Минулого тижня в казначействі США відбулася широка презентація нової банкноти номіналом $20. Секретар казначейства Джон Сноу заявив, що заплановано запроваджувати нові дизайни валюти кожних 7-10 років. Це викликано швидкою зміною технологій та розширенням можливостей фальшивомонетників. «Нова 20-доларова банкнота надійде в обіг ще цього року. Дизайни для банкнот $50 і $100 з’являться у 2004 і 2005 рр. Різні кольори для купюр різної вартості полегшують їхнє розпізнавання, особливо для людей з поганим зором. Колір також ускладнює підробку купюр», — зазначив Д. Сноу.
Незважаючи на різку і дещо несподівану експансію (після прийняття солідарного рішення більшістю країн Європи) нової світової валюти — євро, долар, як і раніше, є головним джерелом заощаджень для українських громадян. Принаймні купити євро в обмінних пунктах не дуже й легко. Курс долара до гривні з січня 2000 р. залишається практично незмінним (5,3 грн. за $1); а ось євро за цей же час зробило запаморочливу «кар’єру» — курс долара відносно нього впав у 2002 р. на 21%, у 2003 р. — вже на 9,4%. Секретна служба США, яка є відділенням міністерства фінансів і відповідає, зокрема, і за боротьбу з підробками валюти та інших державних фінансових документів, у своїй заяві зазначила, що «банкноту $20 нового зразка, представлену у Вашингтоні, підробити значно важче, ніж колишню...». Сленгове «зелені» поступово піде в минуле...
ПРАЩУР ДОЛАРА РОДОМ З... ЧЕХІЇ
Долар (англ. dollar — від нім. Taller); символ — $. Основна одиниця грошової системи США, Канади, Австралії, Сінгапуру та деяких інших країн світу.
Родовід долара веде свій початок від маленького чеського містечка Яхимов (у XV — XIX ст. — Йоахімсталь). Там на початку XVI ст. імперські барони Шлік після отримання монетної регалії (право карбування монет та привілей отримувати прибутки від нього) почали карбувати гульденгрошени (рейхсталери) зі срібла, що видобували у величезній кількості на місцевих рудниках. Ці високопробні монети з чистою вагою у 25,98 г (920 о ) буквально заполонили ринки Європи.
«Розвиток торгівлі та розширення її сфери наприкінці XV століття породили потребу у великій срібній монеті для полегшення торговельних операцій. Золота для неї у потрібних кількостях не було, натомість було срібло з рудників Центральної Європи та Північної Америки», — зазначають Х. Фенглер, Г. Гірроу, В. Унгер («Словник нумізмата»). Проте найперші важкі срібні монети у світі випустив ерцгерцог Тірольський Сігізмунд у 1486 році. Загальна вага цього рейхсгульдинера становила 32 г за чистої ваги срібла 29,8 г (930).
Попри те, що барони Шлік не були піонерами у справі виробництва великих монет (вже до того часу відомі монетні двори у Зальцбургу — єпископа Леонгарда фон Койчаха, у Саксонії — курфюрста Фрідріха II Мудрого — з 1500 р.), та величезна кількість випущених йоахімсталерів (нім. — Joachimstaller) — 2,2 млн. штук до 1528 року, фактично вирішила питання із загальною назвою повновагої європейської срібної монети. Поступово майже всі типи її отримали назву талер. Під цією назвою вони були запозичені в багатьох країнах Європи. У Речі Посполитій — таляр, у Нідерландах — дальдер, у Скандинавії — риксдалер, в Італії — таллеро, у Московії — єфимок, у Франції — жокондаль і, нарешті, долар — у США. Винятком була Іспанія, яка випускала тільки песо. Набагато пізніше власні монети зi збереженням талерового типу випускали такі країни, як Росія, де карбували рублі (у XVI ст. — аналог талера — «єфимок» — від Єфим — Йоахім), в Англії — крона, у Франції — срібне екю, в Італії — скудо або дукато, у Нідерландах — дукатон і патагон... На території України в XVI — на поч. XVIII ст. в обігу «ходили» здебільшого талери держав Німеччини та «левендальдери» голландських провінцій, рідше польські таляри. За Петра I срібний рубль стає повновладним господарем на Лівобережжі України.
Високі прибутки баронів Шлік не давали спокою чеським королям. І 1527 року Фердинанд I (1526 — 1564) після смерті Стефана Шліка відібрав у них монетну регалію та перетворив монетний двір на королівський. На перших шліківських йоахімсталерах зображали на аверсі (лицевий бік) богемського, або чеського, лева, на реверсі — святого Йоахіма, покровителя міста. Чиста вага монети — з 1519 по 1534 роки — 27,2 г, з 1534 по 1561 рр. — 26,4 г за загальної ваги — 29,5 г.
Талери у Німеччині вже 1556 р. офіційно отримали назву «рейхсталер» і до середини XVIII ст. незважаючи на багато криз (під час Тридцятирічної війни (1618 — 1648), війни за Іспанську спадщину (1701 — 1714) та ін.), залишалися незмінною головною грошовою і рахунковою одиницею. Вплив і повсюдне розповсюдження талерів приводять до того, що навіть у далекій Північній Америці, яка щойно звільнилася від англійського панування, не довго розмірковували, як саме назвати грошову одиницю незалежної держави. Від талера у модифікованому американському варіанті вийшло — долар; ну звичайно ж, не англійські фунт або крона...
СТАРТ «ЗЕЛЕНИХ»: ПЕСО НА ЗЛО
2 квітня 1792 року перший монетний закон США оголосив долар з чистою вагою у 24,056 г срібла головною грошовою одиницею, прирівнявши її до «іспанського долара» (песо). 1 долар дорівнював 10 даймам і 100 центам.
У 1873 р. вводять в обіг торговий долар (чиста вага — 24,494 г), який мав зупинити експансію мексиканського песо, що стрімко розширювало сферу свого впливу (на місцевих рудниках були величезні поклади срібла). Але парадоксально — «відповідь» сусідам, незважаючи на те, що ринок США виявився буквально затоплений доларами, призвела до зворотного результату. Уряду США довелося у 1878 р. припинити вільне карбування монет. Закон від 28 лютого того ж року визначав щомісячний випуск лише 2 — 4 млн. доларів. Паралельно із золотим був чинним й срібний стандарт, і долар з-за кордону знову повертався у США. Стандарт — це коли головну грошову одиницю карбують лише у золоті або ж сріблі, і при цьому металева вартість монет дорівнює їхнiй номінальній вартості. Банкноти без будь-яких обмежень розмінюються на монети.
Наприкінці 80-х рр. XIX століття до банків США ринули величезні потоки срібла, і уряд був змушений (побоюючись встановлення чисто срібного стандарту, що витіснить золото із країни) припинити у 1893 р. купівлю срібла, і нарешті, у 1900 р. запровадити золотий стандарт. «Золотий долар» фактично припинив своє існування на початку Першої світової війни у 1914 р., хоча тільки 1933 року припинилося карбування золотих монет вартістю у $10. Навіть у першій чверті XX століття в економіці США у платежах на 95% використовували кредитні гроші. І того ж 1933 р. за президента Франкліна Делано Рузвельта настала ера паперових грошей. Пам’ятні (золото) і розмінні (срібло) монети з цього часу відігравали лише допоміжну роль. Але це вже інша історія.
