Замість обіцяного піднесення економіки нині ми маємо дані, які нікого не можуть задовольняти. Зростання обсягів виробництва промислової продукції в Україні за вісім місяців скоротилося проти відповідного періоду торік майже на 12%, сільгосппродукції — на 30%, позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами зменшилося майже вдвічі. Підприємці при цьому скаржаться на надмірне податкове навантаження, невизначеність прав власності, недосконалість інвестиційної політики. Через так звану реприватизацію обсяг прямих іноземних інвестицій за вісім місяців знизився на 14,4%. Масована кампанія з перерозподілу власності негативно позначилася на довірі до держави з боку закордонних і вітчизняних інвесторів. Тому промисловці та підприємці пропонують раз i назавжди припинити крутити кермо корабля відносин власності. Якщо об’єкти були приватизовані з порушенням законодавства, то це треба довести в судах за умови виконання усіх передбачених законодавством процедур, а також шляхом укладання мирових угод. Український бізнес вважає, що традиційна тактика «рухаємося крок за кроком» не є ефективною. Потрібні «проривні» антикризові заходи, які дозволять швидко змінити ситуацію, поставити економіку на рейки прискореного розвитку.
Днями Український союз промисловців і підприємців та Федерація роботодавців презентували комплекс першочергових заходів, спрямованих на усунення кризових явищ в економіці. У них, зокрема, йдеться про те, щоб перевести розмови про сприятливий інвестиційний клімат в Україні у площину конкретних дій. Як правило, інвестиції накопичуються у вільних економічних зонах та територіях пріоритетного розвитку. Тому підприємствам, які працюють тут ефективно і прозоро, необхідно повернути умови, які стимулювали їх до цього. На думку експертів УСПП, невиправдана суцільна ліквідація таких проектів призведе до втрати інвестицій на мільйони доларів, а головне — втрати довіри інвесторів. До речі, лише 30 відсотків інвесторів, що діють у вільних економічних зонах, не виконують інвестиційні зобов’язання і підлягають закриттю. Більшість же з них має право на життя. Ці підприємства слід розглядати як ефективне джерело створення нових робочих місць та наповнення бюджетів усіх рівнів.
Указані заходи передбачають також негайне скасування податку на додану вартість на прямі інвестиції у вигляді виробничого обладнання. Нині діюча норма 20%-го ПДВ відлякує потенційних інвесторів, гальмує процеси оновлення та модернізації виробництв.
Державі пропонується також вжити економічні заходи до скорочення тіньового сектору. Він нині, як відомо, становить близько 40% економіки. Але більшість промисловців та підприємців, що працює в ньому, за своєю природою не є злочинцями. Однак вони просто вимушені працювати «в тіні», оскільки в іншому разі недосконала економічна система залишить їх самих і трудові колективи без засобів для існування. Ситуацію має змінити започаткування легалізації доходів фізичних осіб, з яких не сплачено податки. Для цього, на погляд авторів антикризових заходів, потрібно провести глибоку просвітницьку роботу. Крім того, країні потрібен закон про легалізацію доходів громадян, з яких не сплачено податки. Він має, зокрема, передбачати сплату державного мита у розмірі 10% від сум, що підлягають легалізації. Наступним кроком має стати розробка принципів складання «нульових декларацій» та їх широке громадське обговорення.
Першочергові антикризові заходи передбачають зниження ставок кредитів для вітчизняних підприємств, податкові пільги при використанні частини прибутку на придбання основних виробничих фондів, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної економіки тощо. На думку авторів антикризової програми УСПП, її можна швидко та якісно реалізувати.
Пропозиції, викладені у цих заходах, будуть найближчими днями обговорені на засіданні Ради національної безпеки та оборони України. Про це повідомив секретар РНБОУ Анатолій Кінах. Конструктивні напрацювання представників бізнесу, сформовані на основі досвіду та практичних знань економічних процесів, повинні стати фундаментом, на якому українська влада будуватиме ефективну соціально-економічну політику.
