Про перші безвізові місяці та боротьбу з контрабандою, про сміттєспалювальний завод та інвестиції, про Ryanair і монетизацію транспортних пільг... «День» вирішив обговорити актуальні питання, які постали на Львівщині, з очільником її області. Тож про успіхи та проблеми, реалії та перспективи регіону — в інтерв’ю з головою Львівської обласної державної адміністрації Олегом СИНЮТКОЮ.
«НАЙБІЛЬША ПРОБЛЕМА ПОЛЯГАЄ У ВВЕЗЕНИХ В УКРАЇНУ АВТОМОБІЛЯХ НА ТИМЧАСОВІЙ РЕЄСТРАЦІЇ»
— Якими для прикордонної Львівщини були перші безвізові місяці? Які зауважили позитивні та, можливо, негативні моменти?
— Безвіз — це питання виключно позитиву. Комплекс меншовартості часто притаманний нашим людям, оскільки присаджувався протягом багатьох років радянською системою і не викорінювався за незалежної України. Він зазнав величезного удару із впровадженням безвізового режиму. Під час останньої відпустки мав можливість проїхати країнами Балкан. І коли на кожному прикордонному переході ти показуєш український паспорт, до тебе вже немає жодних запитань. Усі знають, хто ти і яку країну представляєш. Це в першу чергу відчуття власної гідності — те, через що відбулася революція.
Негативні моменти? Жодних. Усі страхи про збільшення міграції з України не справдилися. Кожна людина, яка вирішила шукати щастя в далеких світах, правдами чи неправдами цього домоглася. Безвіз — це виключно позитив. Це виконання тих вимог, які були під час Революції Гідності. Безперечно, це також успіх зовнішньої політики Президента.
Щодо збільшення пропускних пунктів на кордоні з Польщею. Тут стане у пригоді виділений кредит польського уряду для покращення прикордонної інфраструктури. Сподіваємося, що 2017—2018 роки стануть переломними в цьому напрямку. Розраховуємо, що уряд Польщі, який ухвалив рішення щодо будівництва нового пункту пропуску «Нижанковичі — Мальховіце», вже у 2018 році завершить його спорудження. Переконаний, що на черзі рішення відносно переходу «Боберка — Смольник».
Найбільша проблема полягає у ввезених в Україну автомобілях на тимчасовій реєстрації, які повинні кожні п’ять днів перетинати державний кордон. Якщо забрати цю проблему, то ситуація на кордоні стане іншою. Також необхідно змінити міждержавну угоду між Україною та Польщею, яка б спонукала наших партнерів збільшити кількість автомобілів, які вони повинні пропускати за годину. Зараз на більшості пропускних пунктів вони мають розрахунок у 80 машин. Якщо б ми збільшили, а це реально з точки зору огляду та затрати часу, кількість до 120 автомобілів на годину, то черги на кордоні, якщо б не зникли, то однозначно суттєво зменшилися б.
— Продовжуючи прикордонну тему. Два роки тому Президент Порошенко поставив завдання «припинити вічний фестиваль контрабанди на західному кордоні». Чи може Львівщина похвалитися серйозними та системними успіхами в боротьбі з контрабандою?
— Направду я вдячний Президентові за виявлену тоді довіру до обласних адміністрацій. Це рішення вперше прозвучало у стінах Львівської обласної державної адміністрації, коли проводилася нарада з керівниками силових структур. Для нас було принципово важливо продемонструвати те, що ми не тільки в змозі викорінити корупцію, а й можемо використати фінансовий ресурс на користь громади. Минулого року тільки на дороги надійшло понад мільярд гривень. Позаминулого року, коли експеримент тільки почався у вересні, ми отримали 300 мільйонів. Цього року, думаю, мали б отримати близько півтора мільярда гривень від перевиконання індикативів. Це один із найкращих показників по Україні. У цілому в країні 5,5 мільярда гривень не осіло в чиїхось кишенях, а потрапило в державну казну.
Чи повністю подолана корупція? На превеликий жаль, ні. Якщо раніше це було кожного тижня, то тепер раз на кілька тижнів ми затримуємо когось на хабарництві. У цю когорту потрапили вже і заступник керівника Львівської митниці, і представники прикордонників, і багато інших людей, які наживалися, зробивши з держави власний бізнес.
«ДО КІНЦЯ ЦЬОГО РОКУ ПРОЕКТ БУДЕ ЗАВЕРШЕНО, І ТЕРИКОНИ ПОБЛИЗУ ЧЕРВОНОГРАДА БІЛЬШЕ НЕ ДИМІТИМУТЬ»
— ЛОДА на два роки перебрала всю відповідальність за вивіз сміття зі Львова, «залатавши» проблеми міста. А які системні кроки робите для вирішення сміттєвої проблеми, яка є загальноукраїнською? Який прогрес у створенні сміттєпереробного заводу у Львівській області?
— Багато хто, напевно, хоче почути зараз про якісь неймовірні зусилля та величезну суміш різноманітних системних рішень для того, щоб вивезти сміття. Я їх розчарую. Безлад у міській господарці був настільки великий і глибокий, що достатньо було просто повернути ті системні правильні речі, які існували у Львові три-чотири роки тому. Ми просто змусили перевізників добре робити свою роботу, чиновників — не красти, і просимо людей допомагати, сортуючи сміття. Все відразу стало на свої місця. Не вважаю вивезення сміття зі Львова подвигом. Це нормальна щоденна рутинна робота, яку просто треба робити. Як казав митрополит Андрей: «Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою, невтомною працею любіть Україну».
Як п’ятий кінцевий крок програми з подолання сміттєвої кризи заявлено будівництво сміттєспалювального заводу. У вересні ми запустимо модуль — прообраз сміттєспалювального заводу, який за допомогою плазми і високих температур має переробляти сміття. Якщо в нас усе піде добре, то решта — це справа техніки.
— Інша екопроблема регіону полягає в тому, що горезвісний терикон поблизу Червонограда продовжує тліти... Як врешті область планує зробити один із найнебезпечніших териконів Західної України безпечним?
— Тліє тільки вавка в голові деяких народних депутатів, які замість того, щоби щось добре зробити, тільки шукають приводу попіаритися. А якщо ви поїдете на терикони, звалища, на яких впродовж багатьох років нагромаджувалася вугільна порода без достатньої системної утилізації, то побачите, що за допомогою уряду України, який надав на це кошти з резервного фонду, ми виконали вже практично половину роботи, аби ті терикони не просто припинили диміти, а щоб це стала роками законсервована порода, яка не шкодитиме довкіллю. До кінця цього року проект буде завершено, і терикони більше не димітимуть.
«ЯКЩО НЕ ДО КІНЦЯ ЦЬОГО РОКУ, ТО НА ПОЧАТКУ НАСТУПНОГО МИ ПОВИННІ ПОВЕРНУТИСЯ ДО ПИТАННЯ RYANAIR В УКРАЇНІ»
— Львівському аеропорту вдалося домовитися з Ryanair, але загалом Україна провалила переговори, розчарувавши багатьох українців. Як ви сприйняли цей провал з ірландським лоукостером? Які у львівського аеропорту перспективи отримати найближчим часом нові авіарейси за доступною ціною?
— За останні два роки була вдвічі збільшена кількість пасажирів, яких обслуговує львівське летовище. У 2017-му ми переступимо позначку в мільйон пасажирів. Після цієї знакової цифри вже простіше буде вести переговори з різними авіаперевізниками. Цієї осені ми запускаємо нові рейси в Італію. Впевнений, що позитивна динаміка по львівському летовищу буде зберігатися.
Що стосується Ryanair, то тут усе просто. Треба лобіювати інтереси пасажирів, а не монополістів. Директор львівського аеропорту має чітку позицію: все, що вигідно пасажиру, — вигідно і летовищу. Тому ми дуже швидко досягли порозуміння. Чому інші не досягли? Напевно, крім пасажира і летовища з’явилася ще третя сторона, якій прихід лоукостера був не вигідний. Переконаний, якщо не до кінця цього року, то на початку наступного ми повинні повернутися до питання Ryanair в Україні, й у Львові зокрема.
— Експеримент з монетизації транспортних пільг на Львівщині у липні запустити не вдалося. Які перспективи, на вашу думку, в цієї ідеї? Та які ще транспортні реформи чекають на область?
— Ми не маємо права за людей вирішувати, як їм поводитися зі своїми грошима. Людина має отримати кошти і вирішувати сама, що з ними робити. Тому альтернативи монетизації немає. Єдина категорія, яка не повинна під це підпадати, це люди з вадами зору, оскільки для них платити купюрами стане незручно.
З рештою пільговиків усе просто. Ти отримуєш пільгу, тобі на картковий рахунок чи готівкою нараховують кошти, і ти їх використовуєш, як вважаєш за потрібне. Що найголовніше — це не тільки позиція обласної адміністрації, а й перевізників. Ми в цьому питанні єдині, тому переконаний, що альтернативи монетизації не буде.
Так, це не сталося в липні. Розумію, що держава для того, аби зважитися на такі кроки, повинна закрити ще багато фінансових дірок, пов’язаних зі збільшенням пенсій, обороною і т.ін. У тому, що ми це впровадимо, не сумніваюся. Початок експерименту перенесли на осінь. Подивимося, як буде. Усе, що від нас залежить, буде виконано.
«ЯКЩО У СВІТІ ВЖЕ СТВОРИЛИ ДОРОГИ, ЯКІ ПІДЗАРЯДЖАЮТЬ ЕЛЕКТРОМОБІЛІ, ТО НАМ ЩЕ Є КУДИ РУХАТИСЯ»
— В останньому рейтингу голів ОДА за перше півріччя 2017 року ГО «Комітет виборців України» помістив Олега Синютку на 11-й сходинці. Якщо порівнювати з попереднім рейтингом — це регрес. Зокрема, експерти цієї організації низько оцінили рівень протидії корупції в області. Яке ваше ставлення до таких рейтингів? І яка відповідь на критику?
— Рейтинги, де я посідаю перші місця, — подобаються, а де останні — не подобаються (сміється). Якщо говорити серйозно, то, звичайно, звертаю увагу, тому що на кожну думку людей треба зважати.
Стосовно корупції, то я так розумію, що брався абсолютний показник кількості карних справ і затримань, які відбуваються. Львівщина, на жаль, є областю, де, напевно, виявлена найбільша кількість корупційних діянь. Однак із цього я не роблю проблеми. Вважаю це, навпаки, позитивом, тому що до нас у правоохоронні органи та обласну адміністрацію йдуть люди зі зверненнями, що в них вимагають гроші або якусь неправомірну вигоду. Наші правоохоронці дуже чітко реагують.
Якщо ти живеш чесно, тим паче якщо інвестуєш, створюєш робочі місця, ми тебе готові носити на руках. І ми насправді створили систему супроводу інвестиційних проектів, яка дала нам можливість створювати найбільше робочих місць, залучати найбільше інвестицій. Як тільки ти починаєш заважати чи ще чого гірше — збирати різні побори — рука закону тебе дістане.
— Водночас у рейтингу було високо оцінено активність у плані ремонту доріг. Можна, будь ласка, детальніше про те, що зроблено, і що заплановано?
— Погані дороги — це пострадянський бич, без якого прогресу не буде. Тому минулого року ми зробили 500 кілометрів доріг. Цього року буде зроблено не менше 600 кілометрів. Якщо міністр інфраструктури говорить, що в Україні відремонтовано більше тисячі кілометрів, а я знаю, що з них 500 — по Львівщині, то це чудовий результат. Хотілося б, щоби люди це також бачили. Втім, роботи ще набагато більше, ніж те, що ми зробили. Розумію, якщо зроблять хорошу дорогу, то незабаром постане питання про добрий тротуар. Якщо буде хороша дорога і добрий тротуар, то зайде мова про освітлення. Буде зроблено і одне, і друге, і третє, люди захочуть велосипедну доріжку. Межі досконалості тут немає. Якщо у світі вже створили дороги, які підзаряджають електромобілі, то нам ще є куди рухатися.
«Є ДИНАМІКА, КОЛИ КОЖНОГО ТИЖНЯ МИ ВІДКРИВАЄМО ВИРОБНИЧІ ПОТУЖНОСТІ ТА ДВА НОВИХ ПІДПРИЄМСТВА»
— Децентралізація на Львівщині йде повним ходом. У жовтні проведуть вибори ще вісім ОТГ. Яка ведеться робота з тими громадами, які не поспішають об’єднуватися? Коли, ви гадаєте, Львівщина зможе повністю завершити цей процес?
— Думаю, що наступного року тим, хто не ухвалив самостійного рішення, треба приймати централізоване рішення і завершувати цю епопею. Ті, хто вже сьогодні погодив децентралізацію, отримали найкращі дивіденди з точки зору державного фонду регіонального розвитку і міжнародних структур. Щодо наступного року, то у нас є перспективний план, який просто треба впроваджувати в життя. Якщо два роки тому навколо об’єднань були гострі дискусії, то зараз уже багато людей кажуть: «Давайте, ухвалюйте рішення — ми вже на все готові». Треба цей процес уже завершувати.
— У минулорічному інтерв’ю «Дню» ви схвально охарактеризували інвестиційний клімат Львівщини. Які нові успіхи регіону? А які складнощі із залученням інвестицій?
— Складнощі, передовсім, через те, що чимала частина бізнесу сприймає Україну як державу, що перебуває в стані війни. Ми це розуміємо і докладаємо зусиль, аби переконати людей у стабільності та безпеці.
Щодо успіхів, то, наприклад, 30 серпня — відкриття спільно з французькою компанією заводу, де буде 2,5 тисячі робочих місць. На кінець листопада — початок грудня заплановано відкриття підприємства з німецькими інвестиціями на понад тисячу людей. У вересні відкриваємо два деревообробних підприємства, цех із пошиття тканин і т.д. Ми вийшли на динаміку, коли кожного тижня відкриваємо виробничі потужності та два нових підприємства. Якщо раніше я їздив і відкривав усі підприємства, то тепер уже просто не встигаю. І це дуже тішить.
