19 листопада у Львові відбулися заходи в рамках всеукраїнської інформаційної кампанії з просування реформи децентралізації «Посли Реформ» та конференція за участі комісара ЄС з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганнеса Гана та радника ООН з питань ефективного урядування Маркуса Бренда. Команда «послів» складається з народних депутатів України, експертів з питань конституційної реформи і децентралізації. До Львова завітали зокрема народний депутат, голова комітету ВРУ з міжнародних відносин Ганна Гопко, народні депутати Вікторія Пташник та Остап Єднак.
Як зазначили організатори, загальноукраїнський просвітницький тур реалізується задля привернення уваги громадськості до процесу децентралізації влади та пов’язаного із цим внесенням змін до Конституції України. «Ми хочемо почути думки та потреби людей, а також зрозуміти, які проблеми виникають під час реалізації процесу децентралізації влади, зокрема добровільного об’єднання громад. Зібравши усі питання, пропозиції, проблеми, з якими ви вже безпосередньо зіштовхуєтесь, ми винесемо їх на національний рівень, аби вирішити», - зазначила під час зустрічі голова комітету ВРУ з міжнародних відносин Ганна Гопко.
На заходах були присутні голови та заступники голів районних державних адміністрацій, міські та селищні голови районних центрів, голови районних рад та голови новоутворених об’єднаних громад, громадські активісти та студенти. Просвітницький тур завітає у 20 обласних та районних центрів. Раніше форуми відбулись вже в Одесі та Ужгороді.
«День» поцікавився у гостей стосовно якості процесу децентралізації та проблем, які виникають на шляху реалізації реформи.
«НЕВІД’ЄМНА ЧАСТИНА ЗДОРОВОЇ СИСТЕМИ ВРЯДУВАННЯ — КОНТРОЛІ ТА БАЛАНСИ»
Йоганнес ГАН, комісар ЄС з питань розширення та політики сусідства:
- Приємно бачити, що комплексна реформа децентралізації є одним з пріоритетів для України. Адже ефективність країни залежить від того, наскільки ефективно працюють місцеві та регіональні органи влади. Але потрібно враховувати, що успішна децентралізація може були лише за певних умов. По-перше, місцеві посадовці потребують спеціальних навичок, щоб бути готовими до нових обов’язків. Вони повинні відповідати за рішення, які приймають перед своїми громадами, а для цього мають бути прозорі механізми прийняття таких рішень та здійснення витрат в бюджетах. Важливим також є загальний нагляд на центральному рівні, це невід’ємна частина здорової системи врядування, коли є контролі та баланси. Концепція реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, яка була прийнята у квітні 2014 року, є хорошою основою для успішного впровадження цих амбітних реформ. Знаю, що пункти щодо пропонованого особливого режиму врядування на території Донецької та Луганської областей призвели до певних суперечок та неспокою наприкінці серпня. Ми розуміємо, що місцеве самоврядування в цих областях непроста справа, але водночас вона не повинна стримувати загального впровадження реформ децентралізації на решті території країни. У цьому відношенні ЄС якраз зараз готує пакет допомоги Україні на суму майже 100 млн євро. Мета цього пакету – надати відповідні навички. Він буде спрямований на новоутворені громади. В рамках цієї програми ми будемо здійснювати навчання, яке базуватиметься на побуті та потребі, будемо допомагати писати інвестиційні заявки та проектні пропозиції, допомагати розвивати Україні потенціал у сфері створення високоякісного надання послуг.
«НА МАЙДАНІ МОЖНА БАГАТО ЩО ВИРІШИТИ, АЛЕ ПОТІМ ТЕ, ЩО ВИРІШЕНО НА МАЙДАНІ, ПОТРІБНО ГАРНО ВПОРЯДКОВУВАТИ»
Петро ЖУК, науковий співробітник Інститут регіональних досліджень НАНУ:
- Неправильним шляхом пішов процес децентралізації. Конституція передбачає тільки добровільне об’єднання громад, але такий шлях ніде в світі не був результативним. Тому сьогодні бачимо, як об’єднуються дві потужні громади, лишаючи на периферії нікому не цікаві менш сильні громади. Або навпаки. Хоча вони могли б розвиватися взаємодоповнюючи. Методика формування наших територіальних громад передбачає гігантизм - об’єднання громад з радіусом 20-25 км. Замість наближення послуг – йде віддалення. До речі, ми в Інституті розробили проект який позбавлений подібних недоліків. Данія, Швеція, Литва генетичним чином до такого прийшли. А в нас найперше – не відповідає інфраструктура, а по-друге, немає менеджерів достатнього рівня, які б ефективно управляли такими громадами. Тому зараз може вийти якась дискредитація ідеї об’єднання. Чудово, що ми дуже надіємось на громадськість, але якщо держава не візьме під контроль цю всю організацію, то виникнуть більші проблеми. Ми знаємо, що на Майдані можна багато що вирішити, але потім те, що вирішено на Майдані, потрібно гарно впорядковувати. А хто буде впорядковувати? Хотілось, аби ці реформи відбулись належним чином, а не абияк.
«У НАСЕЛЕННЯ НЕМАЄ ПРАВОВОЇ ПРОСВІТИ»
Микола ПАСЬКО, голова Сокольської районної ради
- Більшість людей в країні не просто не розуміють, що таке децентралізація, вони навіть не знають, що ця реформа вже відбувається. Такої правової просвіти в населення немає, а вона повинна дійти до кожного громадянина. Без цього фактично неможливо провести реформу. А ми знаємо, що деякі партії, аби отримати електорат, так ретельно працюють, що навіть стукають у браму, даючи свою програму. З децентралізацією має бути так само. Потрібно проводити семінари, навчання, разом займатися бюджетною арифметикою, і таким способом показувати людям, які це дасть плюси. Зараз, до речі, паралельно децентралізації йдуть розмови про реформу освіти й медицини, а в районах це найбільші споживачі державних коштів. Якщо це не буде проходити синхронізовано, то одна реформа може ввійти в дисонанс з іншою.
