Третього липня виповнюється 100 днів з того моменту, як черговим губернатором Запорізької області було призначено Євгена Карташова. Зміна першої особи регіону стала п’ятою за останні два роки. Така гостра динаміка кадрових перестановок оптимізму не вселяла. Промисловці та підприємці вимагали від Президента стабільності політичного курсу розвитку Запорізької області. Леонід Кучма погодився з директорським корпусом. Висловив надію, що дипломатичний та управлінський досвід Євгена Карташова виведе регіон до нових економічних рубежів. Євген Карташов не розчарував як Президента, так і директорів. Під його керівництвом Запорізька область першою вийшла за обсягами промислового виробництва на рівень 1990 року. У переддень 100-денної дати губернаторства, Євген Карташов дав «Дневі» ексклюзивне інтерв’ю.
— Євгене Григоровичу, сто днів — традиційна дата, коли будь-який керівник підбиває перші підсумки своєї роботи, аналізує помилки, зіставляє з промахами досягнення.
— Однак за цей час нам вдалося зробити неймовірно багато. По- перше, темпи збільшення обсягу промислового виробництва перевищили прогнози і становили 106 %. Ми першими, з числа інших регіонів України, вийшли на рівень 1990 року. Таким чином, вважаю, що етап, коли головна проблема підприємств полягала в тому, щоб вижити, зберегти трудовий колектив, — позаду. Ми вийшли на етап розвитку. Попереду — час стратегічних розв’язань.
Основним пріоритетом промислової політики облдержадміністрація визначила забезпечення випереджувальних темпів випуску високотехнологічної, наукоємної продукції, створення нових конкурентоспроможних зразків техніки, підвищення рівня якості та ефективності виробництва, орієнтованого на задоволення потреб внутрішнього ринку та нарощування експортного потенціалу. Так, у другому кварталі поточного року нам вдалося подолати падіння виробництва в машинобудуванні, яке прогресувало протягом 4 місяців. Ми надали посильну допомогу в проведенні двох виїзних засідань на базі СП «АвтоЗАЗ-DAEWOO» комітетів Верховної Ради. Результатом засідань стало прийняття ряду законодавчих ініціатив із захисту українського автомобільного ринку. Запущено в серію новий автомобіль «Л-1300», який зразу почав користуватися широкою популярністю на ринку. На сьогодні ми ведемо активні переговори з реалізації тристоронньої угоди з представниками російського ВАТ «Автосільгоспмаш» і СП «АвтоЗАЗ-DAEWOO». Сподіваємося, що незабаром усі нюанси буде узгоджено й на території Запорізької області. Спільними російсько-українськими зусиллями буде зроблено перший автомобіль «Ведмедик». Це — додаткові робочі місця, інвестиції. До речі, під час моєї недавньої зустрічі з паном Черномирдіним, посла Росії зацікавив наш пакет пропозицій щодо залучення інвестицій у промисловість Запорізької області. Ми дійшли однозначного висновку щодо необхідності термінового відновлення партнерських економічних зв’язків.
Ми ініціювали структурну реорганізацію таких найбільших підприємств, як «Автоколірліт» і «Азовкабель», визначили шляхи реконструкції Запорізького титаномагнієвого комбінату. Разом з металургійними підприємствами регіону ми намагаємося втілити досвід, набутий у ході економічного експерименту, в технологічній перебудові підприємств гірничо-металургійного комплексу, переорієнтації виробництва на потреби, насамперед, внутрішнього ринку. Наприклад, комбінат «Запоріжсталь» цього року відвантажив і реалізував на внутрішньому ринку вдвічі більше продукції, ніж минулого року. Я вважаю це великим досягненням.
З метою розв’язання проблем забезпечення металургійних підприємств регіону сировиною ми розробили проект окремого структурного підрозділу у вигляді державного підприємства. У майбутньому на нього буде покладено функції контролю за діяльністю суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції з брухтом. Проект відправлено на узгодження до Міністерства промислової політики України.
Позитивною динамікою оцінюється робота підприємств легкої і харчової промисловості. Показники випуску більшості продовольчих товарів перевищили торішній рівень.
— Оскільки мені відомо, продовжує залишатися актуальною проблема розрахунків промисловців за енергоносії. Через неплатників потерпають стабільно працюючі підприємства. Один тільки алюмінієвий комбінат зазнав близько 40 мільйонів гривень збитків унаслідок обмеження Запорізькій області енерголіміту?
— Проблема дійсно актуальна. Однак прогрес у цьому напрямку відчутний. Уперше за останні роки, в квітні поточного року, рівень розрахунків споживачів області за спожиту електроенергію перевищив стовідсоткову позначку. Рівень проплати за відпущену енергію підвищився з 82% у першому кварталі до 87% — у другому. Передоплата живими грішми збільшилася з 71% до 92%. Погодьтеся, це — показник! Мало того, ми почали погашати заборгованість минулих років за спожитий природний газ комунально-побутовими підприємствами, бюджетними організаціями і населенням. Рівень розрахунків, у порівнянні з першим кварталом 2001 року, виріс утричі.
Більш актуальною є проблема енергозбереження. Це наш найважливіший пріоритет. У регіоні функціонує комплексна програма енергозбереження. В ній чітко розписано основні заходи, які ми збираємося втілювати в життя до 2004 року. Скоро ми визначимо пріоритети на період до 2010 року. По- перше, ми розуміємо, що основна запорука успіху — кваліфіковані кадри. Для їх підготовки ми створили належну матеріально-технічну базу. Вперше в історії регіону Запорізька державна інженерна академія отримала відповідну ліцензію і почала підготовку фахівців за професією «Енергетичний менеджмент». З 25 червня в області працює пересувна виставка, яка знайомить людей з можливостями використання енергетики, що оновлюється, досвідом ефективного використання енергоносіїв в Україні і з тими проектами, які впроваджуються в інших країнах.
— З моменту свого призначення ви практично не виїжджаєте з сільських господарств області. Чи здійсняться ваші обіцянки про те, що в області не буде надалі проблем із зерном?
— Ситуація в АПК залишається досить складною. Однак у нас є підстави для оптимістичних прогнозів. За попередніми даними хлібофуражного балансу, 2001 року область матиме 1 мільйон 750 тисяч тонн зернових. Це в півтора разу більше того, що регіон зібрав минулого року. Ми значно розширили посівні площі озимих зернових. Такого озимого клину область не мала 10 років. Сільгоспвиробники організовано провели весь комплекс весняно-польових робіт. Ярові культури посіяно на площі 977 тисяч гектарів. Мінеральних добрив і засобів із захисту рослин внесено в грунт у достатній кількості. Сільгосппідприємства, які краще підготовлено до збору врожаю, ми повністю забезпечили пальномастильними матеріалами. Вже виділено пільгові кредити на суму 93 мільйони гривень. Крім того, в травні виділено 1,5 мільйона гривень з обласного бюджету на компенсацію кредитних ставок банків і на закупівлю сільгосптехніки. При сприянні облдержадміністрації у другому кварталі відновлено роботу регіонального лізингового фонду. Сільгосппідприємства отримали техніку на суму 16,8 мільйона гривень. При тому, що зроблено, не зібрати хорошого врожаю було б злочином. Намічається також прогрес і в тваринницькому комплексі.
— Запоріжжя не раз було одним із найсильніших епіцентрів приватизаційних скандалів. Яку роль, на ваш погляд, повинна відігравати облдержадміністрація і особисто губернатор у процесі роздержавлення власності? З якими проблемами довелося зіткнутися вам?
— Це дійсно дуже важливий процес. Можна навіть назвати його доленосним як для конкретного промислового підприємства, так і для економіки регіону і країни загалом. Я завжди був прихильником того, щоб чільну роль у приватизації відігравала економічна доцільність. Для Запорізького регіону 2001 рік — особливий. Продаються контрольні пакети акцій стратегічних підприємств. Ми переконані, що внаслідок роздержавлення на підприємства повинні прийти ефективні власники та хазяї, здатні краще організувати виробництво, платити податки, своєчасно і в повному обсязі розраховуватися зі своїми працівниками і кредиторами, враховувати інтереси регіону. На жаль, не все так гладко. З нашої ініціативи, наприклад, було припинено продаж контрольного пакета акцій ВАТ «Запоріжгаз», зупинено процес банкрутства «Дніпроенерго». Крім того, ми глибоко стурбовані станом справ, пов’язаних із приватизацією «Запоріжжяобленерго» і Бердянського «АЗМОЛу». Ми ініціюємо перед урядом України питання про передачу контрольних пакетів акцій цих підприємств в управління облдержадміністрації. Сьогодні в нашому управлінні перебувають державні корпоративні права 53 акціонерних товариств. Ми приділяємо велику увагу питанням підвищення ефективності роботи цих підприємств, удосконаленню механізмів управління ними. В результаті на більшості підприємств спостерігається тенденція збільшення обсягів виробництва, зниження рівня бартерних операцій. Скорочується заборгованість із виплати заробітної платні та інших обов’язкових платежів. У тих акціонерних товариствах, де керівниками довгий час не забезпечуються позитивні зрушення в роботі, облдержадміністрація провела кадрові перестановки. Це стосується таких підприємств, як «Автоколірліт», «Магістраль», «Перетворювач», «Шовковий шлях» і подібні. Ми проводимо роботу з введення до складу спостережних рад акціонерних товариств представників облдержадміністрації. Іншими словами, робота кипить і результати не примушують себе довго чекати.
