.
Я пригадую свій мажоритарний округ у Київській області. Коли я аналізував списки чорнобильців у Київської області (я нічого не маю проти тих, хто брав реальну участь), то я особисто бачив у списках керівників, зокрема, партійних органів, які на годину туди заїхали в найкращому разі. І вони всі ліквідатори! Багато хто примазався до цієї трагедії — ось тут є питання.
— От ви кажете, що треба припинити загравати з виборцями. Але вчора Азаров фактично прийняв рішення підвищити пенсії чорнобильцям за рахунок інших пільговиків.
— Я не думаю, що за рахунок інших пільговиків.
— Будь ласка, я вам процитую: «Кошти, що будуть спрямовані на підвищення пенсій чорнобильцям, будуть узяті з інших програм, зокрема й соціальних».
— Ось! З інших програм.
— А що таке «взяти з інших програм»? Поясніть.
— Це означає внести зміни або до нинішнього бюджету, або прийняти бюджет 2012 року. А у нас бюджетний рік закінчується, повірте, там уже й усі програми закінчилися.
— Окрім пенсій мітингувальники вимагають ще й звільнити екс-прем’єра Тимошенко...
— Ось! Ви самі це сказали. А чому всі ці роки чорнобильці мовчали? А хто витягнув цю проблему нагору? А чи не пов’язано це з якимись політичними подіями.
Коли я серед законних вимог чорнобильців бачу партійні прапори БЮТ і знаю, що через рік вибори до парламенту, тоді в мене виникають питання. Я впевнений, що до цього руку доклали політики. Ви подивіться, хто бере участь у цих мітингах?
— Але на вашій вотчині, в Донецьку, де опозицією й не пахне, люди вийшли з вилами! То хіба це не серйозний «дзвінок» для влади?
— Послухайте, ми з вами «старі» політики. Молоді, але старі (сміється). Якби вийшли в Івано-Франківську або у Львові — не те політичне сприйняття, а так, мовляв, бачите — в самому серці Партії регіонів. Чим не добрий сюжет? Я сам бачив цього колоритного дідуся з бородою, який стояв з вилами або лопатою. І його образ пройшов по всіх засобах масової інформації. Якщо десь щось відбувається, отже, це комусь потрібно. Ну, нічого страшного, що в Донецьку. Якби ви мені поставили запитання: «Дивіться, в усіх регіонах України відбувається, а в Донецьку — ні. Ви стримуєте, не пускаєте!» Було б гірше. А так... Це ознака демократії. Це нормально.
— Чи правильно я зрозуміла, що ви вважаєте, що все це підступи опозиції, а народ насправді все влаштовує?
— Фактів і доказів цього немає, але мій досвід підказує, що це все організовано. Мене не було в Донецьку, але у вівторок я був під Кабміном. І я бачив, як дідуся (82 роки!) підводили до камер, і його інтерв’ю потім показували практично в усіх новинах. Я сам бачив, хто його узяв за руку й підвів до камери. Я вже людей знаю зовні: хто організовує, хто робить, хто приймає різні рішення. Ось бігає там Борис Новожилов, так звані «Ніхто, окрім нас». Подивіться його біографію: яке відношення він має до чорнобильців, до афганців? Він секретар одного з київських райкомів комсомолу. Він директор табору «Артек» за часів скандалу педофілів! Невже не зрозуміло, що такі люди не мають відношення ні до чорнобильців, ні до афганців.
— Я зараз не вивчатиму біографію цього персонажа. Мені б хотілося зауважити такий момент. Раніше влада була слабкою й роз’єднаною, але й тодішні протести були якісь карнавальні, бутафорські... Тепер українська влада стала сильною, й протести стали серйознішими: люди захоплюють пенсійні фонди, б’ються з міліцією і ось... можливо навіть випадкова, але через це не менш трагічна смерть у Донецьку. Ви тут паралелей не бачите?
— (Тяжке зітхання.) Адже будь-який мітинг хтось організовує і з якоюсь метою. Деякі опозиціонери, наприклад Королевська, хочуть заробити політичні бали.
— А вам не здається, що чим більше пресинг, тим більше реакція у відповідь, тим більше підтримка. Була інформація, що Тимошенко «морозять», вона сидить у камері в пальті, що її «волочили два амбали». І подивіться, скільки людей прийшло привітати її під Лук’янівське СІЗО. І це були «реальні» люди. Їх не привозили, вони самі прийшли.
— Ви тоді напишіть і про іншу цифру — 510 тисяч членів БЮТ. Це депутати різного рівня — їх 510 тисяч! Півмільйона! А скільки до Тимошенко прийшло — кілька тисяч.
А з другого боку, я піду від персоналій. Та не жалійте ви нас, політиків. Чого нас жаліти? Ой, бідолашний, ой бідолашна. Ой, куди попав. Ой, що відбувається. Та ми самі усвідомлюємо, що ми робимо, куди ми йдемо. Черга стоїть, щоб потрапити в керівництво партії й парламенту! Ви подивіться, який конкурс! Завжди! У всіх недобре. У когось більше, у когось менше. А ви бачили, щоб хтось відмовився? Так, інколи не виходить досягти максимуму. Інколи в когось не працюють гальма. Треба зупинитися. Або почекати. А коли виходить та ситуація, про яку ви говорите, раптом півсуспільства починає: «ой-ой, ой, як погано!» Ви пожалійте краще дітей у дитячих будинках або наших старих, які залишилися з мінімальними зарплатами. От я розумію ваші запитання щодо чорнобильців, афганців. Ви ж самі пишете в засобах масової інформації, як ми живемо, на чому ми їздимо, що ми їмо. З усіх таборів! Ми самі добровільно йдемо в це. Тому, дійсно, треба завжди думати про наслідки. Можна круто піднятися — і в політичному сенсі, і в матеріальному, а можна круто попасти.
— Ви знає, що по-справжньому обурює людей? Людей обурює несправедливість. Люди бачать, як «мажори» на дорогих «тачках» вбивають людей, і їх випускають за амністією, або їм узагалі якимсь чином удається уникнути покарання. І в суді вони сидять не за ґратами, як Луценко, а разом з усіма. Луценко й Тимошенко нікого не вбивали! Чому вони за ґратами? Хіба це справедливо?
— Почекаймо апеляції. Мені, дійсно, важко коментувати рішення наших судів. Ви кажете, мажор убиває. Так, дійсно, все це є. Але приймають же рішення судді! Наші ж люди! Ми ж розуміємо, що там без корупції не обходиться. Ми боремося з цим. Ось днями заарештували керівника Фонду зайнятості. І ми відкрито показали, скільки в нього знайшли й чого в нього знайшли. І я впевнений, що буде рішення суду. Перед цим був арештований заступник міністра економіки. Це члени нашого уряду.
— Авжеж, ви боретеся, але щодо ефективності є питання. Але насамкінець я б хотіла зробити вам комплімент. У понеділок увечері ви виступали на «Свободі слова» по ICTV. І ми були приємно вражені вашою відвертістю. Вас потім не сварили ваші колеги по партії, що ви занадто відверті?
— Гм... (багатозначна пауза). Ну, ви розумієте... Я кажу, ну давайте ж будьмо ж людьми, хлопці. Наші посади не вічні. Давайте говорити про якісь традиції й правила. Я такий, який я є! Я таким є, і я хочу таким залишитися.
