Про це свідчать останні дані соціологічної групи «Рейтинг». Також спостерігається зростання запиту на та інтернальну позицію. Якщо 2011 року майже 80% респондентів вважали, що саме влада повинна брати на себе відповідальність у забезпеченні життя кожного громадянина, то на сьогодні таких опитаних менше ніж 60%. Найбільш схильними до патерналістських ціннісних орієнтацій — найстарші та найбідніші опитані, до індивідуальної активності — наймолодші та найзаможніші. Рівень освіти також позитивно впливає на зміни в ціннісних орієнтирах громадян.
Аналогічно змінюються погляди щодо необхідності «вирівнювання» доходів. Сім років тому майже 70% підтримували подібні ініціативи, сьогодні таких удвічі менше. Натомість зростає підтримка тези, що потрібно стимулювати індивідуальну активність громадян шляхом можливостей для збільшення доходів.
Натомість дещо слабшу динаміку має питання зменшення частки державної власності в бізнесі та промисловості на користь приватної: 2011 року 61% підтримували збільшення державної частки власності, 2017 року цей показник зменшився до 52%, а у 2018 році знову підвищився до 58%.
Незважаючи на ціннісні зрушення у суспільстві, на тлі кризових явищ у економіці та політиці, поступово зростає запит на необхідність наведення порядку, навіть якщо для цього доведеться піти на обмеження демократичних принципів та свобод. Такий розвиток подій підтримують 70% опитаних (минулого року їх було 63%). За збільшення свободи, демократії за відсутності порядку — лише 15% (2017 року — 22%). Запит на порядок найвищий серед найстарших, найбідніших та громадян з нижчим рівнем освіти. Водночас навіть у середовищі наймолодших, найзаможніших та опитаних із високим рівнем освіти частка тих, хто виступає за порядок — не менше ніж 60%.
В одному з попередніх матеріалів ми вже посилалися на згадані показники інтернальності та ставлення до порядку, говорячи про те, які психологічні чинники й комплекси впливають на громадянські цінності та установки.
Цього разу, враховуючи також дані щодо «вирівнювання» доходів і частки держвласності в бізнесі, є привід задуматися над іншим питанням. А саме: як індивідуалістичний і колективістський підходи до життя позначаються на ментальному здоров’ї окремої особистості й суспільства в цілому?
ДЕПРЕСИВНИЙ ІНДИВІДУАЛІЗМ
2009 року американські психологи Джоан Чао і Кетрін Блізінські з Північно-західного університету прийшли до висновку, що культурні цінності мають безпосередній вплив на схильність до депресії. У суспільствах, орієнтованих на індивідуальність, відсоток депресій набагато вище, ніж у культурах, де колектив ставиться вище окремої людини, стверджують дослідники.
Чао і Блізінські проаналізували статистику по 29 країнах, включаючи держави Західної та Східної Європи, Азії, Африки та Південної Америки. Вони звернули увагу на те, що генетична схильність до депресії, пов’язана з геном, що відповідає за перенесення серотоніну, зустрічається в 80% населення Азії. При цьому частота виникнення депресій у цьому регіоні помітно нижче, ніж, наприклад, у Західній Європі, де людей з генетичною схильністю набагато менше.
На підставі цих даних вчені зробили висновок, що на розвиток депресії впливають не тільки і не стільки гени, скільки суспільні цінності. «Люди, що належать до індивідуалістичної культури, на зразок європейської чи американської, цінують унікальність понад гармонію, самовираження — більше ніж згоду. Вони протиставляють себе будь-яким групам. З іншого боку, люди східних культур ставлять суспільну злагоду і гармонію вище індивідуальності. Вони підтримують ту поведінку, яка спрямована на згуртування з групою», — зазначає Джоан Чао. Саме індивідуалістичне замикання на собі або орієнтація на суспільство, на його думку, визначають, чи виникне депресивний стан при рівній генетичної ймовірності.
ДЕПРЕСИВНИЙ КОЛЕКТИВІЗМ
Минулого року за вивчення зв’язку між депресією і колективізмом взялися російські вчені з Науково-дослідного інституту фізіології й фундаментальної медицини, а також Новосибірського державного університету. Вони прийшли до несподіваного висновку: в Росії колективізм посилює депресію.
«Ми вивчали, як пов’язані колективізм і депресія на основі серії різних опитувань жителів Новосибірської області, — розповідає доктор біологічних наук Геннадій КНЯЗЄВ. — Потім усі ці дані завантажили в комп’ютер, який проаналізував їх за спеціальним алгоритмом. Висновок? Можна сказати, що колективізм сприяє появі в нашої людини депресії. Чому? Судячи з відповідей, люди, потрапивши в стресову ситуацію, схильні мовчати про неї, не «вантажити» колектив своїми проблемами, тобто пригнічують негативні емоції. Цього достатньо, щоб викликати депресію. В нас немає традиції з подібними питаннями звертатися до фахівців, відвідувати психотерапевтів, ми вважаємо за краще «народні» методи лікування. «Психотерапевтами» в нас «працюють» друзі або подруги, яким можна під пляшку розповісти про «своє» або поплакатися в жилетку».
Князєв зауважує: висновки поки що попередні, проблему треба ретельно вивчати на багатьох вибірках. Але якщо все ж виявиться, що Росії ближче західна ситуація, зазначає вчений, при лікуванні депресії російським психологам варто орієнтуватися на західні країни.
ЯК БУТИ
Виходячи з двох наведених досліджень, можна було б підсумувати, що як індивідуалістичний, так і колективістський світогляд однаково загрожують патологічною меланхолією. Але такий висновок буде занадто узагальненим і поверхневим.
Питання ще в тому, що ми, власне, розуміємо під індивідуалізмом і колективізмом. І тут доводиться констатувати, що у випадку з першим можна знайти набагато більше позитивних смислів, ніж з другим. Смислів, які не заперечують згубність егоїзму та активну соціальну взаємодію.