Словниковий запас політиків останнім часом значно розширюється за рахунок термінів природничих наук. Як приклад можна згадати слова: спектр, поле, орбіта, траєкторія, силова дія, період напіврозпаду тощо. Що ж, це можна вітати, бо вислови «спектр думок», «правове поле», «траєкторія сходження на політичний Олімп», «період напіврозпаду партії» надають політологічній мові особливої виразності й образності. А от нещодавно в передачі «Велика політика» спікер Верховної Ради В. Литвин перехід депутатів від однієї фракції (тепер «об’єднання») до іншої назвав броунівським рухом. Вельми наочно! Але згадаємо, що це фізичне явище полягає в тому, що невидимі молекули, ударяючи з різних боків досить малу, але видиму частинку, змушують її рухатись непередбачуваною хаотичною траєкторією. І це явище стало одним із головних доказів існування цих невидимих молекул, про які знає навіть відчайдушний ледар-школяр. Існування чого ж доводить політичний броунівський рух? Так, тієї причини, що підштовхує депутатів: це гроші, посади, захист від відповідальності тощо, тобто того, що отримало назву «корупція». І хоч явно вона невидима, але порівняння з фізикою підводить до її закономірного існування. Тільки чи досить цього для ухвалення відповідного рішення у «правовому полі» Кримінального кодексу?
Субота, 21 вересня
