Для оцінки роботи нової влади найбільш логічним буде взяти за точку відліку її діяльності день обрання уряду. Із цього моменту, тобто з 4 лютого, минуло 62 дні. У той же час вважається, що найбільш значущими для будь-якої нової команди є перші 100 днів її роботи. Після закінчення цього терміну, тобто вже через місяць, можна судити про ефективність зроблених Президентом і урядом кроків, без обмовок давати оцінки й навіть сподіватися на перші видимі результати. Однак звірятися в цей період з думкою суспільства, й особливо його компетентних представників, на наш погляд, буде аж ніяк незайвим. «День» подає результати соціологічного опитування, а також думки представників різних сфер діяльності, зібрані нашими кореспондентами в регіонах з приводу найбільш вдалих і невдалих кроків нової влади.
Андрій СЕНЧЕНКО , депутат Верховної Ради Криму, лідер руху «Прозора влада», м. Сiмферополь:
— До вдалих кроків влади слід зарахувати прийняття поправок до бюджету, хоча там існують і не зовсім безперечні позиції, проте більше плюсів, аніж мінусів. Влада не розгубила кредиту довіри народу, і це поки що головне. Але до мінусів слід віднести спроби нової хвилі чиновників, які, дивлячись на позицію центру з реприватизації великих, загальнодержавного значення підприємств, насправді приватизованих із грубими порушеннями закону, намагаються поширити ці прагнення на всі без винятку підприємства та всіх підприємців. Йдучи у фарватері цієї політики центру, чиновники на місцях, прикриваючись новою владою, розгорнули справжній рекет стосовно підприємців і власників усіх, навіть найменших підприємств. Зовсім несподівано питання державного рекету знову постало на порядку денному. Це вельми погіршує не лише імідж нової влади, а й інвестиційний клімат у нашій країні.
Невдачами я би назвав і приблизно 30% кадрових призначень як у центральних відомствах, так і в регіонах. Можна прогнозувати, що приблизно стільки ж доведеться замінити найближчим часом через нездатність цих людей освоїти обсяг майбутньої роботи. Тобто насправді сумнівних призначень більше, але мені здається, що саме третина з них безнадійні. Хоча є й самородки, які зможуть «вижити» та впоратися із завданням...
Борис НАГОРОДНІЙ , доктор соціологічних наук, декан факультету журналістики та соціології Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля:
— Багато років тому від індійських аспірантів почув незвичну для європейців фразу: «Найбільша перемога — коли не перемагає ніхто». Стільки часу минуло після виборів, а численні приклади підтверджують старий вислів: «У перемоги багато родичів, і лише поразка — завжди сирота».
Дуже хотілося б, щоб Президент зосередив зусилля на координації спільних дій, піднявся над по-людськи зрозумілими образами на цілі регіони, які голосували «не за нього», реалізував спеціальні плани, закладені в новому бюджеті, підтвердив, може, найголовнішу надію — надію на оновлення влади, на оновлення всього суспільства. Дуже хотілося б сподіватися, що у відповідних президентських структурах звернули увагу на серйозні аналітичні матеріали відомого соціолога Євгена Головахи, опубліковані в статтях «Ліки від ейфорії. Несвяткові замітки на полях року, що минає» («День», 30 грудня 2004 року) та «Нова українська міфологія» («День», 22 березня 2005 року). Саме такої аргументованої, я би сказав, державної критики так бракує зараз новій владі. Засмучують численні випадки політичної помсти, відвертого політичного підтакування.
Боюся, що владні структури різних рівнів досі по-старому розглядають одне з основних понять — «ресурси суспільства». Хоч як банально це повторювати, але головний ресурс суспільства — інтелект нації. Тому новому уряду слід продумано, з налагодженням надійного зворотного зв’язку, вирішувати такі питання, як реформування науки. Такі складні проблеми, як, наприклад, адміністративно-територіальна реформа, реформа місцевого самоврядування та багато інших потребують серйозного «експертного аудиту» професіоналів.
Роман П’ЯТИГОРЕЦ Ь, голова Запорізького Комiтету виборцiв України:
— До позитивних кроків нової влади варто віднести відкриття кримінальних справ проти людей, що були причетні до фальсифікацій виборів; ріст популярності та авторитету України в світі; зміцнення свободи слова та свободи зібрань; виконання зобов’язань перед пенсіонерами, які брав на себе В. Янукович; знищення тіньових схем бізнесу; відкритість (відносна) влади для преси; підвищення пенсій військовим; наведення порядку у тендерах; посилення курсу гривні.
Недоліками в роботі нової влади є наступне: бюджет-2005 при всіх своїх позитивних сторонах є доволі передвиборним i суттєво вдарить по багатьох місцевих бюджетах (підвищення зарплат бюджетникам на тлі зменшення пільг бюджетонаповнюючим підприємствам); велика кількість документів, які видані Президентом України, мають гриф «Секретно»; невідома доля розслідування справ загибелі Кірпи та Кравченка (тільки наївний може повірити у самогубства); підвищення цін на Укрзалізниці; виплати до Пенсійного фонду, на які зобов’язали приватних підприємців на єдиному податку; зростання цін.
Віктор КРАВЧЕНКО , приватний підприємець, м. Дніпропетровськ:
— Перемога В. Ющенка на президентських виборах, безумовно, здійснила в українському суспільстві «освіжаючий ефект». Стали ввічливими та люб’язними чиновники, притихли різні контрольні служби, люди вільніше висловлюють свою думку. Загалом, гнітюча обстановка корупції та вседозволеності на верхах, заляканості та безсилля в низах, характерна для правління «пізнього» Л. Кучми, поступово випаровується. А тому жити стало нібито веселіше.
Проте це не означає, що українці почали жити краще. Ціни в магазинах і на ринках стрімко зростають, i їстівна ковбаса, наприклад, уже не буває дешевшою за 30—40 гривень. Люди підходять до вітрин, хитають головою та й ідуть із порожніми руками. Багато хто говорить, що стрибок цін за В. Януковича не йде в жодне порівняння з тим, що відбувається зараз. Хоч би тому, що тоді спершу підняли зарплати та подвоїли пенсії, а вже потім почалася інфляція. Ясно, що уряд Ю. Тимошенко, прагнучи за будь-яку ціну наповнити бюджет, порушив рівновагу, яка існувала в економіці. Саме прийняття «соціального» бюджету на нинішній рік є не стільки виконанням передвиборних обіцянок, скільки прагненням нового керівництва країни задобрити виборців перед майбутніми парламентськими виборами. Одним словом, переможці успішно «продовжують справу» свого опонента — колишнього прем’єр-міністра В. Януковича.
Не найкраще на їхній репутації позначаються й постійні чвари, що почалися буквально з перших днів правління. Справа дійшла до того, що В. Ющенко публічно закликає соратників жити дружно та поступатися одне одному. Проте поділ повноважень і сфер впливу за спиною в Президента триває. Зрозуміло, винен у цьому і сам В. Ющенко, який тепер є гарантом і арбітром. Замість того, щоб навести лад у власній країні, він багато чого пустив на самоплив та з першого дня подорожує світом. Майже як «ранній» Л. Кучма.
Михайло НЕМОВ , голова Хмельницької міської спілки підприємців і промисловців:
— Країна дещо несподівано для себе побачила сильного, вольового, здатного на суворі рішення, навіть жорсткого Віктора Ющенка. Не втрачає надії, що йому вдасться змусити «друзів-ворогів», аби подати одне одному руку. Бо в «низах» уже сіється сумнів: за свої повноваження переживають деякі найвищі посадові особи чи за народ?
Підприємці Хмельницького вітають соціальну спрямованість бюджету-2005. Віддають за це належне урядові Юлії Тимошенко. Гадають, що істотне збільшення зарплат, пенсій, соціальної допомоги активізує вітчизняного виробника і товарообіг. Хоча раніше, ніж це відбудеться, пішли вгору роздрібні ціни — життя дуже подорожчало. Це не залишилось поза увагою уряду. Юлія Володимирівна повідомила про заходи, заплановані для зниження цін. Однак вони, ціни, мають характерну особливість: швидко зростають, повільно «падають». Складність управлінських рішень полягає у тому, щоб передбачати, впливати на перебіг подій.
Окреме питання — про роботу органів місцевого самоврядування. Земля, комунальне майно ще залишаються об’єктами спекуляцій. Найвищі посадові особи держави досі не виявили свою позицію щодо непрозорих рішень місцевої влади у цих питаннях, що, як показують акції у Києві, Одесі, непокоять громадськість, є поживою для чуток, пліток, припущень і у провінції. Зрозуміло, що дуже високі завали, які треба розгортати новій владі. Однак ще вищі очікування від влади.
Роман ОФІЦИНСЬКИЙ , кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Ужгородського національного університету:
— Третій Президент України інавгурувався на високій хвилі соціальних очікувань. Нація повірила у його здібності налагодити некорупційну владну машину. Притому відразу, без підготовчих зволікань. Це нелегко. Тому першим успіхом Віктора Ющенка є публічність і у призначеннях на «теплі місця», і у незгодах із важливих питань.
Другим відрадним моментом вважаю рутинне самоочищення правоохоронних структур. Якщо вони не притягнуть до відповідальності замовників і організаторів фальсифікації результатів народного волевиявлення 2004 року — у Мукачевому 18 квітня і другого туру президентських виборів 21 листопада, то логічно зрине проблема легітимності третього президента. Якщо не дійде до судових вироків у «справі Гонгадзе» та багатьох жертв авторитаризму, то навіщо трясти світ помаранчевою революцією? Звідси принагідно випливає третій позитивний аспект — проведення люстрації «не словом, а ділом». Проходить її перша хвиля, сподіваюся, не забаряться друга і третя.
Зазначене — тільки внутрішньополітичні тенденції. Не менш привабливі щедрі міжнародні аванси. Безумовно, це не гнучкі рузвельтівські «сто днів», бо обставини неспівмірні. Трансляцію видовищ закінчено, і Україна не жде дармового хліба, а для всіх чесної винагороди за працю. Отже, не терпиться дочекатися соціально-економічних злетів уряду...
Отець ОЛЕКСАНДР , глава одеського міського благочинного фонду «Світлий дім»:
— На мій погляд, було б дуже наївно чекати від нової влади відчутних успіхів всього за 60 днів. Дуже короткий термін — з одного боку, та дуже важка спадщина — з іншого. Вибиратися з мафіозно-криміналізованого стану, в якому тривалий час перебувала Україна, — завдання вельми важке. Але безумовним позитивом є те, що новій команді Президента вдалося переорієнтувати бюджет у бік соціальної сфери. Таким чином ця команда підтвердила, що головне для неї — інтереси конкретної людини. Другий позитивний момент — вдала зовнішня політика. На мій погляд, Ющенко та його команда повністю зуміли використати й зміцнити кредит довіри та зацікавленості Заходу, отримані Україною за період революції. І нарешті, третій безперечний позитив полягає в тому, що влада не побоялася виявитися непопулярною в очах своїх же прихильників і продовжувала чинити всі свої дії законно.
Але в цьому позитивному моменті таїться й негативна сторона. Інтелігентність нової влади, її прихильність до законодавства призвели до того, що в регiонах адміністративно-чиновницький склад, у тому числі й запеклих контрреволюціонерів, залишився на своїх місцях. Така позиція може призвести, і вже призводить, до саботажу в регіонах. У сільському господарстві, гадаю, це чітко виявиться під час посівної. Крім того, я особисто чекав від Президента Ющенка та його команди сміливіших кроків у відновленні української культури й українізації. На мій погляд, пріоритет соціальних питань економіки повинен бути пов’язаний із духовно-культурною реанімацією. Інакше говорити про відродження країни та нації просто безглуздо. Тут потрібна чітка і, може, навіть жорстка позиція. На рештках чужої культури ми далеко не заїдемо.
Сергій ГАРМАШ , журналіст, керівник інтернет-видання «Острів»:
— Напруження виборів обумовило завищені очікування від команди Ющенка. Тому, можливо, 60 днів — не той термін, що може стати основою для оцінки нової влади, тим паче, що це не просто зміна однієї владної команди на іншу, а зміна політичного режиму. Але об’єктивно розчарування в суспільстві вже помітне. Принаймні в Донбасі. Ми судимо про владу не за телевізором, а за тим, що відбувається в конкретному місті або селі нашого проживання. Шахтарі сьогодні вже перестали отримувати зарплату вчасно та в повному обсязі, продукти вже подорожчали, проїзд у транспорті також, бензин стрімко дорожчає буквально на очах. Тобто вдалі кроки влади, навіть якщо вони є, ще не дали ефекту та залишаються непомітними. А ось невдалі різко впадають у вічі. Це й те, що я вже перерахував, і кадрова політика на місцях, де нічого не змінюється, й огульне скасування пільг у ВЕЗах, що вдарить по робітниках підприємств, які працюють у цьому режимі, і, наприклад, така локальна, але болісна для Донецька проблема, як зупинка фінансування будівництва метро. Я впевнений, що такі локальні, але болючі проблеми існують у кожному регіоні. Тому зараз важко говорити й оцінювати конкретні кроки, бо вони ще не мають своєї логічної завершеності. А відчуття поки що можна охарактеризувати, як обдурені очікування.
Олена АСТРАХОВА , директор консалтингової фірми «Студіо-Інвест», м. Житомир:
— Оптимізму додає намагання нової влади рішуче змінити ситуацію у суспільстві. До її вдалих і сильних дій, особливо уряду і його глави, можна віднести процес ухвалення змін до бюджету країни на 2005 рік — Верховну Раду так вдалося загітувати, що при голосуванні була отримана вагома (за числом тих, хто проголосував «за») підтримка народних депутатів. Однак схоже, що проголосовані тоді ж зміни до низки законів багато хто з депутатів не встиг прочитати. Введення цих змін з моменту опублікування означає, що фактично це зроблено в пожежному порядку. А краще було б перенести їх на початок наступного року. Деякі зміни вже зараз ускладнили залучення іноземних інвестицій, зокрема в тій частині корективів до Закону «Про податок на додану вартість», які відміняють право на позбавлення від сплати ПДВ матеріальні ресурси, які спрямовуються до статутного фонду. Бізнесменам, які склали свої фінансові плани в грудні минулого року, доводиться змінювати їх, і це відлякує інвесторів. Є й інші зміни, які ускладнюють життя підприємцям у сфері аудиторських, юридичних, бухгалтерських послуг. На жаль, ще багато ділових питань доводиться вирішувати в координатах, заданих попередньою владою. І до цього часу працівники податкової адміністрації приходять на підприємства і говорять, що отримали завдання взяти з них певну суму до бюджету.
Ігор ЛІСОВЕНКО , підприємець, м. Суми:
— Поки що в роботі нинішньої влади особисто я бачу більше «мінусів», ніж «плюсів». До вдалих кроків можна було б віднести прийняття видозміненого бюджету на нинішній рік, однак зараз ще не відомо, чи «потягне» його наша економіка.
А от що зараз розчаровує, так це кадрові призначення, особливо на регіональному рівні. Викликає дуже великий сумнів здатність кваліфіковано керувати районом вчорашнього шкільного вчителя чи лікаря, а між тим саме цих моделей, принаймні на Сумщині, можна побачити сьогодні на чолі райдержадміністрацій.
Також незрозуміло, чому Віктор Ющенко затягує з виданням обіцяних у ході передвиборної кампанії своїх п’яти указів. Не видно щось і роботи по створенню гарантованих ним додаткових робочих місць. Зате ми є свідками масових звільнень людей із займаних ними посад, і це ніяким чином не є стабілізуючим суспільним фактором.
Маємо зараз і проблему, пов’язану із зростанням цін на харчі. Якщо вони такими темпами підніматимуться й далі, від підвищення зарплат і пенсій ніякого ефекту не буде.
Насторожує, що нова влада намагається взяти під свій контроль засоби масової інформації. Принаймні її заклик до журналістів не займатися стосовно неї кілерством інакше, як спробу «заткнути рота» ЗМІ, розцінювати не можна.
Петро ВОЛЬВАЧ , академік Української екологічної академії наук, доктор філософії в галузі біології, м. Сімферополь:
— Вдалим кроком Президента, по- перше, слід визнати призначення прем’єр-міністром України Юлії Тимошенко, яка своєю енергією реформ надихає всіх політиків на відчайдушну працю в ім’я держави. По-друге, слід визнати також заслуги нової влади в галузі активної міжнародної політики та забезпечення міжнародного іміджу України як держави, яка націлена на прогрес та світові цінності. Вдалою слід визнати і позицію нової влади України по Іраку та забезпечення виведення військ, що, безперечно, дасть Україні змогу зробити більш універсальним та комбінованим співробітництво в іракському напрямку. Дуже добре, що цей прогрес на внутрішньому рівні підкріплений розробкою та прийняттям соціально спрямованого бюджету, що має забезпечити покращання життя народу.
З іншого боку — дуже помітні помилки та зволікання, загальна нерішучість нової влади у кадровій політиці. Особливо це помітно на прикладі Криму. А це приводить до консервації кучмівських підходів та методів роботи. Часто трапляються випадки, коли старі кадри прямо шкодять новій владі, блокують якісні зміни в житті. Все це вже призвело до великої біди — наш уряд, як мені здається, вже втратив контроль над цінами на споживчі товари, а тому серйозний скачок цін, що вже почався і невідомо скільки буде продовжуватись, по-перше, «з’їсть» всю соціальність бюджету, а по-друге, викличе невдоволення простих людей, яке зараз старою владою на місцях активно спрямовується проти президента та нового уряду поясненнями про те, що зростання цін викликане саме їх новою політикою. Люди хотіли зміни влади для покращання життя, а вони цього ще не відчули. Навпаки. Це значно важливіше, ніж міжнародні поїздки та міжнародні контакти. Бо, якщо згадаємо, бюрократія на місцях саме штучним зростанням цін боролася як проти реформ Микити Хрущова, так і проти реформ Михайла Горбачова. Саме це відбувається й зараз...
На жаль, практично нема зрушень в інформаційному просторі, програми на телебаченні та ЗМІ фактично ті ж самі, журналістам загалом не вистачає доброзичливого аналізу та діяльності на зміцнення української державності і законності. Старе керівництво в інформаційній сфері як у центрі, та i на місцях призводить до того, що багато програм, виступів, передач, матеріалів мають загалом антиукраїнське, антидержавне спрямування. Українізації інформаційної сфери загалом нема. Особливо це помітно в Криму. Саме інформаційна сфера є тим полем, де вкрай потрібні і нове законодавство, і новий підхід до підготовки кадрів, і нова структура. Дивно, але до цього часу не виявлені та не покарані згідно з законом всі ті люди, які активно організовували фальсифікації виборів.
Всупереч сподіванням українців, особливо в Криму, нова влада ще не взялася за розробку чіткої політики в національному питанні, як і раніше не вироблена концепція міжнаціональних та міжрелігійних відносин в країні. На жаль, ще жодного слова не сказала нова влада про історико-культурні святині Криму зокрема. Наприклад, скільки ми не писали до нової влади про необхідність збереження та відновлення історичної спадщини Левка Симиренка, на жаль не отримали жодної відповіді.
Таїсія ОЛІЙНИК , педагог, м. Вінниця:
— Пройшло дуже мало часу, щоб говорити про позитиви й недоліки в роботі нової влади. Конкретні результати завершеної роботи, а не процесу, буде видно не менш як через три роки. Хоч загальна тактика нової влади мені симпатизує. Попередні керівники держави постійно приховували справжній стан речей, а напередодні виборів, що було видно із ЗМІ, культивували думку, що у нас все чудово. Тепер відбувається кардинальна зміна не стільки влади, як самої системи, а результати роботи нової системи, яка ще навіть не відлагоджена до кінця, особливо в регіонах, на рівнях району. За 60 днів побачити неможливо.
Нова влада не встигла себе проявити, але кроки в напрямку зміни в бюджеті соціальних статей, намагання знизити тиск контролюючих органів на підприємців, спроби реформування окремих галузей — це звісно тільки вітається.
Підготували Вадим РИЖКОВ, Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, Олена АСТРАХОВИЧ, Ганна ХРИПУНКОВА, Валерій КОСТЮКЕВИЧ, Мирослава СОКОЛОВА, «День», Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь, Олена ТКАЧЕНКО, Луганськ, Валерій КАЛНИШ, Запоріжжя, Андрій РЕБРИК, Ужгород, Сергій ХАНІН, Суми, Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь
