На фінішну пряму виходить перевиборча кампанія. «Як саме вона пройшла і що змогла змінити на Львівщині?» — на ці запитання «Дня» відповідають місцеві політологи та експерти.
«ЦЬОГОРІЧНА ПЕРЕДВИБОРЧА — ДУЖЕ СТРІМКА І ШВИДКА»
«Цьогорічна передвиборча кампанія — дуже стрімка та швидка. Відповідно методи, які використовують політичні партії, можливо, дещо відрізняються від виборчих баталій минулих років», — відзначає політолог Любомира Мандзій.
Перегони за крісло мера Львова настільки стрімкі, що відразу декількох кандидатів зловили на своєрідному передвиборчому фальстарті. У легкій атлетиці після фальстарту повертають спортсменів на стартові позиції, а подекуди відразу дискваліфікують. Натомість у політиці на це закривають очі. «Першою стартувала кампанія кандидатів у мери міста Львова. Передусім, йдеться про таких претендентів, як Ігор Васюник, Володимир Гірняк, Дмитро Добродомов, які активно використовували засоби наочної агітації, — аналізує цьогорічну тенденцію зі знаком мінус політолог Анатолій Романюк. — Зокрема, білборди, сітілайти та інші інформаційні носії. Значною мірою, вони спиралися на те, що мали статус депутатів міської або Верховної ради. Проводили зустрічі і здійснювали інші дії, які підпадають під категорію виборчої агітації. Хоча на той момент, відповідно до закону про місцеві вибори, агітація ще не була дозволена. Також окремі кандидати, які більш-менш орієнтувалися на те, де будуть обиратися, так само почали роботу ще до початку виборчої кампанії».
Інша тенденція також радше всеукраїнська і притаманна не одному тільки львівському регіону. Йдеться, загалом, про знання кандидатами нюансів нового закону про місцеві вибори. Що вже в цьому випадку говорити про виборців? «Особливості виборчого закону усвідомлюють далеко не всі. Окремі положення ставали зрозумілими лише після роз’яснень Центральної виборчої комісії, — розмірковує Анатолій Романюк. — Це частково коригувало рух виборчої кампанії. Зокрема, багато учасників виборчих перегонів сподівалися на те, що обрахунок визначення переможців відбуватиметься на основі абсолютних показників кількості отриманих голосів. Тільки згодом усі вже зорієнтувалися, що на першому місці відсоток набраний в окрузі. Варто відзначити, що присутня певна невизначеність і напруженість, яка пов’язана з тим, що ніхто до кінця не може прорахувати всі чинники, які будуть впливати на результат виборів.
«Різні судження й щодо самого закону про місцеві вибори, — продовжує експерт. — Наскільки нова закладена схема обрахунку голосів буде посилювати чи послаблювати політичні партії? Це питання. Якщо спробувати позиціонувати цей виборчий закон, відкинувши офіційні заяви політичних акторів і розробників законопроекту, то цей закон є радше пропорційним. Він більше тяжіє до пропорційної складової, ніж до того, щоб тут були преференції. Відповідно до цього закону, преференції досить умовні. Звідси певні чинники, які впливають на характер самого виборчого процесу. Ці чинники пов’язані з тим, що політична сила набирає результат за сумою результатів кандидатів цієї партії. Відповідно, кандидати змагаються лише відносно з представниками інших політичних партій. Можна навіть сказати, що вони змагаються більше зі своїми однопартійцями за показник всередині партії. Ця дихотомія досить відчутно впливає на кампанію. Жорсткого протистояння між кандидатами у межах одного округу сьогодні немає».
«ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ РЕЄСТРАЦІЇ МИ МОГЛИ ПОБАЧИТИ В РІЗНИХ ПОЛІТИЧНИХ СИЛАХ ДОСИТЬ НЕСПОДІВАНІ ПРІЗВИЩА»
Третю, досить цікаву тенденцію можна було помітити ще до початку виборчої кампанії. На цих особливостях наголошує політолог Романюк: «Політичні сили до кінця мали проблеми з формуванням списків, оскільки певна кількість активних людей, які хотіли бути кандидатами, не завжди знала, від якої партії планує кандидувати. Тут була серйозна інтрига. Після завершення реєстрації, ми могли побачити в різних політичних силах досить несподівані прізвища».
У багатьох львів’ян своє ставлення до передвиборчої агітації. Чимало вважає, що шаленим коштам, витраченим на рекламний матеріал, можна було б знайти інше, більш доцільне застосування. Тим не менше, методи агітації не змінюються. «Настрій львів’ян змінився. Вони не охоче відповідають на агітацію, оскільки втомилися від цього всього. Народ прагне змін у якості вітчизняної політики. Розчарування веде до того, що люди демонструють певну недовіру до майбутніх виборів. Якщо аналізувати місто Лева, то найбільш активною є агітація на посаду міського голови. Виборчу кампанію політичних партій підкоректувало змінене законодавство. Тут агітація відбувається в межах виборчого округу. Партії зосередили свою увагу на кандидатах, які ідуть по округам», — резюмує Любомира Мандзій.
«Чи можна говорити про те, що з’являються якісь нові конструкції у передвибочах кампаніях? Принаймні ми не бачили жодного соціального контракту, мовляв: «Ви обираєте мене, а я вам гарантую перше, друге, третє, четверте. Таких контрактів немає. Утім багато кандидатів намагаються звертатися до конкретних проблем, які характерні певному округу. Це є з одного боку загальні звернення і заклики: «Голосуй проти корупції», «Якщо проголосуєш за нас, корупції не буде». А є звернення досить конкретні: програми спираються на вивчення реальних проблем, які існують в окрузі, і пропонуються реальні шляхи вирішення. Є і одне, і друге», — аналізує Анатолій Романюк.
Суспільство прагне якісних змін, нових методів ведення політики. Та чи можна стверджувати про нову якість виборчої кампанії на прикладі Львівщини? «Підтвердженням певних якісних змін виборчого процесу слугують публічні дебати на посаду міського голови, які відбулися за тиждень до виборів у містах Львівської області. Це цікава ініціатива, яку треба ще вдосконалювати. Утім, безперечно, вона свідчить про нову якість ведення виборчої кампанії», — зауважила політолог Мандзій.
Якраз ця ініціатива і заслуговує окремої уваги. 18-го жовтня до неї долучили вісім найбільших міст: Львів, Дрогобич, Червоноград, Самбір, Золочів, Стрий, Броди та Городок. Детальніше про післясмак дебатів розповіла одна з організаторок дебатів Оксана Дащаківська, керівник Західноукраїнського представництва Міжнародного фонду «Відродження»: «Сподіваюся, що було закладено традицію публічних дебатів, коли кандидати дебатують не просто між собою, а це відбувається в присутності виборців. Теоретично і по формату було передбачено, що виборці можуть поставити запитання кандидатам, але, на жаль, нам це не вдалося реалізувати цього разу. Також мінус у тому, що не було одного з одинадцяти кандидатів. Хочу зауважити, що ці дебати проводилися у восьми містах Львівської області. І лише в двох містах — Бродах і Самборі — були суттєві труднощі в організації. У решта містах кандидати охоче йшли на дебати і спілкувалися з виборцями. На Львівщині дещо інша якість і виборців, і політиків. Вони розумують, що один без одного нічого не можуть зробити. Чи підхоплять ініціативу в інших областях? У поточній кампанії, ні, оскільки вже банально не вистачає часу. Однак, думаю, що такі дебати, ймовірно, можуть відбутися у містах під час другого туру виборів мера».
Чорних виборчих технологій під час цьогорічної кампанії вистачає. У Львові вони здебільшого спрямовані проти чинного міського голови. Найбільш гучними «пострілами» відзначився телеканал «ZIK», в ефірі якого вийшов вісімдесятихвилинний фільм «Таємниці Ратуші: початок». «Депутати міської ради, які знали про факти в цьому фільмі, могли б публічно про це заявити протягом чотирьох років каденції Андрій Садового, а не використовувати це в останній тиждень, як чорний піар», — відзначає Любомира Мандзій.
«СЕРЙОЗНИХ НЕСПОДІВАНОК НА ЛЬВІВЩИНІ ЧЕКАТИ НЕ ВАРТО»
Щодо прогнозів результатів майбутніх місцевих виборів, то змін з часів публікації матеріалу «Яким партіям сьогодні симпатизує Львівщина?» («День», №156 за 1 вересня 2015 р.) відбулося не багато. Беззаперечним фаворитом залишається «Самопоміч». «Виборча кампанія «Самопомочі» відрізняється від інших політичних сил, оскільки, по суті, базується на кампанії Андрія Садового. Як би там не було, в інших політичних партіях здебільшого працюють кандидати. А тут все побудовано виключно на авторитеті і підтримці Садового», — зауважує політолог Мандзій. Другу сходинку прогнозують Блоку Петра Порошенка «Солідарність», а третю — «Громадянській позиції» Анатолія Гриценка.
До переліку партій, які мали б подолати виборчий бар’єр, увірвався «Народний контроль». «Ця сила увійшла в групу тих політичних сил, які мають подолати бар’єр. «Народний контроль» разом із «БПП» і «УКРОПом» лідирують на Львівщині по кількості агітаційних матеріалів. Ці показники на певному етапі починають працювати, за рахунок чого рейтинг партії зростає», — резюмує Анатолій Романюк. Щодо інших політичних партій прогнози львівського політолога такі: «Радикальна партія», яка на початку серпня мала досить високі оцінки й очікування, почала просідати. Політична сила Олега Ляшка боротиметься за те, щоб подолати виборчий бар’єр. Так само серйозні коливання у «Свободи», попри дуже активну виборчу кампанію з точки зору носіїв зовнішньої реклами. На цьому поприщі «свободівці» були дуже активні, але результат у них зовсім не переконливий. Загалом, серйозних несподіванок на Львівщині чекати не вато».
«До обласної ради також можуть потрапити ті партії, за які традиційно голосують на Західній Україні — це і «Батьківщина», і «Народний рух України». Вони зможуть отримати своє невеличке представництво в обласній раді. У міську раду навряд чи пройдуть, але в області, напевно, отримають кредит довіри», — прогнозує Любомира Мандзій.
Інтрига у боротьбі за крісло міського голови Львова зводиться до того: переможе чинний мер відразу у першому турі чи буде другий. Любомира Мандзій схиляється до варіанту, що вибори мера міста Лева пройдуть все-таки в два тури. Іншої думки Анатолій Романюк: «Швидше за все, Андрій Садовий мав би перемогти в першому турі. Утім, безумовно, це залежатиме від явки виборів. Досить значна частина виборців ще не впевнена в тому, що вона прийде на вибори».
«У Львові кампанії до обласної та міської ради, перегони за крісло мера відбуваються спокійно. В самій області все куди більш напружено. Наприклад, у Трускавці помітно, що градус виборів буде дуже високим. Йдеться про величезну кількість компроматів, які з’являються, і т.д. і т.п. Це стосується не тільки Трускавця, а й ряду інших міст і сіл області. Там багато несподіваних і досить таки гострих моментів».
