Про перешкоди, що заважають нам нормально жити, вже стільки казано-переказано. Це своєрідний феномен: чітко знаємо, начебто, причини невдач і не робимо висновків роками — чому? Вочевидь, «скринька» має ще одне дно, де заховано справжні причини, які змушують долати труднощі життя. Проаналізуємо одну із них.
Основною перешкодою, яка сьогодні заважає нам рухатись уперед, я вважаю ігнорування індивідуального в людині і повне домінування все тієї ж колективної психології.
Дозволю собі процитувати К. Юнга: «Ігнорування індивідуального означає погіршення всього унікального, завдяки чому в суспільстві викорінюється елемент розвитку. Чим більше властива кожному великому суспільству єдність колективних факторів на противагу індивідуальному, тим більш морально і духовно знищується індивідуум, і тим самим перекривається єдине джерело морального і духовного прогресу суспільства. Як наслідок, в окремій людині, природно, процвітає тільки суспільне і колективне. А індивідуальне опиняється в несвідомому і там закономірно трансформується в щось принципово деструктивне і анархічне».
Дуже типово для нас сьогоднішніх. Народ перебуває в полоні старих колективних образів, закономірної колективної безвідповідальності за своє життя, а деякі окремі індивідууми творять страшні речі.
Лише зріла особистість здатна направляти несвідому енергію в конструктивне русло, свідомо допускаючи ірраціональне, не дозволити йому поглинути себе. Це і є шлях розвитку справжньої моралі, тобто відповідальності перед самим собою. Лише певна критична маса таких особистостей (у нас вони немилосердно винищувались) здатна утримати суспільство в стані відносної рівноваги, стимулювати його прогрес. Тому ми повинні забезпечити ідеологію виховання індивідуальних цінностей на рівні цілого суспільства, встановити ідеал розвитку окремої особистості. Це потрібно як повітря.
У суспільстві явно назріла потреба в Особистості. Це всі відчувають. Звідси відчайдушне прагнення знайти свого лідера, що пройшов крізь власне пекло і знає, куди прямувати далі. Так справцьовує інстинкт самозбереження. Процитую ще раз К. Юнга: «Група через свою несвідомість не має ніякого вільного вибору, завдяки чому психічне діє в ній, як нічим не обмежений природний закон. Виникає казуально обумовлений процес, що зупиняється лише з катастрофою. Народ завжди тяжіє до героя-драконоборця, коли відчуває загрозу психічного — звідси прагнення знайти Особистість».
Поголовне усереднення народу, як цілого, шляхом руйнування природної аристократичної чи ієрархічної структури, невідворотно — рано чи пізно — призводить до катастрофи. Адже якщо щось видатне знівельовано, то втрачаються орієнтири, і бажання мати поводирів стає непереможним».
Без коментарів...
