Народні депутати внесли зміни до закону про прокуратуру, але є проблеми з головним кошторисом на 2015-й рік. Які?
Сьогодні відбулось чергове засідання Верховної Ради. Серед основних питань, які розглядались в парламенті, був проект Закону про внесення зміни до статті 46 Закону України «Про прокуратуру». Автор законопроекту Руслан Князевич розповів: «Мова йде про те, щоб, як виняток, дати можливість генеральному прокурору приймати на роботу і призначати на посади, починаючи з першого заступника генерального прокурора і до помічників, наприклад, керівників прокуратур найнижчого рівня, осіб, які відповідають спеціальним кваліфікаційним вимогам для заняття адміністративних посад у Генеральній прокуратурі та прокуратурах нижчого рівня».
Таким чином, генеральний прокурор може призначити на згадані посади людей молодшого віку, аніж це передбачено законом, та у яких немає передбаченого законом стажу роботи в органах прокуратури або на судових посадах, але у яких є відповідний стаж роботи в галузі права. Згідно ж з чинним законом, прокурором може стати людина не молодше 30 років, яка має стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 7 років; на посади районних і міських прокурорів - віком не молодше 25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 3 років.
«Дані правки стосуються чинного закону, який через 3 місяці втрачає свою дію, оскільки буде діяти новий закон про Генпрокуратуру, прийнятий попереднім скликанням Ради 14 жовтня, - пояснює «Дню» народний депутат від «Самопомочі» Руслан Сидорович. - В новому акті ці цензи також зняті, але це питання не є чітко врегульоване і в межах 3 місяців ми маємо працювати в цьому напрямку. В результаті, ми зможемо забезпечити нову якість роботи прокуратури та перервати традиції старої системи». «На сьогодні прокуратура перетворилась на закритий клуб і наслідки недостатньо ефективної роботи ми чудово бачимо, - продовжує Сидорович. - Тому потрібно надати можливість потрапляти в систему органів прокуратури новим фаховим юристам, які не були уражені вірусами старої влади, не були інфіковані неправильними підходами. Це є один з багатьох кроків в змінах у цій сфері», - закінчує парламентар.
«Як можна стати прокурором в Україні? У нас є 3 заклади, які готують прокурорів, де в основному вчаться діти чинних прокурорів, - розповідає «Дню» народний депутат Леонід Ємець. - Далі ці діти так само стають прокурорами, і тільки вони можуть ставати прокурорами вищого рівня. У нас виробилась справжня прокурорська каста». За словами члена «Народного фронту», «щоб очистити ці авгієві стайні прокуратури, ми маємо залучити нових професійних людей, які мають досвід юридичної роботи». «Тепер ці люди мають можливість обійняти посади прокурорів та захищати позиції Української держави в судах. Інакше ми б просто тасували кубіки в гнилій системі», - підсумовує Ємець.
«Критикує подібні зміни «Опозиційний блок» та прислужники старого режиму, - говорить «Дню» народний депутат Борис Філатов. - Наприклад, в сесійній залі виступав Володимир Литвин, Олександр Долженков, які проводили паралелі між новим Законом та ЧК і 1917-м роком. Це риторика як мінімум зайва», - стверджує парламентар.
«Але є питання до діяльності верхівки Генпрокуратури, - продовжує Філатов. - Ми подали 7 депутатських запитів стосовно діяльності органу. Питали про розслідування справ щодо Майдану, Іловайська, щодо грошей Арбузова і т.д. На 3 запити ми отримали відповідь, а по інших у нас попросили подовжити строк відповіді. Тому до Генпрокуратури та пана Яреми дуже багато питань. І зняття його одіозних замісників – це спізніла реакція на суспільний запит. Я вже не говорю про кар’єрне зростання сина генерального прокурора, про будинок Яреми, який знайшла громадськість», - розповідає Філатов. «Тому, щоб змінити цю стару систему, в першу чергу потрібна політична воля. Нам у Дніпропетровську у найскладніші часи вдалося стабілізувати ситуацію. Сепаратисти могли перевернути нашу область так само, як Донецьку та Луганську. Але у нас була воля та ми приймали нестандартні рішення», - завершує народний депутат.
Зранку депутати намагалися підступитися і до розгляду бюджету. Принаймні настрої розглянути головний кошторис на 2015 рік хоча б у першому читанні в них були. Але взятися за бюджет вони так і не змогли через ряд неузгодженостей по змінах до Податкового кодексу, на базі якого буде діяти новий фінплан на 2015 рік.
За словами члена парламентського комітету з питань податкової і митної політики Олександра Кірша, компроміс досягли з введення касових апаратів (відклали на певний час), частково відновили пільгу по медицині та освіті, диференціювали сплату податку на нерухомість (не з першого метру, а з 60-го для квартир і з 120-го – для будинків), пішли на поступки в оподаткуванні АПК. Але ще лишилося багато спірних питань. Зокрема, продовжує він, найбільше «воюють» довкола скасування введення ПДВ-рахунків. «У разі їх запровадження з 1 січня бізнес має фактично заморозити 20% свого оборотного капіталу на цих рахунках… Загалом іде звичайна торгівля. Дуже погано, що як і раніше відбувається лобіювання інтересів по конкретних галузях. Навіть, відомо, який депутат займатиметься зниженням, наприклад, акцизів на тютюн, а який – на пиво. Все це не серйозно. Коли починається формування переліку пільг, то поруч з експортом носків одразу заявляють ядерні реактори», - пояснює особливості формування податкової бази під новий бюджет Кірш.
Воюють і за соціальні питання. Як розповів один з депутатів БПП на правах анонімності, соціальні питання – окрема тема, в якій «бюджетні пропозиції» змінюються постійно. «Наприклад, з останнього збурило багатьох те, що уряд пропонував відмінити 20 мільйонів гривень на 2015 рік для фінансування програми «Шкільний автобус», - розповідає нардеп.
Без відповіді залишається й фінансування відновлення Донбасу. Як розповів позафракційний депутата Сергій Тарута, у проекті передбачено 300 мільйонів гривень на відновлення Донецької та Луганської областей, але немає статті про виділення грошей на створення Державного агентства з відновлення цих регіонів.
Окрім цього, суперечку викликало встановлення 10% мита на імпорт продукції з ЄС. «Деякі представники ЄС насторожені. Адже за статистикою є розходження на мільярди євро у тому, що возиться в Україну і, що проходить по митниці. Тобто маємо величезну контрабанду імпорту з Європи. Її треба зупинити і тоді надходження у бюджет будуть більшими, аніж обтяження, які вводяться на імпорт», - додає народний депутат від БПП Леонід Козаченко.
«Наразі маємо співвідношення сил в парламенті з його підтримки 50 на 50. Як на мене, найбільша помилка уряду при презентації бюджету була у тому, що не було заяви про приватизацію багатьох корупційних і сумнівних держпідприємств таких як ДПЗКУ, «Укрспирт», «Укртрансгаз» тощо. Їх передача у приватні руки могла б забезпечити надходження до бюджету у добру сотню мільярдів гривень. І не треба було б наступати на такі болючі мозолі, як скасування фінансування шкільних автобусів для перевезення дітей у сільській місцевості, оподаткування житлової та комерційної нерухомості, особливо в сільській місцевості тощо. Це мізерні кошти, в рази менші, ніж можливі надходження від приватизації», - підсумовує він.
На момент здачі матеріалу, проект бюджету на 2015 рік так не був проголосований. Після оголошення перерви об 11 годині дня пленарне засідання ВР станом на 18 годину не розпочалося.
Ще одне питання, яке мало бути розглянутим, але так і не було внесено та поставлено на голосування головою ВРУ – законопроект про Національне антикорупційне бюро. Як передає hromadske.tv, Центр протидії корупції повідомив, що Володимир Гройсман вже вдруге не вніс законопроект до сесійної зали, хоча він був рекомендований як першочерговий під час засідання Погоджувальної ради. «Прийняття законопроекту №1406 до кінця року є критично важливим, адже без пропонованих змін буде неможливим провести конкурс на посаду Директора НАБ до 25 січня 2015 року, як того вимагає антикорупційний закон», – стверджують у ЦПР. За словами ЦПР, «це зроблено, щоб зареєструвати та «протягнути» до сесійної зали законопроект №1660, поданий Юрієм Луценко». «Цей законопроект залишає значний вплив президента на ключовий антикорупційний орган держави, а також унеможливлює розслідуванням ним діяльності самого Петра Порошенка», - говориться у повідомленні Центру протидії корупції. Також законопроект Луценка дозволяє висловлювати недовіру голові НАКБ простою більшістю голосів Ради, що ставить його у залежність від коаліції у парламенті.
Наталія БІЛОУСОВА, Дмитро КРИВЦУН; фото Руслана КАНЮКИ, «День»
