Швидкість прийняття законодавчих рішень в парламенті (так званий турборежим нової влади), скоріше, був викликаний (в тому числі) через побоювання не втримати в майбутньому монолітність величезної президентської фракції. Ще на етапі формування виборчого списку «Слуги народу» і з першими результатами виборів до Верховної Ради, коли стало зрозуміло, що Володимир Зеленський матиме свою більшість в парламенті, де мажоритарників навіть більше, ніж списочників, здатність зберегти єдність фракції у багатьох експертів викликало сумніви. Причина — в підходах до підбору кандидатів в депутати від СН: по-перше, це так само відбувалося в «турборежимі», по-друге, не було чітких критеріїв. Відповідно, до Верховної Ради потрапили нові, але абсолютно різні за рівнем підготовки і бекграундом люди. «Там є божевільні люди, психічно хворі. Зріз суспільства...» — заявив в одному з інтерв’ю керівник Офісу Президента Андрій Богдан. А як з приводу відповідальності за таку політику?..
Штормити почало буквально через місяць після роботи, хоча деякий час бурління всередині фракції ще вдавалося втримувати. І ось нещодавно прорвало. Спеціалізована антикорупційна прокуратура зареєструвала кримінальне провадження за фактом можливого вчинення корупційного злочину 11-ма нардепами, які могли отримати по 30 тис. доларів хабара. «За інформацією, оприлюдненою у засобах масової інформації, 11 народних обранців, які є членами парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, нібито отримали по 30 тис. доларів неправомірної вигоди за голосування проти законопроекту про ліквідацію корупційних схем під час оцінки об’єктів нерухомості на засіданні комітету Верховної Ради», — йшлося в заяві САП.
Володимир Зеленський, перебуваючи з робочим візитом в Японії, відреагував у ФБ, що «всі члени Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики повинні пройти перевірку на детекторі брехні». «Якщо цією перевіркою буде встановлена хоча б найменша вірогідність того, що хтось із депутатів брав гроші за голосування на комітеті, цими депутатами мають зайнятися антикорупційні органи», — заявив він. А ще президент додав: «Я в курсі всіх подій, тримаю руку на пульсі. І я не допущу, щоб хтось зсередини фракції чи ззовні міг кидати тінь на політичну силу, яка отримала мандат більшості від народу України».
Тримати «руку на пульсі», звичайно, потрібно, однак все це вже виглядає як боротьба з наслідками допущеної проблеми. Тим часом, деякі народні депутати від «Слуги народу» в прямому ефірі вже пройшли тест на детекторі брехні. Наприклад, перевірка на поліграфі Олександра Дубінського тривала понад дві години, під час якої його зокрема питали: чи отримував він хабар за блокування законопроєкту № 2047; чи знає він членів комітету, хто отримував хабар за блокування цього документа та чи отримував він неправомірну вигоду за ухвалення будь-яких рішень у стінах парламенту. Поліграфолог Віталій Опанасенко після процедури заявив, що «результати дослідження свідчать на користь опитуваного», проте офіційні результати з розшифровкою будуть доступні 28 жовтня. Аналогічно за попередніми даними тесту, народна депутатка від СН Ольга Василевська-Смаглюк також не отримувала жодних хабарів.
Безумовно, вся ця історія, з легкої руки самого Президента, перетворилася на шоу. Нова команда якраз в цьому профі. Інше питання — наскільки довго триватиме це шоу, коли йдеться про серйозні проблеми? На жаль, кадрова політики — завжди була слабким місцем всіх президентів. Кадри вони здебільше підбирали не за професійними і моральними якостями, а за лояльністю і наближеністю до себе. Тому державна і національна політика завжди поступалася приватним і корпоративним інтересам самих президентів, або окремих олігархічних кланів. Чи відрізняється Зеленський від своїх попередників? З одного боку, він прийшов в політику як достатньо самостійна особистість, яка зробила себе сама і не мала зв’язків зі старими елітами. З іншого боку, відсутність досвіду в політиці зібрало навколо нього багато випадкових людей, або тих, кого йому «підсунули».
«...Його (Ігоря Коломойського. — Ред.) олігархічний суперник Віктор Пінчук, який спирається на демократів США, намагається, як і Коломойський, завести максимальне число своїх людей в нову владу, — пише в ФБ політичний експерт Олександр Кочетков. — В результаті складається ситуація, що в Офісі Президента більше впливу у Коломойського, в Кабміні явно перемагає Пінчук, в Раді серед «Слуги народу» більше депутатів, близьких до системи Пінчука — Сороса, але люди Коломойського куди яскравіші й ефективніші. Внутрішньоукраїнські битви олігархів, що виходять на зовнішньополітичний рівень, є для України загрозою навіть більшою, ніж зовнішня агресії. Відсидітися осторонь, роблячи вигляд, що він ні при чому, Президенту Зеленському не вдасться».
Власне, помилки в кадровій політиці довели більшість українських президентів до політичного небуття. Зараз вибір за Зеленським.
