Тему можливого введення візового режиму із РФ піднімали неодноразово. Основною проблемою є не стільки сам факт обмеження перетину кордону (хоч експерти часто звертають увагу на те, що в РФ працює багато українських заробітчан), скільки факт окупації частини Донбасу і Криму. РФ у відповідь на візи запровадить дзеркальні заходи, і тоді українці, які періодично відвідують рідні оселі в Криму, будуть вимушені отримувати візи в російських консульствах і, відповідно, визнавати Крим територією РФ. Російські ЗМІ, безумовно, скористаються такою можливістю створити серію показових сюжетів. Це на днях визнав і міністр закордонних справ Павло Клімкін, який наголосив, що Росія на запровадження віз відповіла б запровадженням віз для громадян України, що створило б проблеми для в’їзду українців на захоплений Росією Крим.
Очевидно, що запровадження візового режиму з РФ, не зважючи на гучні заяви українських чиновників, є проблематичним. Але це не знімає проблеми контролю перетину українсько-російського кордону росіянами, серед яких є і небажані особи. Експерти стверджують, що для такого контролю достатньо арсеналу заходів, якими володіють спецслужби України. З другого боку, надання безвізового режиму Україні з боку ЄС фактично розширило «безвізові» кордони. Тобто відсутність візового режиму України з РФ «відкриває» росіянам шляхи до безвізової зони, чим можуть скористатися деякі нечесні росіяни. Отже, контроль за кордоном з РФ — це ще й вимога європейських країн.
Днями голова РНБО Олександр Турчинов провів прес-конференцію, на якій оголосив про наміри запровадити біометричний контроль на кордонах країни для всіх іноземців. Але з одним нюансом: для росіян, на відміну від європейців, будуть додаткові вимоги.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін в свою чергу повідомив, що «запровадження біометричного контролю на кордонах України для громадян Росії буде вимагати попередньої реєстрації їхнього прибуття і обов’язкової реєстрації місць перебування в Україні».
Введення контролю, за словами міністра, буде реалізовуватись в кілька етапів за мірою технічної готовності до цього. Першим етапом буде запровадження біометричного контролю для іноземних громадян на в’їзді до України з реєстром біометричних даних, що «ніяк не має вплинути на громадян країн Європейського Союзу, як і інших країн, що мають біометричні паспорти».
Другий етап — здійснення заходів, які спрямовані конкретно на громадян Росії. Причиною особливого контролю росіян є «послідовна і системна» відповідь, що спрямована на «терористичні загрози, які створює Росія» всередині України. Причина, як-то кажуть, доволі конкретна і зрозуміла. Росія являє собою загрозу не лише для України, а й для європейського світу. Планується, що громадяни Росії мають наперед заявляти про свої плани приїзду до України, а також реєструватися за місцем перебування в Україні і повідомляти про своє пересування в межах держави. Клімкін визнав, що такий контроль є альтернативою згаданому візовому режиму. Міністр вважає, що запровадження віз для росіян не давало б можливості достатньо контролювати їхнє пересування.
«На мій погляд, це робити треба, хоча це lite-варіант, — говорить «Дню» народний депутат V, VI, VII скликань, а зараз голова ГО «Сила права» Андрій Сенченко. — Подібна схема контролю дозволяє чітко ідентифікувати громадян і звужує можливості російських спецслужб засилати до нас своїх громадян із підробленими паспортами, адже тепер ідентифікація має відбуватися за відбитками пальців тощо. Більш того, такий алгоритм контролю є усвідомленіший щодо практичного інтересу України в цій ситуації, а не публічного «ура». Це краще за введення візового режиму. Далі вже можна думати про додаткові заходи щодо окремих категорій громадян РФ. Тому що зараз до нас може приїхати російська агентура під прізвищем Іванов, а наступного разу приїхати під прізвищем Сидоров. Хоча це буде одна і та сама людина. Чинна система контролю перетину державного кордону неефективна з точки зору виявлення таких персонажів. Нова система дозволить однозначно ідентифікувати людину».
На підтвердження слів Андрія Сенченка пригадаємо лише один типовий епізод, коли на початку червня співробітники Державної прикордонної служби України разом із СБУ затримали російського полковника Валерія Гратова, який був близький до російських вже вбитих бандитів «Мотороли» і «Гіві». Російський полковник брав участь у бойових діях проти України і перебував на нашій території під підробленим паспортом на ім’я українського пенсіонера.
У відповідь в РФ назвали введення системи попередньої електронної реєстрації для громадян РФ, що в’їжджають до України, встановленням візового режиму. І, звичайно, так само пригрозили підвищити поріг контролю в’їзду українців до РФ. В цьому плані багато хто забуває, що проблема може виникнути не лише у вже згаданих заробітчан, а й у громадян, які мешкають на окупованих територіях Криму і Донбасу (щоправда, яка досі так і не визнана окупованою). Щодо Донбасу, то українцям інколи доводиться, щоб потрапити до своїх домівок автотранспортом, перетинати кордон з РФ, що ще більше віддаляє окуповану територію від вільної України.
Перший заступник голови комітету Ради Федерації з оборони й безпеки Франц Клінцевич вважає, що «введення системи попередньої електронної реєстрації для громадян Росії, які в’їжджають до України, або так званого біометричного контролю — це, по суті, встановлення візового режиму між нашими країнами, і його «упаковка» принципового значення не має».
До того дехто Павло Крашенінніков, який в РФ обіймає посаду голови комітету Держдуми із законодавства, взагалі запропонував можливість публічної відмови українцям від українського громадянства (kommersant.ru). Він вважає, що тим, хто бажає відмовитися від громадянства України, українська влада ускладнює видачу відповідної довідки, а отже, російський чиновник пропонує таким людям в обхід формальностей просто заявити про це, для чого він пропонує розробити процедуру «публічної відмови». Звичайно, «публічна відмова» від громадянства потрібна окупанту не для спрощення процедури, а для пропагандистської картинки, яка віддає рафінованою радянською тоталітарною традицією.
І тут можна пригадати показовий штрих, коли в 2014 році деякі екзальтовані персонажі, під впливом російської пропаганди, почали в Криму і на Донбасі спалювати українські паспорти. Згодом їм довелося пошкодувати про таку відвертість, коли виникло питання отримання українських пенсій та пересування Україною і світом. Так чи інакше, це є проблемою конкретних осіб. Для держави давно і гостро стоїть інше питання — національної безпеки. Тим більше враховуючи наше прагнення влитися в загальну європейську сім’ю зі спільними кордонами, спільними цінностями і, відповідно, спільними ворогами.
