Здобути прихильність львівського виборця — завдання нелегке. Про це свідчить нещодавнє минуле. Погляньмо, кого на місцевих виборах підтримували галичани, погортавши сторінки історії незалежної України. Спочатку був Народний Рух України; згодом шальки львівських терезів схилилися на бік «Нашої України», від якої свого часу зовсім небагато відстав БЮТ; далі ставку було зроблено на начебто «своїх» із ВО «Свобода»... Львівську область невипадково вважають однією з найбільш патріотичних. Утім є підґрунтя й у твердженні: мовляв, найпатріотичніший регіон не завжди робить правильний вибір. Актуальне питання: кого підтримає Львівщина на майбутніх місцевих виборах, які вже не за горами?
«СМАКИ ЛЬВІВ’ЯН ЗМІНЮЮТЬСЯ ВІД АБСОЛЮТНОГО ЗАХОПЛЕННЯ ДО ЦІЛКОВИТОЇ НЕНАВИСТІ»
Львівські виборчі смаки еволюціонують, але своїм основним принципам жителі регіону ніколи не зраджували. Про які закономірності вибору жителів Львівщини йдеться, розповів місцевий політолог Юрій Шведа: «Смаки львів’ян динамічні. Вони змінюються від абсолютного захоплення до цілковитої ненависті. Загалом, якщо характеризувати тутешні настрої та преференції, то варто відзначити симпатію до правих і правоцентристських політичних сил. Також є значний сегмент виборців із радикальними настроями, який відповідно підтримує партії праворадикального спрямування. Значно меншою на Львівщині завжди була підтримка лівих політичних сил. Тим паче, якщо йдеться про комуністичні ліві сили, які тут традиційно популярністю не користаються».
Над політико-електоральними настроями Львівщини слід розмірковувати, беручи до уваги специфіку майбутніх місцевих виборів. По-перше, необхідно зважати на їх значення у контексті перспектив децентралізації та збільшення повноважень місцевих органів самоврядування. По-друге, місцеві вибори вперше відбуваються за умов воєнної агресії. «Сьогодні настрої львів’ян не такі однозначні. Загалом, коли в країні вже не має поділу на табори, немає чіткої опозиції, жителі Львівщини, швидше за все, будуть прислуховуватися до програмних положень партій та до тих, хто відображає їхню ідентичність. Питання війни та миру важливі для виборців Львова, але зрозуміло, що це вибори місцеві, а в органах місцевого самоврядування такі питання не вирішуються», — відзначає Оксана Дащаківська, політолог, керівник Західноукраїнського представництва Міжнародного фонду «Відродження».
Якщо конкретизувати преференції жителів Львівщини, ні для кого не таємниця, що фаворитом більшості місцевих є об’єднання «Самопоміч». «На Львівщині сьогодні лідирує «Самопоміч». Передусім завдяки тому, що є певне сприйняття Андрія Садового як успішного міського голови. Цю візію значною мірою представлено у засобах масової інформації, тому можна стверджувати, що оцінка «Самопомочі» частково є телевізійно-медійною. Важливим фактором є позиція «Самопомочі» у Верховній Раді, яка у коаліції «своя», представляючи сили Майдану, проте водночас досить критична до багатьох проектів влади. «Самопоміч» критикує владу, займає особливу позицію. Це все добре пов’язується з оцінкою пересічного виборця, погляди якого здебільшого формують медіа. Цей виборець — той, хто підтримував Майдан, хто розчарований у діяльності уряду, в тих результатах, які досягнуті за півтора року після падіння режиму Януковича. Усі ці речі досить співзвучні з позицією «Самопомочі». Звідси позитивна оцінка цієї політичної сили», — резюмує політолог Анатолій Романюк.
Слідом за об’єднанням «Самопоміч», відповідно до прогнозів, іде Блок Петра Порошенка «Солідарність». На виборах Президента чинного главу держави на Львівщині підтримав найбільший відсоток виборців серед усіх областей. Виправдав Петро Олексійович довіру й аванси львів’ян чи ні — це вже тема для іншого обговорення. Утім те, що популярність партії Порошенка значно впала — констатація факту. Проте підтримка цієї політичної сили у регіоні все одно досить солідна. «Друга позиція — за БПП, значною мірою з прив’язкою до того, що Президент має певні результати, попри всі недоліки. Сьогодні виборець розділяє відповідальність за результати діяльності виконавчої влади — як наслідок, найбільше в рейтингу втратив «Народний фронт». Проурядова партія Арсенія Яценюка не відчуває місцевої підтримки», — розмірковує Анатолій Романюк.
Почесне третє місце «світить» всеукраїнському об’єднанню «Батьківщина». Для когось це, можливо, виявиться сюрпризом. Однак для людей, які знайомі з настроями Львівщини, які моніторять місцевий політичний клімат уже не перший рік, — такий прогноз цілком логічний. У вищезгаданої партії тут роками були й є сталі виборці. Сприяє росту рейтингу політичної сили також її поведінка у Верховній Раді, яку львів’яни, звичайно, відстежують. «Зараз достатньо серйозна динаміка росту популярності «Батьківщини». Здавалося, що після усіх останніх поразок перед нами — фактично партія-аутсайдер, але це не так. Чому? Внаслідок критики діяльності уряду, за рахунок критики соціальних проблем, які на сьогоднішній день постали перед людьми, — йдеться про тарифи і т.д. і т.ін. «Батьківщина» зайняла достатньо радикальну нішу, пов’язану з соціальними проблемами, а вони стосуються кожного. Спостерігаємо серйозну підтримку з огляду ще й на те, що політична партія має досить яскравого лідера — Юлію Тимошенко, яка традиційно тут мала свій твердий електорат. Хоча на львівському рівні «Батьківщина» має серйозну проблему з лідерством. По суті, немає справжніх лідерів місцевого обласного масштабу. При грамотній передвиборчій кампанії, а Юлія Володимирівна це завжди вміла робити, очевидно, можна говорити про певні перспективи успіху партії на місцевих виборах», — підсумовує Юрій Шведа.
«Смаки львів’ян змінюються від абсолютного захоплення до цілковитої ненависті», — цю вищезгадану тезу яскраво ілюструє приклад ВО «Свобода». На минулих місцевих виборах ця партія здобула беззаперечну більшість, а на майбутніх — ризикує не потрапити до місцевих і обласних рад Львівщини. «Свобода» балансує на прохідному рівні. Великі сумніви, чи зуміє вона подолати п’ятивідсотковий бар’єр. Якщо «Правий сектор» все-таки буде брати участь у виборах, то це шанси «Свободи» мінімізує», — прогнозує Юрій Шведа.
Серед нещодавно створених партій успіх на Львівщині прогнозують хіба «УКРОПу». За рахунок чого? Пояснює політолог Шведа: «Зараз розкручується проект партії «УКРОП», але говорити про сформоване, цілісне ставлення до цієї політичної сили ще рано. Вона, очевидно, долучиться до правої ніші, тому може розраховувати на певну підтримку львів’ян при вдалій виборчій кампанії».
Як щодо долі інших партій у львівських реаліях? Поки щодо ставлення львів’ян до різноманітних новостворених політичних сил та інших складно конструктивно розмірковувати. Наприклад, партія «Народний контроль» Дмитра Добродомова, якій деякі експерти пророкували чи не роль головної альтернативної сили «Самопомочі». Очевидно, що подібні заяви були занадто гучними. «Важко сказати про ставлення львів’ян до цього проекту. «Народний контроль» зайняв нішу критики боротьби з корупцією і т.ін., яка, звичайно, має свій сегмент. Так, критика цієї системи гостра й актуальна, проте на цьому полі занадто багато політичних гравців, які розвивають цю тему. Йдеться і про нещодавно створену «Партію простих людей» Сергія Капліна, і про «Радикальну партію», яка, до речі, втратила свою популярність на Львівщині. Отже, ця тема є популярною, але на ній чимало політичних сил планують робити свою основну ставку. Ймовірно, трапиться так, що кожна з цих політичних сил набере якусь певну частку, якої не буде достатньо, щоб подолати прохідний бар’єр. На нинішній день говорити про «Народний контроль» як про успішний у майбутньому проект не доводиться», — підсумовує Юрій Шведа.
«ДЛЯ САДОВОГО КРАЩЕ ЛЬВІВСЬКА СИНИЦЯ У РУКАХ, НІЖ КИЇВСЬКИЙ ЖУРАВЕЛЬ У НЕБІ»
Більш цікавіша ситуація складається з виборами міського голови Львова. Передусім, постає питання: чи балотуватиметься на третю каденцію Андрій Садовий? Чимало чуток щодо його можливого рішення спробувати поборотися за крісло мера Києва. Однак це серйозний ризик, адже на столичних просторах на сьогодні не спостерігається така підтримка Садового, яка б гарантувала йому беззаперечну перемогу. А поразка в Києві поставить під серйозне питання його майбутню політичну кар’єру. Тому Садовий навряд чи буде ризикувати, адже є одним із тих українських політиків, які грають не на сьогодні, а на перспективу. Експерти сходяться на думці: мовляв, для чинного мера краще львівська синиця в руках, ніж київський журавель у небі. Інша інтрига полягає в тому, чи зможе у Львові чинний мер перемогти в один тур.
Політолог Анатолій Романюк вважає, що це питання буде головним у виборчій кампанії у Львові: «Перспектива виборів у два тури залежатиме від того, чи ті кандидати, які наголошують на проблемах у роботі Садового, зуміють сконсолідуватися. Якщо вони грамотно діятимуть, то, ймовірно, зможуть досягти ефекту синергетики і збільшити кількість голосів, які отримають не кожен із них, а всі разом, як голоси проти Садового. У такий спосіб можна припустити, що існує шанс на другий тур виборів міського голови Львова. Утім на сьогоднішній день Андрій Іванович має кращі шанси перемогти у першому турі, ніж його конкуренти домогтися другого туру. Однак попереду виборча кампанія, а вона здатна змінити чимало».
Натомість іншої думки щодо цього питання політолог Юрій Шведа: «Той факт, що вибори будуть відбуватися у два тури, несе певні ризики для Садового. Якби цього пункту не було, за того рейтингу, який він має на сьогодні, очевидно, його перемогти було б складно. З огляду на те, що існує двотуровість, яка виписана в новому законі про місцеві вибори, тут все буде не так просто і однозначно. Доведеться докласти чималих зусиль, щоб отримати перемогу в один тур. Видається, що навряд чи Садовому вдасться у першому турі набрати більше 50% голосів. Утім, очевидно, саме над цим завданням його команда і працює».
«ПЕРЕСЕЛЕНЦІ ДЕМОНСТРУЮТЬ ДУЖЕ ВИСОКУ ПОЛІТИЧНУ АПАТІЮ, ЩО НЕ ХАРАКТЕРНА ДЛЯ ЛЬВІВСЬКОГО РЕГІОНУ»
За останній час галицький електорат Львівщини відчутно розбавили переселенці, які тут із моменту анексії Криму та війни на сході й які можуть здійснити волевиявлення, зареєструвавшись на львівських округах. Утім, прибуття східного та південного електорату, ймовірно, не вплине на результати голосування в регіоні — у цьому переконаний Юрій Шведа: «На сьогодні ми не спостерігаємо політичної активності серед переселенців. На запитання соціологів, чи будуть вони брати участь у виборах, відповідають — «ні». Так, вони демонструють дуже високу політичну апатію, що не характерна для львівського регіону, але такою є загальноукраїнська тенденція. Люди не бігтимуть наввипередки до виборчих дільниць. Політичній апатії сприяють останні події. Передусім, йдеться про ті брудні вибори, які відбулися в Чернігові у 205-му окрузі. Технології, які там використовували, відвертають людей від участі у виборах. Тому розраховувати на високу явку на місцевих виборах не варто. Нині відсоток тих, хто говорить, що однозначно візьмуть участь у виборах, це орієнтовно 30 — 35%. Ближче до виборів зголоситься більше людей. Як наслідок — підсумкова явка буде, напевно, у межах 50%».
Наступні два місяці будуть доленосними для результатів майбутніх місцевих виборів. На Львівщині політичним силам, які бажають привабити місцевого виборця, доведеться попрацювати з подвійною самовіддачею, адже своїм головним принципам жителі регіону ніколи не зраджують.
