Ви зраділи новому ТБ-шоу «Нові лідери»?! Чому на олігархічному каналі В.Пінчука пропонують умови, а й по ходу — власну матрицю політичного лідерства?! Ще й залучають до цього громадські організації. Невже громадські активісти не розуміють, що спільні проекти з олігархами можуть зруйнувати будь-яку добру ідею. Тільки не пишіть, що це просто громадська ініціатива, а В.Пінчук не в курсі. Він просто надав ТБ-майданчик. Чи можна в це повірити?! Після цього зовсім не дивує, чому в країні деолігархізація залишається лише гаслом, і ніколи реальною політикою.
Але проблема проекту не тільки в цьому.
Невже ви думаєте, що лідерів запалюють, як зірок на ТБ?! Неважливо політичних чи громадських?! Популізм та персоналізм (віра у месій та вождів) так в’їлися в суспільні настрої, що вже серйозно сприймається інноваційним і правильним шлях пошуку лідерів через телевізійні шоу. Цікаво, тут немає нічого нового, конкурси «кадрових резервів», «нових лідерів», наскільки я пам’ятаю проводилися ще з 2000 року. Чи створило це новий політичний клас із новими цінностями? Відповідь очевидна. Такі конкурси старі еліти використовували завжди з однією метою — зімітувати «соціальні ліфти» і не дати сформуватися консолідованій новій еліті, як політичній альтернативі. Регулярно знімаючи напругу з боку зростаючих «конкурентів».
ЯК «ЗАПАЛЮВАТИ» ЗІРКУ. І «ГАСИТИ» / ФОТО УНІАН
Як результат — старі еліти незмінно «керують» країною вже понад 20 років, оновлюючись лише завдяки лояльними кадрами, які готові працювати в звичайній політичній матриці. Незалежні і не згодні з цією матрицею «Нео» в політичне середовище не потрапляють.
Я думаю, що питання не стільки у відсутності лідерів, скільки в правилах гри, як політичних інститутів. Саме діючи «правила гри» в Україні при формуванні партійних списків, висуванні кандидатів у депутати на місцях, визначенні лідерів та в ТБ-шоу — це правила створення «зірок», а не суспільних чи не політичних лідерів. Оскільки справжні лідери можуть з’явитися лише як результат багаторічної роботи з великими суспільними групами та проектами, а не як медійні та рекламні персонажі.
Звичайно, це не лише українська специфіка. В західних демократіях лідери часто також з’являються на «хвилі» медіа й реклами, однак цей феномен завжди супроводжується дефіцитом демократії, зниженням довіри до політики та партій, і головне — призводить до кризи політичного лідерства західних країн, які виявляються не готовими приймати глобальні та стратегічні рішення. Готовність до таких стратегічних рішень виникає не від володіння політичними технологіями, а від реального знання потреб суспільства, досвіду в розв’язанні суспільних проблем та здатності сформувати спільне бачення майбутнього.
Тому будь-яке телевізійне шоу — це штучна модель створення політичного лідерства. Вона здатна продукувати лише окремих «зірок», без реальної політичної команди, які легко будуть поглинуті існуючими партіями — як це й відбулося вже 2014 року з представниками громадянського сектору Майдану.
Крім того, медіа не можуть стимулювати створення нових політичних інституцій, тобто партій та організацій, нових підходів до політики. Того чого найбільше потребує Україна сьогодні.
ЩО Ж НАСПРАВДІ ВАРТО ЗРОБИТИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛІДЕРСТВА?
По-перше, (пишу це з 2014 року!), створити справжню нову партію, а не чергові політичні проекти!!! Тобто партію, яка будується на основі суспільного запиту, постійних зв’язків із суспільством та залученні громадян.
По-друге, дуже важливо — створювати інститути і програми лідерства (не одну при Українському Католицькому Університеті — це супер, але замало). Де необхідно навчати — теоретично, вивчати і створювати практичні кейси, постійно тренувати й готувати лідерів. У нас політики і громадські активісти часто-густо неосвічені з політичної, управлінської та навіть світоглядної точки зору. Мають дуже локальне бачення і розуміння.
По-третє, ще один рівень для формування лідерів — місцевий та регіональний — там, де найближче до взаємодії з суспільством і де постають серйозні виклики щодо вирішення системних проблем, формування політики, в реальному політичному процесі (а не імітованому через шоу). Необхідно допомагати локальним лідерам рости і розвиватися. Постійно. Однієї чудової програми — Школи мерів вкрай замало для вирішення таких завдань.
Нове лідерство для України — це велика і масштабна ціль. І досягти її за правилами телевізійного шоу і неможливо, і небезпечно. Оскільки, найгірше, що може зробити шоу — призвести до чергового розчарування суспільства у самій ідеї Нових лідерів, на яких воно чекає.
