21 лютого відкрилася шоста сесія парламенту. Чого варто очікувати від роботи Верховної Ради в новому політичному сезоні? Адже ситуація заздалегідь підігріта. З одного боку, буквально напередодні відкриття нової сесії, в понеділок фракції БПП, «Народний фронт» та Радикальна партія підтримали декларацію «Єдність заради перемоги». Після цього, експерти одразу заговорили про можливі домовленостями між згаданими фракціями.
«Наразі більшість в парламенті ситуативна і навряд чи хтось буде її переформатовувати, — коментує «Дню» народний депутат Віктор Чумак. — Навряд чи Ляшко офіційно оголосить, що він входить в коаліцію. Для нього це недоречно. Він може сказати, що підписав там якусь декларацію, але навряд чи піде в саму коаліцію. Для чого це все робиться? Для того, щоб маніпулювати — є коаліція чи немає. Ляшко завжди був потрібен для голосувань, тому що у нього достатньо дисциплінована фракція — 20 голосів в залі постійно є. Тобто стільки, скільки не вистачає БПП і НФ. «Воля народу», «Відродження», Опоблок підголосовують, але вони не завжди присутні в залі. А Ляшко є, а тому він критично потрібен, щоб показати, що коаліція існує і парламент дієвий».
З іншого боку, як відомо, за ініціативи окремих політиків і добровольців триває так звана блокада Донбасу. І під стінами парламенту у вівторок навіть відбувся мітинг партії «УКРОП» проти торгівлі з тимчасово окупованими територіями.
«Й надалі існуватиме проблема з ухваленням рішень простою більшістю, — коментує «Дню» політолог Михайло Басараб. — Парламентська трибуна використовуватиметься більше для політичних заяв, аніж для роботи над законодавством. Одним з найбільш дискутованих і актуальних питань для Верховної Ради буде законодавче врегулювання проблеми тимчасово окупованих територій ОРДЛО. Зволікати з визначеністю у цьому питанні вже неможливо, з огляду на цілий комплекс внутрішніх і зовнішніх обставин. Це питання — ключ до вирішення дилеми війни-миру. Суспільство явно турбує ймовірність поспішної реінтеграції до України фактично окупованих Росією територій Донбасу. Нині це може відбутися лише на умовах Кремля. Громадськість добре обізнана з комплексом цих питань, тому реагує так гостро. Президент і парламент повинні дати відповідь на це питання».
Втім, перед владою, зокрема парламентом стоїть ще одне принципово важливе завдання — зміна виборчого законодавства. Тим більше, відкриті пропорційні списки обіцяла чи не кожна партія під час останньої виборчої кампанії до Верховної Ради. Обіцяв і кандидат в президенти на той час Петро Порошенко. Але як тільки зайшли у владні кабінети, то всі дружньо про це забули. Біля сотні людей також зібралася у вівторок на акцію під ВР щодо зміни виборчого законодавства. І тут є декілька запитань.
ЩО СПОЧАТКУ — ЗМІНА ЗАКОНОДАВСТВА ЧИ ВИБОРИ?
«Зміна правил рекрутування людей в політику є одним з головних завдань політиків і громади, тому що саме виборче законодавство визначає якість української політики і політиків. І це потрібно робити перед виборами, — розповідає організатор акції Віктор Чумак. — Скільки завгодно можна кричати політкам — робіть те або те, але цього не буде поки ми не приведемо до влади нормальних людей. Поки буде існувати конфлікт інтересів, у владу йтимуть заради того, щоб заробляти або примножувати свої статки. У політику ж люди мають іти для того, щоб реалізовувати ідеї партії і захищати інтереси країни. Для мене зараз головним завданням є поставити це питання на порядок денний. Причому не тільки в Верховній Раді, а і в суспільстві. Це має бути постійним інформаційним приводом — щовівторка люди повинні приходити до стін парламенту (багато-мало, але вода камінь точить), а ЗМІ постійно писати. Я вважаю, що це головне завдання на сьогодні — змінити виборче законодавство, щоб потім ми не бігали і не казали, що у Верховній Раді немає представників середнього класу, а представлені лише олігархи».
ХТО ЗАЦІКАВЛЕНИЙ У ВИБОРАХ І ЧОМУ?
Раніше від експертів неодноразово вже звучало, що найбільш зацікавленими в проведенні дострокових виборів до Верховної Ради є «Батьківщина» та «Опозиційний блок». Головним чином через те, що їхні нинішні електоральні рейтинги є вищими ніж перед останніми парламентськими виборами, а отже вони мають шанс, вразі виборів, завести до ВР більше своїх депутатів. Той же Ляшко нещодавно заявив, що «у виборах зацікавлені проросійські політсили — «Опоблок» і «Батьківщина», які отримали завдання від Кремля — ??дестабілізувати ситуацію в Україні». За його словами, якщо план Путіна реалізується, очільниця «Батьківщини» Юлія Тимошенко отримає президентське крісло, а співголова «Опоблоку» Юрій Бойко стане прем’єр-міністром.
«Навіщо підігравати Тимошенко й «Опозиційному блоку»? Більшість депутатів не хочуть виборів із різних причин, серед них мажоритарники, «Самопоміч», радикали не приховують, що не хочуть виборів, депутатські групи «Відродження», «Воля народу». Скрізь є мажоритарники, вони тверезо оцінюють ризики не переобратися. До того ж там є представники бізнесу, а бізнес любить тишу», — вважає політолог Володимир Фесенко (politeka.net).
Звичайно, зацікавлені у виборах і позапарламентські партії, які прагнуть потрапити до Верховної Ради.
Які шанси прийняти зміни до виборчого законодавства в нинішній Верховній Раді? Якими мають бути ці зміни?
«На жаль, абсолютно немає зацікавленості в цьому у таких політичних суб’єктів як Президент, а отже БПП, і «Народного Фронту», — відповідає народний депутат. — Чому? Тому що нинішня виборча систем дає їм можливість маніпулювати результатами виборів. Наприклад, ми знаємо, що БПП за партійними списками набрала менше голосів ніж НФ, але за рахунок мажоритарників вона стала найбільшою фракцією в парламенті. Не думаю, що у «Батьківщини», Радикальної партії і навіть Опоблока, хоча вони і погоджуються з необхідністю такого кроку, є зацікавленість переходу до відкритих списків з регіональними преференціями. Натомість повністю цю ідею підтримують «Самопоміч», а також позапарламентські партії: «Громадянська позиція», «Демальянс», «Сила людей»...».
«У нас зараз зареєстровані законопроекти під номерами — 1068, 1068-1, 1068-2, — продовжує Віктор Чумак. — В них є різні модифікації — закриті списки і відкриті списки з регіональними преференціями. Ми вимагаємо прийняти їх. В якому вигляді? Це вже питання дискусій і консенсусу в самому залі. Але те, що там повинні бути три принципових речей — це обов’язково. Перше — ліквідація мажоритарки. Друге — повна заборона політичної реклами. Дебати — будь-ласка, але жодної реклами на телебаченні, бордах і таке інше. Ідіть до народу і агітуйте. Третє — зменшення виборчого бар’єру. Якщо ми будемо підвищувати бар’єр, то ми ніколи не дамо можливості провести ротацію парламентарів. Поки суспільство не структуроване, поки є 350 партій, а не п’ять, доки нам потрібний низький бар’єр. Саме він забезпечує повне політичне представництво ідей і партій в парламенті. Тому зменшення бар’єру до 2% буде абсолютно логічним».
