Виборчі процеси розпочалися 9 вересня й охоплюють територіальні громади в усіх без винятку областях України. Найбільша кількість перших виборів у ОТГ відбулися у Дніпропетровській (19) та Волинській областях (19), найменша — в Закарпатській та Миколаївській областях (лише по одній громаді в кожній). Із 201 ОТГ — 25 складають міські громади, 115 — сільські та 61 — селищні громади. Під час виборів обиралися голови ОТГ, а також відповідні місцеві ради. У міських громадах відповідно до чинного законодавства вибори депутатів місцевих рад відбулися за пропорційною системою, в сільських та селищних — за мажоритарною.
«Виборчий процес на перших виборах в ОТГ був досить конкурентним, при цьому виборці отримали можливість обирати серед широкого переліку кандидатів, висунутих місцевими організаціями політичних партій або самовисуванців, — ідеться в заяві громадської мережі ОПОРА. — Перебіг виборчого процесу та день голосування засвідчує нагальну потребу внесення змін до чинного законодавства. Це має попередити відтворення виявлених проблем виборчого процесу вже на виборах в об’єднаних територіальних громадах у грудні 2017 року. Порушення законодавчих вимог щодо ведення передвиборчої агітації, непрозорість фінансування кампаній кандидатів, випадки втручання державних службовців у виборчий процес, проблеми з утворенням виборчих округів та виготовленням виборчих бюлетенів, прояви підкупу виборців — все це належить до переконливих аргументів щодо необхідності проведення комплексного вдосконалення виборчого законодавства».
29.10.2017 Р. СЕЛО БАРАНИНЦІ УЖГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТТЯ / ФОТО ВАСИЛЯ ІЛЬНИЦЬКОГО
«Вибори в ОТГ спростовують тезу про необхідність зміни лише виборчої системи в Україні, на місцевому рівні так точно, — коментує «Дню» експерт Інституту політичної освіти Олександр СОЛОНТАЙ. — Разом із чесним процесом на нинішніх виборах був і повний «треш». Все, що ми знаємо на національному рівні по мажоритарці, було застосовано і на рівні маленьких мажоритарних округів. Аналогічна ситуація — з партійними списками. Відповідно є громади, де пройшло все нормально, а є громади, в яких було застосовано повний набір порушень — з підкупами, адмінресурсом, фальсифікаціями та іншими засобами впливу. З цього робимо висновок, що не так важить виборча система, як дотримання закону і покарання за підкуп та інші способи фальсифікації. Зараз вибори проходять за мажоритарно-пропорційною системою, і якщо не буде реального покарання за підкуп і взагалі за порушення на виборах, нічого не зміниться і за пропорційною системою з відкритими списками».
Середня активність виборців у день голосування склала 48,2% (похибка 3,7%). Остаточні дані ще будуть оприлюднені, але окремі партії вже озвучили свою інформацію. В «БПП «Солідарність» заявили, що, за попередніми підрахунками, партія має переконливу більшість серед обраних голів ОТГ — перемогу здобули 111 кандидатів, тобто понад 55% від загальної кількості. Результати інших партій: кандидати від ВО «Батьківщина», за попередніми даними, лідирують у 12 ОТГ; «Аграрної партії» — у 5 ОТГ; партії «Наш край» — у 5 ОТГ; «За конкретні справи» — у 3 ОТГ; УКРОП, «Радикальна партія» та «Сила людей» — по 1 ОТГ; самависуванці — 62. По депутатах міських ОТГ, які обиралися за партійними списками, БПП отримує 115 мандатів, або понад 24%.
У «Батьківщині» також заявили, що вони здобули переконливу перемогу (про це свідчать дані паралельного підрахунку голосів партією). Кількісний розподіл депутатських мандатів виглядає таким чином: «Батьківщина» — 880 (31%), БПП — 568 (20%), Аграрна партія — 334 (11,8%), УКРОП — 245 (8,6%), «Наш край» — 128 (4,5%), Радикальна партія Ляшка — 126 (4,4%), «Самопоміч» — 95 (3,3%), «Народний фронт» — 31 (1,1%), Громадянська позиція Гриценка — 13 (0,5%).
В Аграрній партії, у свою чергу, заявили, що, за попереднім підрахунком голосів, вони набрали 12,9% виборців, що є третім результатом серед 50 партій, які брали участь у виборах. Зокрема, партія посіла перше місце в Чернігівській області. «Ми знову закріпилися на третьому місці, попри безпрецедентне втручання влади у виборчий процес та застосування брудних технологій з боку як владних кандидатів, так і опозиційних партій, за якими стоять олігархічні гроші. Скажу чесно, такого бруду ми ще не бачили», — заявив лідер Аграрної партії Віталій СКОЦИК.
«УКРОП отримав четвертий загальнопартійний результат на виборах, зокрема, за попередніми підрахунками, політична сила провела 282 депутатів у 21 області України. Таким чином, рівень підтримки партії та її представників становить 9,5%», — йдеться на сайті партії.
Показовим є і результат партії «Сила людей» у місті Тростянець Сумської області. Тут Юрій Бова набрав 86% довіри виборців, а в Тростянецьку міську раду його партія «Сила людей» набрала 16 мандатів із 26. Інші: БЮТ — 5, БПП — 3, «Відродження» — 2.
Останній результат свідчить про те, що побудова партії знизу — це складний і кропіткий шлях, який потребує часу й великих зусиль. Про такий підхід «Дню» раніше публічно заявляли і Олександр Солонтай (один із лідерів «Сили людей»), і Віталій Скоцик (лідер Аграрної партії). І, як бачимо, результат відповідний, особливо що стосується аграріїв. Втім, показники БПП і «Батьківщини», які отримали перші місця, свідчать, що здебільшого виборці до певної міри застрягли в минулому. Ці політичні партії, які більше походять на проекти, з огляду на весь бекграунд, навряд чи можна назвати альтернативою чинній системі. Отже, суспільству ще потрібно навчитися робити правильні висновки.
Що можуть змінити ці вибори? «В одних випадках формуються вотчини або князівства, в інших — підприємства роблять своїх працівників депутатами, перетворюючи громаду на гуртожиток підприємства, — каже Олександр Солонтай. — Але є і протилежні випадки, коли існує досить потужна конкуренція і приходять реальні лідери громади, яка завдяки ОТГ розширюється. Прикладом є Тростянецька громада в Сумській області. І це без фінансового ресурсу. А все тому, що перед цим було здобуто результат в основній громаді. Там же, де немає сильних лідерів, вибори перетворюються на різні історії. Що таке народження нової громади? Це її народження із числа старих. У майбутньому будемо мати абсолютно різношерсту ситуацію. Частина громад, які помирали, так і помруть незважаючи на об’єднання. А частина громад, які до того розвивалися, розвиватимуться тепер ще швидше завдяки об’єднанню. Тому об’єднання громад дійсно допомагає зрушити з мертвої точки ситуацію, але не є панацеєю».
РЕГІОНИ
ХЕРСОНЩИНА: БЕЗ НЕСПОДІВАНОК, АЛЕ З ПОРУШЕННЯМИ
У виборах взяли участь новостворені Білозерська, Високопільська, Іванівська, Любимівська, Станіславська, Бехтерська, Костянтинівська, Ювілейнівська, Борозенська та Чулаківська ОТГ. Попередні результати виборів свідчать про те, що несподіванок не сталося. Головами ОТГ обрані фаворити кампаній та особи, яким допомагали представники обласної влади. Однак у деяких радах більшість голосів віддали за «Аграрну партію» та «Наш край». За даними Херсонської ОДА, явка на цих виборах становила 45,49%.
Щойно розпочався підрахунок голосів, як на всіх дільницях Костянтинівської ОТГ зникло світло. Комісії розпочали засідання при свічках та ліхтарях, але невдовзі проблему вирішили. Як зазначають спостерігачі ГМ ОПОРА, загалом усім виборцям було забезпечено вільну можливість голосувати, однак черг все одно уникнути не вдалося.
У більшості ОТГ голови центрів нових громад зберегли свої посади. Зокрема, у Станіславі переобрали сільського голову Володимира Желуденка, у Високопіллі — Руслана Заставу, в Іванівці — Віктора Дебелого. Головою Любимівської селищної ради переобрано Сергія Коновалова. Головою сільських ОТГ Чулаківки, Борозенського та Бехтер переобрано чинних голів — Світлану Корольову, Галину Кузьміну та Михайла Бурака. Зміни відбулись у двох ОТГ: головою Білозерської ОТГ стала Антоніна Чередник (голова Томиної Балки) та головою Костянтинівської ОТГ став Олексій Кільдеров.
Остаточні результати виборів до рад ОТГ будуть відомі згодом, однак уже можна відзначити деякі цікаві показники. Наприклад, 13 із 14 депутатів Чулаківської ОТГ можуть стати висуванці «Нашого краю», а у Високопільській ОТГ перемогла «Аграрна партія» з результатом у 8 мандатів.
НА ВОЛИНІ БУДУТЬ ЗМІНЕНІ МЕЖІ ДВОХ РАЙОНІВ
На Волині відбулися вибори у 19 новостворених об’єднаних територіальних громадах. Загалом перемогу на них отримали як представники «Блоку Петра Порошенка», так і УКРОПу, або самовисуванці, яких підтримували ці політичні сили. Є декілька новообраних сільських голів, які працювали на цих посадах багато років і знову здобули переконливу перемогу.
Особливими стали вибори у новостворені ОТГ для мешканців кількох волинських сіл, які після них будуть «приписані» до інших районів. Так, до складу Городищенської ОТГ увійшли Городищенська сільська рада (села Городище, Григоровичі, Мартинівка), Несвічівська сільська рада (село Несвіч) Луцького району. А також — Бережанківська сільська рада (село Бережанка), Михлинська сільська рада (села Михлин, Загаї, Маруся), Угринівська сільська рада (села Угринів, Дубова Корчма) Горохівського району.
А ось Оваднівська ОТГ Володимир-Волинського району отримала завдяки виборам справді «бідного родича». Це населені пункти Гайківської сільради сусіднього Турійського району. Анатолій Жолоб, донедавна — багаторічний гайківський сільський голова (а тепер — виконувач обов’язків старости) каже, що приєднання до Овадно селяни сприймають як відновлення історичної справедливості.
ЗАКАРПАТТЯ: ДЛЯ БАРАНИНСЬКОЇ ОТГ ВІДКРИВАЮТЬСЯ НОВІ МОЖЛИВОСТІ
29 жовтня започаткувало нову сторінку в історії дев’яти сіл Ужгородського району Закарпаття, а саме Баранинців, Барвінка, Підгороба, Довгого Поля, Великих Лазів, Холмців, Циганівців, Ярка і Стрипи. Цього дня тут відбулися перші вибори голови та депутатів до новоствореної Баранинської сільської об’єднаної територіальної громади, якій пощастило прорвати «кругову оборону» чиновників Закарпатської ОДА та успішно пройти усі етапи добровільного об’єднання.
Найгостріша конкуренція за депутатство у Великих Лазах — тут на одному з округів зареєстровано аж 10 кандидатів. Явка виборців та «графік» їхнього приходу на дільниці — звичні для цих сіл. Спочатку, за багатолітньою звичкою, голосувати йдуть селяни поважного віку, після недільної служби у храмах та поїздок за покупками — основна частина виборців, а вже під вечір, відіспавшись від суботніх дискотек, молодь.
Пообідньої пори, коли ми побували на виборчій дільниці в Баранинцях, у дев’ятьох селах уже проголосувало 34% внесених у списки жителів громади. Загалом, за попередніми підрахунками, у виборах взяло участь 59% виборців.
Відтепер гармонійно розвивати переваги кожного населеного пункту цього мальовничого регіону Ужгородщини та вирішувати його першочергові проблеми, громада буде об’єднаними зусиллями. А координуватимуть цей процес 26 щойно обраних депутатів та перший голова громади Юрій Марусяк.
ДНІПРОПЕТРОВЩИНА: РОЗГРОМ ДІЛЬНИЦІ ЯК ФАКТОР ВИБОРІВ
На Дніпропетровщині під час місцевих виборів скоєно напад на виборчу дільницю. Це трапилось у селі Майське Синельниківського району, де розташована виборча дільниця № 120505. Незадовго до її закриття партійні активісти, яки спостерігали за виборами, помітили автівки з іноземними номерами і незнайомих людей у камуфляжі. Приблизно о 19.20 на дільницю увірвалося два десятки молодиків зі зброєю та димовими шашками. Вони розкидали урни для голосування, побили вікна, завдали поранення співробітнику поліції, що охороняв дільницю. Також постраждали декілька членів дільничної виборчої комісії. Один зі зловмисників намагався пошкодити урну для голосування, розбризкавши маслянисту речовину.
У повідомленні поліції стверджується, що напад стався близько 18.30, коли «на виборчу дільницю у с. Майське Синельниківського району Дніпропетровської області зайшло 15—20 невідомих осіб, які побили у приміщенні вікна та пошкодили майно». «Після цього зловмисники кинули димові шашки та зникли на автомобілях. Під час нападу тілесні ушкодження отримали два працівники поліції», говориться далі. Відділ комунікації поліції у Дніпропетровської області повідомляє, що на місці події працює слідчо-оперативна група. Наразі правоохоронці кваліфікують дії затриманих за ч. 3 ст. 157 Кримінального кодексу України (Перешкоджання здійсненню виборчого права.) За це їм загрожує позбавлення волі від 7 до 12 років.
«Вважаю, що це репетиція майбутніх парламентських та президентських виборів. Сьогодні в Україні вже недостатньо мати для цього фінансовий та медійний ресурс. Тепер справу нерідко вирішують міцні та озброєні хлопці — фактор брутальної сили, фактор вулиці вже прописався в українській політиці. Суспільство стає все більш агресивним. До того треба додати, що на селі йде запекла боротьба за землю, яку збираються незабаром продавати і приватизувати. Хто сяде на ту землю у якості орендатора, той матиме перевагу. Тобто, у нас конфлікти відбуваються не стільки навколо політики, скільки навколо грошей», — прокоментував подію для «Дня» політолог Андрій ЗОЛОТАРЬОВ.
НА ВІННИЧЧИНІ ВИКОРИСТАЛИ НОВІ «ТРЕНДИ»
Місцеві вибори відбулися у дев’яти ОТГ Вінниччини: одна з них міська, вісім — сільських та селищних. За попередніми даними, у семи ОТГ перемогу здобули представники від політичної партії «БПП «Солідарність», двоє самовисуванців, щоправда, один із них йшов на вибори за підтримки «БПП». І хоча виборча кампанія відбувала мляво і без потужних політичних змагань, без нових «трендів» та технологій не обійшлося.
«Особливої конкуренції між кандидатами не було, — запевняє голова вінницького осередку Комітету виборців України Владислав ТЕЛЕНЬ. — Ті порушення, які фіксували спостерігачі, не вплинули на процес голосування. Але ми побачили достатньо нову технологію. Кілька сотень бюлетенів були проголосовані наступним чином: наприклад, у бюлетені п’ять кандидатів, напроти чотирьох прізвищ столи мінуси, а навпроти одного плюс. Спершу я подумав, що народ таким чином розважається, але коли голови ДВК почали масово дзвонити і повідомляти про такі випадки, то вже стало зрозуміло, що хтось «допомагає». Ми порадили ДВК ухвалювати рішення щодо визнання чи невизнання таких бюлетенів, оскільки саме так диктує законодавство».
За попередніми даними, явка по області склала 49,5%. Найбільша кількість виборців була зафіксована у Краснопільській ОТГ 69%, а найнижча у Гніванській — 43%. Охорону на виборчих дільницях забезпечували 118 працівників поліції.
Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон; Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк; Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпро; Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Закарпаття; Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниччина
