В середу Президент вніс до парламенту законопроект, який серед загалу отримав назву «про реінтеграцію окупованих територій». До того представники опозиційної фракції «Самопоміч» пропонували власний законопроект «про окуповані території», який отримав неоднозначну оцінку. На думку експертів, пропозиції «Самопомочі» лише констатували факт окупації, але не пропонували алгоритму процесу відновлення територіальної цілісності і суверенітету країни. Адміністрація Президента та РНБО розробили власну версію законопроекту, який, не будучи офіційно оприлюдненим, призвів до маси інколи дуже гарячих дискусій, що базувались на не завжди перевіреній інформації. У вівторок віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд, яка входить до фракції «Самопомочі», оприлюднила один із варіантів законопроекту «про реінтеграцію» і висловила низку занепокоєнь, зокрема щодо «легалізації Мінських угод і необхідності їх виконання; об’єднаного оперативного штабу Донецької і Луганської областей, який буде займатися дозволами на торгівлю; застосування збройних сил у мирний час». Але головним моментом критики законопроекту є визнання Мінських угод, що, зрештою, на думку деяких експертів, може бути прологом до згоди із виборами на окупованих територіях. Голова комітету з питань свободи слова Вікторія Сюмар при цьому заявила, що «Народний фронт» може не підтримати президентський законопроект, якщо він передбачатиме «особливий статус Донбасу». Ірина Геращенко ввечері того ж дня заявила, що оприлюднений Оксаною Сироїд законопроект не є остаточним варіантом, а отже, обговорювати його немає сенсу.
Водночас Президент запропонував «заморозити» дію закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», який було прийнято на три роки у вересні 2014 року і термін якого спливає 18 жовтня. Представник України у тристоронній контактній групі Ольга Айвазовська так само заявила, що якщо не буде продовжено закон про особливий порядок місцевого самоврядування на Донбасі, то в Україні можуть з’являтися «серйозні проблеми із санкційним пакетом щодо РФ, проведенням переговорів як в Мінському форматі, так і в Нормандському». На переконання Айвазовської, закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування» є базою, відштовхуючись від якої, можна вести будь-які перемовини. Зокрема вона заявила: «Ми можемо його продовжити на рік, щоб забезпечити базу для комунікації щодо миротворців ООН, летальної зброї, перемовин у різних форматах. Вони сьогодні врешті запрацювали, особливо, двосторонні Росія — США на нашу користь». Під час реєстрації президентського законопроекту Оксана Сироїд оприлюднила критику намагання пролонгувати так званий закон «Про особливий статус».
ЗА ПУНКТАМИ...
У вівторок у ВР відбулось засідання «мінської платформи», на якому заступник голови Адміністрації Президента Костянтин Єлісєєв представив бачення миротворчої місії на Донбасі і концепцію закону про державну політику з відновлення державного суверенітету на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей. Текст цього законопроекту не було поширено, але депутатам були викладені концептуальні моменти, які закладені в ньому. Те, що тексту депутати законопроекту так і не побачили на цій зустрічі, знову ж таки, породжує питання: навіщо така утаємниченість при обговоренні дуже важливого документу? В той же час пролунали думки щодо законопроекту від представників різних фракцій. Зазначимо, що формально присутність представника фракцій на «мінській платформі» не обов’язкова, тому не всі представники були присутні. Це форум для інформування депутатів про позицію Президента з тих чи інших питань, і на ньому жодних рішень не ухвалюється. Але принципова відсутність на обговоренні представників, наприклад, «Самопомочі» та паралельне оприлюднення неостаточного проекту закону в соціальних мережах, як мінімум, породжувало ще більше непорозумінь серед громадськості і депутатів.
ФОТО ГАННИ КУДРЯВЦЕВОЇ
На засідання «мінської платформи» був запрошений юрист-міжнародник Володимир Василенко, який брав участь в підготовці проекту закону.
«Мета цього закону полягає в тому, щоб чітко виокремити основні елементи позиції України у питанні відсічі збройної агресії РФ та для подолання її наслідків, — коментує «Дню» Володимир Василенко. — Головними елементами останньої підготовленої версії проекту закону є наступні. 1) РФ чітко визначається, як держава що вчинила злочин збройної агресії проти України, порушивши свої міжнародні зобов’язання за важливими міжнародними угодами. 2) Наслідком цієї агресії РФ стала тимчасова окупація частини території України. 3) Невизнання загарбання частини території України та підтвердження невіддільного суверенного права України на відновлення її територіальної цілісності. 4) Визначення складників збройного компонента РФ, за допомогою яких здійснюється її агресія проти України. Причому, таким складником визнаються також і регулярні незаконні збройні формування, озброєні банди, групи найманців, які створені, підпорядковані, контрольовані і фінансовані РФ. 5) Визначення окупаційної адміністрації РФ, складниками якої є її державні органи, що діють в межах тимчасово окупованої території, та підконтрольні РФ самопроголошені органи, що узурпували владні функції на тимчасово окупованих територіях України. 6) Підтвердження невіддільного суверенного права України на індивідуальну та колективну самооборону від агресії відповідно до статті 51-ї Статуту ООН та національного законодавства України. Це означає, що з терміном «АТО» покінчено, адже Україна веде війну в порядку самозахисту від збройної агресії, а не боротьбу із якимись терористами».
ПОВЕРНУТИ, А НЕ ВІДТОРГНУТИ
Продовжуючи думку, Володимир Василенко зазначив: «В законопроекті чітко визначається правовий статус тимчасово окупованих територій. Мета такого визначення статусу тимчасово окупованих територій полягає в наступному. Ще раз підкреслити, що ця тимчасова окупація є нелегітимною і не дає РФ жодних прав. Будь-які акти, які здійснені збройними силами РФ і окупаційною адміністрацією, суперечать нормам міжнародного гуманітарного права, є незаконними і недійсними, тобто, не створюють правових наслідків. Це важлива правова констатація для того, щоб ми могли потім чітко визначатись з тим, що відбувається. Підкреслюється, що в межах окупованих територій Донецької і Луганської областей діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, які визначаються законами і нормами міжнародного гуманітарного права. Цей момент має велике значення, адже, відповідно до міжнародного гуманітарного права, відповідальність за забезпечення захисту прав людини і життєдіяльності на окупованій території лягає на окупанта, оскільки держава, частину території якої окуповано, позбавлена фізичних можливостей реалізовувати ці завдання. Окрім того, концепція закону передбачає рамкову модель підтримки цивільного населення окупованих територій Донецької і Луганської областей, і заходи, спрямовані на забезпечення прав цивільного населення цих територій».
«Таким чином в даному законопроекті ми чітко сформулювали позицію України. В цьому документі є згадка про порушення РФ Мінських домовленостей. Принципово підкреслюється, що під час здійснення органами державної влади України та посадовими особами політико-дипломатичних заходів із відновлення територіальної цілісності, забезпечується пріоритетність виконання безпекових положень Мінських угод. Таким чином створюються основи для нормальної переговорної позиції України і захисту національних інтересів», — наголосив наш співбесідник.
Про те, що підготовлений Адміністрацією Президента законопроект «про реінтеграцію Донбасу» передбачає чітке визначення статусу тимчасово окупованих територій Луганської і Донецької областей та країни-агресора, заявила в ефірі телеканалу «112 Україна» і перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко. Вона наголосила, що найважливішою складовою законопроекту є відновлення територіальної цілісності України і підкреслила, що «країна-агресор не може бути миротворцем, не може давати представників в миротворчу місію. Тому Україна наполягає, що в можливій місії не може бути представників РФ». Віце-спікер запевняє, що головним принципом, який лежить в проекті закону «про реінтеграцію» є повернення, а не відторгнення територій.
Важливим аспектом є те, що законопроект не має давати підстав для зняття санкцій з РФ. Цей пункт, за словами Ірини Геращенко, прописаний в законопроекті окремо. Окремо слід згадати, що існує постанова Верховної Ради від травня цього року, якою схвалені Рекомендації парламентських слухань на тему: «Актуальні питання зовнішньої політики України», які відбулися 7 грудня 2016 року. В цих рекомендаціях чітко зазначаються відповідні визначення агресії РФ та окупації. Зокрема в них сказано: «Протидія збройній агресії Російської Федерації проти України, відновлення територіальної цілісності України, а також захист і відновлення прав громадян України, які постраждали в ході міжнародного збройного конфлікту та/або перебувають на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також окремих районів Донецької і Луганської областей, є пріоритетними завданнями Української держави загалом і української дипломатії зокрема». Там так само зазначено, що «збройна агресія Росії проти України не є випадковістю і триватиме принаймні доти, доки Росія утримуватиме окуповані нею території» та офіційно наголошено на постійному системному зміцненні обороноздатності нашої держави та розбудові конструктивних відносин із НАТО та Європейським Союзом...
В саме цих рекомендаціях існує перелік постанов Верховної Ради, які стосуються питання збройної агресії РФ проти України. Парламент періодично ухвалював подібні постанови з урахуванням концептуальних розробок експертів. Зрештою, в законопроекті «про реінтеграцію», який був поданий Президентом до Верховної Ради, в концентрованому вигляді віддзеркалені принципові положення, які вже були схвалені парламентом. Можна сказати, що цей законопроект є кристалізацією вже прийнятих постанов.
ОСНОВНІ ЗАНЕПОКОЄННЯ, ЯКІ ВИНИКЛИ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ ЗАКОНОПРОЕКТУ «ПРО РЕІНТЕГРАЦІЮ»:
• Легалізація Мінських угод і необхідність їх виконання;
• Об’єднаний оперативний штаб Донецької і Луганської областей буде займатися дозволами на торгівлю;
• Застосування Збройних сил у мирний час без запровадження «воєнного стану».
Окрема дискусія точиться щодо другого законопроекту «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької і Луганської областей», який передбачає продовження на рік особливого порядку місцевого самоврядування на Донбасі.
