Як повідомило «День» наше джерело, на зустрічі розглядали питання про колективне лобіювання інтересів портовиків у всіх можливих структурах.
На жаль підтвердити правдоподібність останньої тези виявилося практично неможливо. Усі офіційні особи обмежувалися фразами про значущість галузі для економіки держави й невтомну роботу, спрямовану на підвищення якості обслуговування клієнтів, зростання вантажопотоків тощо. А по суті, всі ці висловлювання свідчили про готовність портовиків грати неабияку роль в ухваленні економічних рішень держмасштабу. Раціональне зерно в цьому, ясна річ, є. Навіть коли вірити офіційним даним про приріст виробництва цього року на 102%, то порти залишили далеко позаду основні ліквідні галузі вітчизняної промисловості.
За нашими даними, переробка всіх вантажів через причали морських портів збільшилася на 4605 тис. тонн і досягла 341192 тис. тонн. Передусім приріст дали експорт вантажів — 29,7% і транзит — 9,4%. Як відзначають фахівці, вантажопереробку збільшили всі морські порти, за винятком порту Южний, який зазнав значних збитків у зв’язку з падінням цін і попиту на український карбамід й аміак, які є основною номенклатурою переробки порту. Крім того, зростання переробки вантажів могло бути значнішим, якби уряд України надав транзиту пріоритетне право транспортування територією країни.
Сьогодні високі митні ставки й решта податків і зборів (понад 11 позицій) значною мірою втримують власників вантажів СНД й інших країн від використання послуг морських портів України. На думку експертів, запас потужності морських портів дає змогу в кілька разів збільшити обсяг переробки транзиту за наявної відсутності вітчизняних вантажів.
Експерти відзначають, що низка портів, котрі втратили пріоритетних замовників внаслідок як економічних, так і політичних чинників, зберігають значні заборгованості: перед бюджетом — 1339,5 тис. грн, перед пенсійним фондом — 1838,1 тис. грн, у зарплаті — 5073,9 тис. грн. І все-таки порти, залишаючись державною власністю, є однією з найприбутковіших сфер економіки. За нашими даними, їхня прибутковість стане ще більшою з уведенням в експлуатацію трьох транс’європейських коридорів, починаючи вже з кінця цього року.
У цьому зв’язку варто відзначити слова начальника Іллічівського морського порту Станіслава Стребка про те, що тільки в його порту вперше з 1990 року місячний обсяг переробки вантажів у червні перевищив 1006 тис. тонн, а приріст порівняно з першим півріччям 1997 року досяг 317 тис. тонн. Крім того, цього року відразу три порти відзначають круглі дати: у червні — 220-річчя Херсонського порту і 20-річчя Южного, а в серпні — 40-річчя Іллічівського. Навряд чи портам вдасться знайти кращу нагоду, аби нагадати про себе і зробити певні заявки на майбутнє.
