Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Медiа-поразки команди Президента

Про скандал довкола трансляції звернення Петра Порошенка у ніч «припинення вогню»
18 лютого, 2015 - 12:05
Медiа-поразки команди Президента
МАЛЮНОК АНАТОЛІЯ КАЗАНСЬКОГО / З АРХІВУ «Дня», 1996 р.

Надзвичайно важливе для України та всієї Європи звернення Президента України про припинення вогню вздовж всієї лінії зіткнення в Донецькій та Луганській областях прозвучало в ніч із суботи на неділю... Та почули його не всі. Наживо публічне звернення глави нашої держави транслювали лише деякі канали, зокрема «Інтер», «5 канал», «Еспресо-TV», «24-й», ТВі, «112 Україна». Звернення Петра Порошенка також транслював канал CNN (одна з провідних телерадіокомпаній світу), а сама заява стала топ-темою для багатьох міжнародних медіа. Натомість опівночі 15 лютого «мовчали» наші центральні канали «1+1», ICTV та ТРК «Україна». Народний депутат Ірина Геращенко на своїй сторінці у «Фейсбуці» звинуватила Перший Національний, який замість звернення Президента транслював концерт Віктора Павлика, у непатріотичності. У відповідь гендиректор НТКУ Зураб Аласанія вкотре нагадав, що в цей час ефір займає... ТРК «Ера».

ЧОМУ ТАК ТРАПИЛОСЯ?

Гендиректор «1+1 Медіа» Олександр Ткаченко звинуватив у поганій підготовці владу, мовляв, Адміністрація Президента взагалі не повідомила «плюси» про майбутню трансляцію. На що міністр інформаційної політики Юрій Стець та уповноважена Президента з врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко відповіли, що за годину до засідання Генштабу прес-секретар Президента Святослав Цеголко оприлюднив інформацію про пряму трансляцію... на своїй «Фейсбук»-сторінці. Та чи так відбувається інформування на державному рівні про події такого рану і ваги? Подія і обговорення одразу спричинили медіа-скандал в українському сегменті «Фейсбуку» — журналісти та медіа-експерти обурювалися і вимагали більше інформації із АП, що, можливо, стане приводом для перегляду принципів роботи між інформаційними структурами влади та усіма іншими ЗМІ.

Інформаційні поразки в медіа-сфері від Адміністрації Президента — це те, з чим активно стикаються українські ЗМІ останнім часом. Яскравим прикладом може слугувати ситуація з останніми Мінськими домовленостями. Адміністрацією не було організовано належної роботи для українських журналістів у Мінську. Так, питання були і до самих каналів, адже жоден з них не влаштував нічний телемарафон, натомість «Громадське ТБ» запустило онлайн-трансляцію російського каналу Russia Today, але оскільки картинки все одно не було, то здебільшого глядачі могли спостерігати статичний кадр порожньої зали білоруського Палацу незалежності, де й відбувалися переговори.

У середу ввечері телевізійники мали лише «паркетну» зйомку зустрічі учасників перемовин з Лукашенком. В той час, коли вся країна не спала, чекаючи на новини з Мінська, інформації на наших каналах було катастрофічно мало. Не відбулося ні спільного публічного виступу учасників переговорів після їх закінчення, ні публічного підписання документів, а з самим текстом Комплексу заходів з імплементації Мінських домовленостей журналісти не мали змоги ознайомитися, тож кожен записував своїх представників і передавав інформацію в ефір залежно від почутого. Петро Порошенко зосередився на припиненні вогню, відході важкої техніки та обміну заручниками. На офіційному сайті Президента з’явився текст Декларації на підтримку Комплексу заходів з імплементації Мінських домовленостей, проте самого переліку цих заходів ще й досі немає. А тим часом цей перелік оперативно, ще 12 лютого, опублікував офіційний сайт президента Росії, звідки документ одразу розлетівся російськими й українськими ЗМІ.

ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ КОНФЛІКТІВ

Нехай переговори у Мінську відбувалися за зачиненими дверима і журналісти не мали змоги для повноцінного марафону, адже переговори тривали 14 годин, а в підсумку публічних заяв можна було назбирати хіба на хвилин 20, але це не заважало нашим телеканалам, наприклад, запросити гостей у студію, як це зробили «Радіо Свобода» чи «Дождь», і хоча б годину обговорити можливі перспективи миру і поточну військово-політичну ситуацію. З другого боку, ми бачимо досить в’ялу співпрацю прес-служби Президента із нашими ЗМІ. І це при тому, що сьогодні маємо на керівних посадах людей, тісно пов’язаних із медіа-діяльністю: прес-секретаря Петра Порошенка Святослава Цеголка — колишнього журналіста «5-го каналу», главу Адміністрації Президента Бориса Ложкіна — екс-засновника медіа-холдингу UMH group, міністра інформаційної політики Юрія Стеця — колишнього директора ТОВ «Телерадіокомпанія «НБМ — радіо» («5 канал») — проте все одно не можемо забезпечити скоординовану роботу влади і медіа.

Загалом ситуація, коли українські журналісти, відтак і українське суспільство, не змогли дізнатися усієї незакритої (!) інформації про підсумки Мінських переговорів чи навіть про звернення Петра Порошенка у Генштабі, породила нові передумови для інформаційних конфліктів та різночитань. І якщо у нас не буде повної співпраці між усіма гілками влади, включно з «четвертою», то ми і далі будемо програвати в цій інформаційній війні, ставати жертвами маніпуляцій. Зараз для України як ніколи важливе публічне обговорення кожного аспекту сьогоднішньої політичної ситуації, тим більше тоді, коли суспільство стало нарешті цікавитися долею своєї країни. Інакше через нестачу інформації ми на пустому місці зможемо нажити собі внутрішніх ворогів, що дорівнює політичному самогубству у стані неоголошеної війни.

Анна СВЕНТАХ, «День»
Газета: 
Рубрика: