Серед круговерти подій минулого тижня — веб-зустріч представників місцевого самоврядування базового рівня Польщі та України. З української сторони в такому спілкуванні взяли участь Сосницька (голова — Андрій Портний), Менська (секретар — Юрій Стальніченко), Батуринська (заступник голови — Олександр Козловський) ОТГ, а з польської — гміни Пільзно (бурмістр — Ева Голембіовська) та Бжостек (бурмістр — Войцех Станішевські). Минулого року зазначені місцеві самоврядування підписали договори про співпрацю, тож тепер намагаються розвивати її відповідно до обставин. Також у зустрічі взяв участь голова Асоціації гмін басейну річки Віслока Анжей Чарнецькі (одночасно — депутат міської ради гміни Ясло), до якої згадані гміни належать.
Тема зрозуміла — як польські гміни та українські громади живуть за умов карантину, долають цей виклик, окремо — як святкуватимемо Великдень. З`ясувалося, що за алгоритмом розвитку (але не часу) ситуація в наших країнах значною мірою подібна. Наприкінці березня — на початку квітня до Пільзно, Бжостка та Ясло, як і до багатьох інших гмін, повернулися польські заробітчани з Великобританії, Німеччини, Італії. Держава зобов`язала їх пройти (за власний рахунок) самоізоляцію протягом 14 діб. Тож тепер — свого роду стан очікування. А до Бжостка хвиля COVID-19 вже докотилося — тут виявили одного інфікованого мешканця, який працює в сусідній лікарні, а потім ще трьох. Тож вулиці польських населених пунктів порожні. Працюють лише продовольчі магазини, аптеки, заправки. Не відразу, але урядам гмін вдалося переконати своїх земляків залишатися вдома. Найскладніше було з непосидючою молоддю, але тепер і вона веде себе дуже відповідально. Відповідальність — це слово дуже часто звучало під час розмови. Між іншим, гасло сидіти та працювати вдома може поширюватися навіть на бурмістрів (міських голів).
Щоправда, все ж таки обмеження в Польщі виглядають дещо еластичніше для громадян. Скажімо, ввівши обмеження для людей старшого віку, тут же виділили для них дві години для закупок. Заклади освіти, культури, спортивні не працюють. Громадський транспорт спорожнів відсотків на 70%, але за необхідності скористатися ним можна — перевізники працюють. Ради гмін ухвалюють рішення на підтримку малого бізнесу та встановлюють для нього пільги, а також стимулюють до змін форм діяльності — відповідно до обставин що змінилися. Цікава реакція середнього бізнесу — фактично всі більші, насамперед, мережеві магазини, за власним рішенням перейшли на двадцятичотирьохгодинний режим роботи. Аби уникнути напливу покупців. Є обмеження щодо чисельності їхнього одночасного перебування в торгівельному залі. Звичайно, в масках.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Великі кошти гміни спрямовують на допомогу медицині та інші протикороновірусні заходи. Згодом національний уряд обіцяє компенсувати (принаймні частково) цільові витрати місцевих бюджетів, але поки що йдеться про переважно місцеві фінанси.
І тут разюча відмінність із ситуацією в Україні — співпадіння обмежувальних заходів та другого етапу медичної реформи виглядає вкрай небезпечно. Супроводжується вона змінами в формах власності та джерел фінансування. В результаті з`ясувалося, що українців турбує не лише оснащення закладів охорони здоров`я (тут якраз очікуються позитивні зрушення), а відповідь на питання — хто та скільки заплатить медичним працівникам за квітень, травень? Що ж до підтримки бізнесу — попередні рішення центральної влади фактично позбавили українські органи місцевого самоврядування такої можливості, а зменшення ділової активності призвело до падіння податкових надходжень до їхніх бюджетів у рази. Тобто ми перейшли до режиму виживання.
У поляків дещо інший предмет занепокоєння, а саме: співпадіння пандемії та президентських виборів — перший тур голосування запланований на 10 травня. Адже, навіть за умов часткового запровадження дистанційного голосування, все одно без зібрань людей обійтися неможливо. Ймовірно, що розв`язання подібної проблеми українців чекає восени — під час місцевих виборів.
ФОТО РЕЙТЕР
А от зі святкуванням Великодня наші західні друзі вже визначилися — костьоли працюватимуть як звичайно (втім вони й тепер відкриті), але від єпископату надійшов жорсткий припис — більше п`ятьох у культовому приміщенні не збиратися. Такого роду вказівки Костьолу не обговорюються — тож і прихожани, і священики їх неухильно дотримуються, нікого та ні в чому переконувати не треба. Абсурдних за нинішніх обставин закликів не порушувати традицій не чутно. На відміну від України, де на такого роду безвідповідальність страждають, насамперед, священики московського патріархату.
Тож прихожани Пільзно, Бжостка, Ясла, інших гмін до костьолів переважно не підуть, залишатимуться вдома та візьмуть участь у службі за допомогою місцевих телебачень — всі вони налаштувалися на прямі трансляції. Таїнства, в тому числі — освячення пасхальних кошиків, відбуватимуться дистанційно. Святковий стіл накриватиметься лише для мешканців будинку (квартири) — ніяких візитів родичів та друзів. Власних походеньок теж, так само — обливань в обливаний понеділок та обміну крашанками. Хіба що віртуально. До чого закликають й українців.
