За офіційною версією командування ЗСУ, солдат був викрадений російською диверсійною групою поблизу наглядового посту ЗСУ в Херсонській області, в районі півострова Чонгар біля адміністративного кордону з Кримом. Поруч із спостережним пунктом нібито були виявлені сліди боротьби, але зброя і документи Добринського залишилося на НП. При цьому повідомлялося про загибель ще одного військовослужбовця 95-ї бригади в Херсонській області, але неясно, чи був він напарником Добринського, чи цей інцидент з його зникненням не пов'язаний.
Російська версія свідчить, що Добринський, який перебував в неадекватному стані, порушив кордон між Херсонською областю та Кримом і був затриманий. По російському телебаченню показали відповідний відеоролик. На записі дійсно видно людину, схожу на Добринського. Він у військовій формі, але без зброї і в розстебнутій куртці. Ця людина йде по залізничних коліях, похитуючись і розставивши руки, а потім без опору здається озброєним російським військовим. В офіційному повідомленні ФСБ Росії говориться: «Затримано особу без документів, що засвідчують особу, в стані алкогольного сп'яніння. Встановлено, що порушником є військовослужбовець збройних сил України Добринський Є. В. 1992 року народження». А на допиті, який є на відео, Добринський зізнається: «29 травня близько 22.00-23.00 пішов у село Сиваш за цигарками, де зустрів компанію місцевих, які вживали алкоголь на зупинці, вони мене покликали. Я до них прийшов і почав з ними випивати, курили травичку. І ще мені дали, я в кишеню поклав». Але про те, що під час затримання у солдата виявили «травичку», в заяві ФСБ нічого не говориться.
Прес-служба командування десантно-штурмових військ ЗСУ звертає увагу на те, що відео з затриманням Добринського з'явилося тільки за три дні після зникнення військовослужбовця, і на цій підставі вважає його постановочним: «Це мінімальний термін, який потрібен РФ для психологічної обробки затриманих, яким загрожує страта і інші дії. На відео хлопець виглядає пригніченим. Він каже заздалегідь підготовлений текст. Не виключено, що під дією спеціальних препаратів». Те, що Добринський, виглядає пригніченим, це цілком природно. За порушення кордону, нехай і не визнаного Україною і значною частиною світової спільноти, йому загрожує до двох років російської в'язниці. Поки що районний суд Сімферополя заарештував Добринського на 30 діб, до 1 липня. І те, що він на відео каже завчений текст, цілком природно. Адже відбувається зйомка на камеру, а прикордонники ФСБ цілком могли бути зацікавлені в тому, щоб додати деякі вигадані деталі навіть в реальну розповідь про перехід кордону. Наприклад, про «травичку». Найчастіше наркотики все ж вживають не разом з алкоголем, а замість алкоголю. Зате п'яному Добринському російські прикордонники цілком ймовірно могли підкинути «травичку», щоб у разі потреби звинуватити його не тільки в незаконному перетині кордону, але і за більш серйозною статтею про контрабанду наркотиків. А те, що матеріали по затриманню Добринського оприлюднили тільки за три доби, теж можна пояснити. Українського солдата могли спробувати завербувати, і в разі, якщо б вербування пройшла успішно, він би потім цілий і неушкоджений повернувся б в Україну, пояснивши, що втік від викрадачів. Крім того, три дні могли знадобитися для того, щоб отримати з Москви вказівки, як саме використовувати інцидент з Добринським в пропагандистських цілях. Але солдат міг відмовитися стати агентом, або його вербування зрештою було визнане недоцільним – не багато користі розвідці від простого солдата.
Відомий український військовий журналіст Юрій Бутусов схильний в цілому більше довіряти російській, а не українській версії зникнення Добринського. У своєму блозі в Фейсбук він пише: «Євген Добринський, судячи з усього, був неадекватний і рухався під впливом алкоголю або наркотиків. Добринський не був викрадений. Він не чинив опору ворогу. Сумно. Добринський з Рівненської області, єдиний син у матері, його чекає дружина з маленькою дитиною ... У будь-якому випадку він не гідний перебувати в лавах ЗСУ.
Звісно. Треба зробити все можливе, щоб якомога швидше повернути Євгена Добринського до України ... В армії алкоголізм і наркотики як і раніше є стихійним лихом в дуже багатьох військових частинах. У 13-му батальйоні за три місяці командуванням було складено 32 рапорти на вживання алкоголю різними військовослужбовцями (і це без урахування Добринського). Чому? Якість людського матеріалу навіть в елітних десантно-штурмових військах, де-факто, не є високим. І це - проблема більшості наших військових частин, треба визнати чесно. Немотивованих заробітчан в нашу армію набирають для затикання дірок у комплектуванні, тому що інакше заповнити штати не можна. А скоротити штати ніхто не хоче. Тому брати доводиться всіх поспіль - тих, кому в армії не місце, кого треба насправді лікувати ... Після такого затикання у важкі умови потрапляють мотивовані і гідні бійці, багато хто не витримують, коли під час війни поширюється «уставщіна». А як без цього, якщо офіцери замість бойового управління займаються нескінченним посиленням дисципліни, тому що нічого іншого з масою небоєздатних заробітчан робити і не вийде. Проблема ця системна, і хоча за даним епізодом треба встановити персональну відповідальність, але слід розуміти - за відсутність реформ в армії також відповідають і командири і політики».
І Бутусов пропонує провести таку реформу армії, щоб «повністю відмовитися від «совка», показухи, від набору заробітчан, які імітують армію, але не є армією. Для цього потрібна нова концепція розвитку армії, де в основі буде закладено перевагу якості над кількістю. Де боєздатність і боєготовність визначається не кількістю, а здатністю ефективно вражати ворога. Тільки такий підхід дозволить повністю перебудувати армію». І з ним не можна не погодитися. Яка б з двох версій інциденту з Добринським не була ближче до істини, обидві вони свідчать про проблему з кадрами в ЗСУ. Якщо вірна російська версія, то виходить, що бійці елітної десантно-штурмової бригади в зоні прямого протистояння з Росією дозволяють собі самоволки без зброї і розпивання спиртних напоїв до безпам'ятства. Якщо ж вірна українська версія про викрадення, то виходить, що бойову охорону з української сторони на адміністративному кордоні з Кримом встановлено дуже погано, і вона пропускає ворожі ДРГ, а воїнів-десантників, всупереч статуту, відправляють у чергування поодинці, а самі воїни дозволяють собі залишати пост, та ще без зброї. У будь-якому випадку, висновок повинен бути один. Якщо поки з фінансових причин не вдається зробити українську армію повністю добровільною, то в зонах військового протистояння, тобто на Донбасі і на адміністративному кордоні з Кримом, повинні служити тільки професійно підготовлені та мотивовані добровольці. Багаторазово поступаючись армії Росії кількісно, армія України має значно перевершувати її якісно. Тільки тоді протистояння з агресором може бути успішним.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
