Після позавчорашнього шоу в парламенті з приводу відставки уряду, яке розіграли основні актори української політики — олігархи, Президент, прем’єр, питань насправді стало більше.
По-перше, якою буде доля парламентської коаліції після вівторкового голосування?
Вчора фракції «Самопоміч» та «Батьківщина» не з’явилися у залі Верховної Ради. Трохи згодом Юлія Тимошенко заявила, що її партія виходить із коаліції. В «Самопомочі» на момент підготовки номера ще думали. Раніше представники цієї партії заявляли, що вразі провалу голосування за відставку Кабміну, політична сила може вийти з коаліції. Нагадаємо, раніше з коаліції вийшла «Радикальна партія Олега Ляшка».
«Наш вихід із коаліції говорить про те, що ми більше не бачимо, як можна нести відповідальність за нинішню конфігурацію Кабміну, — коментує «Дню» народний депутат від «Батьківщини» Олексій Рябчин. — Ми поки не вимагаємо дострокових виборів. В нинішньому парламенті залишається шанс переформатувати уряд. Ми готові увійти до нової парламентської коаліції, якщо буде обрано нового прем’єр-міністра-технократа і голосувати за кандидатури міністрів-технократів та підтримуватимемо законопроекти нового уряду. Якщо ж ми побачимо змову, то єдиний варіант, який лишається — це дострокові вибори. Що ж до «Самопомочі», то зараз м’яч на їх полі».
У нас чомусь забувають, що за Конституцією ми живемо в парламентсько-президентській республіці. Відповідно уряд формує коаліція. А отже фракції «Блок Петра Порошенка», «Народного Фронту», «Самопомочі», «Радикальної партії», «Батьківщини», які голосували за другий уряд Яценюка, більш того, делегували туди своїх представників, також відповідальні за дії Кабміну. Тому, критикуючи сьогодні прем’єра, вони критикують і самих себе. Бо, наприклад, представників БПП за кількістю в Кабміні абсолютна більшість.
«Якщо сьогодні якась фракція виходить з більшості, то з’являються дві опозиції і ситуативна більшість, — коментує «Дню» політолог Віктор Небоженко. — Ми опинилися в складному становищі, оскільки маємо дві більшості: технічна, що складається з прихильника того чи іншого політика і «Оппоблока», а також публічна більшість, яка несе політичну відповідальність, але не діє. Як тільки зникає чіткий розподіл між більшістю і меншістю, парламент готовий до дострокових виборів».
По-друге, чи означає, що тепер уряд Яценюка отримав імунітет до осені?
У середу стало відомо, що у Раді готують постанову про скасування голосування щодо недовіри уряду Яценюка. Зокрема, член фракції «Батьківщина» Ігор Луценко просить керівництво парламенту поставити на переголосування постанову про недовіру уряду, оскільки його кнопка та кнопки ще кількох депутатів не спрацювали під час голосування. Але навряд чи подібний крок змінить ситуацію. Не для цього розігрували спектакль.
«Зараз відбуваються глибокі процеси, які говорять про подальший розпад гілок влади, — каже Віктор Небоженко. — У вівторок Президент спробував показати себе сильним політиком — виступив з сильною заявою про зняття прем’єра. Але Яценюк залишився, тому зараз у нас в державі виявилося 2 сильних політика з гарантіями влади, оскільки глава уряду отримав карт-бланш до вересня і можливість не надто зважати на інтереси інших політичних сил. Зрозуміло, що КМУ дуже слабкий і вимагає серйозної перебудови».
ПІСЛЯ ТОГО, ЯК НАРОДНІ ДЕПУТАТИ «УДАРНО» ПОПРАЦЮВАЛИ У ВІВТОРОК, ПРОВАЛИВШИ ГОЛОСУВАННЯ ЗА НЕДОВІРУ УРЯДУ, ЗНАЧНА ЧАСТИНА З НИХ ВЛАШТУВАЛА СОБІ ВИХІДНИЙ У СЕРЕДУ. ВЧОРА РАДА НЕ УХВАЛИЛА ЖОДНОГО РІШЕННЯ ЧЕРЕЗ БРАК КВОРУМУ. ДЕПУТАТАМ ЗАБРАКЛО ГОЛОСІВ ЩОДО ЗАКОНОПРОЕКТІВ І ПРОЕКТІВ ПОСТАНОВ, ЯКІ БУЛИ НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»
«Порошенко сильно програв — йому не треба було робити попередню заяву, — продовжує експерт. — Якщо він хотів знімати прем’єр-міністра, йому треба було показати нову кандидатуру. Але у нього немає повноцінної альтернативи Яценюку. Що ж стосується Шокіна, то він написав заяву і тепер не йде у відставку, а йде у відпустку. Порошенко спробував обміняти Шокіна на Яценюка, але це не рівноцінні фігури. Після ж свого програшу в цій політичній грі він дав «відбій» генпрокурору. Тому для Порошенко сьогодні є два варіанти — вводити президентську форму правління або виводити БПП з коаліції і доводити ситуацію до дострокових парламентських виборів. Але в результаті нових виборів розширить свою присутність «Батьківщина» і «Оппоблок», а постраждає «Народний фронт» і БПП, який не зміг показати себе як провідна сила».
«У нинішній ситуації позачергові вибори — це небезпечно, — вважає соціолог Ірина Бекешкіна. — На вибори прийде меншість людей, оскільки вони взагалі розчарувалися у політиках. По-друге, до Верховної Ради прийде надто багато представників радикальних сил і популістів. Тож об’єктивно найкращий вихід — переформатування уряду».
По-третє, головне — які ризики несе подібна гра в умовах війни і економічних проблем для країни?
«Проблема в тому, що наші політики у своїй діяльності керуються вузькими егоїстичними інтересами, — коментує «Дню» Ірина Бекешкіна. — Це небезпечно, оскільки вони не розглядають ситуацію в цілому, і в перспективі це може виявитися невигідним навіть для них самих. Звичайно, вони знайомляться із соцопитуваннями, оскільки рейтинги для наших політиків — це святе. Але відповідно до суспільних запитів та потреб вони свою політику не корегують. Коли ми запитуємо у суспільства, що заважає Україні в європейській інтеграції, що є причиною економічної кризи, люди відповідають, що це корупція. Але ж корупція завжди має прізвища та імена — або сам, або свій. А свого не здають, тому змогли знайти лише Корбана. На жаль, здорового глузду та інстинкту самозбереження не вистачає нинішній владі».
«У суспільстві наростають негативні процеси: люди бідніють, колишні запаси закінчуються, всюди йдуть скорочення, побутова корупція залишається, жити стає вже важче, — продовжує експерт. — Народ вважає, що ніякі реформи не робляться. Падіння довіри до всіх без винятку державних інституцій, за винятком армії. Парламент мав можливість дещо змінити суспільні настрої, принаймні давши суспільству надію на зміни. А вийшов повний маразм... Причому усі могли бачити, що то був тіньовий договорняк. Яка може бути реакція населення? По-перше, всяка довіра рухне, причому до політики і політиків взагалі. По-друге, у більшості зросте апатія, у меншості — радикалізм. Віра у демократичні процедури пропаде і у тих, і у інших. Погодьтеся, це досить небезпечні тенденції, особливо в умовах війни і особливого сусіда. Вам не здається, що політики грають у небезпечні ігри і раптом прозвучить «Караул устал» (втім, це прозвучить українською)».
Який вихід? «Для зміни правил гри, потрібно, щоб молоді, справді реформаторські особистості у ВР, парламенті набирали сили та єдналися, — ділиться своїм рецептом у себе в Фейсбуці позафракційний народний депутат Ганна Гопко. — Громадянське суспільство мало б активніше просувати ідею — технічного прем’єра на кризові часи і мати в резерві гідних кандидатів, які б відповідали викликам, здатні були управляти урядом. Тому час — засувати рукави та працювати. Створювати сильні інституції, команди та готуватися до початку справжньої трансформації. А поки набувати досвіду. Головне, не загубити своєї мотивації в політиці, не зрадити совісті і пам’ятати, що зміни — це марафон. Треба розрахувати сили, щоб не опустити руки на половині дистанції. Країні потрібна національна збірна, яка інтереси держави ставитиме вище партійних, особистих».
