Протягом декількох років я майже регулярно читаю газету «День», купуючи її в роздрібній торгівлі. Після довгих роздумів наша родина передплатила газету на перший квартал 2001 року. Без зворотного зв’язку з читачем газета не може повноцінно жити, тому я вирішив висловити свої міркування щодо якості надрукованих матеріалів.
Газету готують, безумовно, розумні й достатньої кваліфікації журналісти, і це головне. Ознайомившись зі статтею С. Удовика «Україна очима американців» («День», №5), я був приємно здивований і задоволений широтою погляду і глибиною аналізу питань, які порушує автор. А коли я прочитав його статтю «Металургія як дзеркало української економіки» («День», №18) про проблеми чорної металургії, я, як інженер-металург iз великим досвідом роботи, зрозумів, що це не випадково, і автор висококваліфікований журналіст.
Матеріали Л. Ковалевської «Сімейні уроки» («День», №16), «Не поспішайте радіти, панове» («День», №21) та інші є прикладом відвертого і чесного, розумного, глибоко аналітичного і далекоглядного аналізу життя, логічного, змістовного та доступного викладення своєї людяної, принципової громадянської позиції. Такі публікації прикрашають газету.
Заслуговує на увагу стаття В. Стоякіна «На сцені — «кролі та удави», в житті — удави і кролі» («День», №22). Дуже вдало збалансоване інтерв’ю з Г. Крючковим і Д. Табачником, підготовлене М. Несенюком («Коли більшість у меншості», «День», №10).
Незважаючи на те, як я оцінюю роль кожного з цих авторів у розбудові України, безумовно, це розумні люди різних поглядів, високої кваліфікації і великого життєвого досвіду. Достатньо відверто, логічно висловлюють свої погляди.
Вищевикладене підштовхує мене передплатити газету і на другий квартал. Але, як завжди, є й зворотний бік медалі.
Газета дуже часто надає шпальти одним і тим же експертам, деякі з них страждають недостатністю логіки й неволодінням суті питання, перекручуючи факти або висмикуючи їх не до речі.
Кожен має право висловити свою думку, але редакція має забезпечити публікацію протилежних поглядів приблизно 50 на 50 за кількістю надрукованих матеріалів.
Коли ви у 2000 році нагороджували кращих кореспондентів «Дня» (певно, автор має на увазі читачів — переможців «Громадського форуму». — Ред. ), вони теж вам на це вказували. Спілкуйтесь більше iз читачами, ставтеся до них iз повагою — і ваша читацька аудиторія збільшиться. Часто дуже вдалими є малюнки А. Казанського і щоденник на першій сторінці.
І ще одне. Мені дуже прикро читати публікації В. Портникова. Замість аналізу матеріалу, який він подає, він збирає московські плітки, пересмикує факти, у публікаціях немає нічого для розуму або для душі, нічого корисного.
Хочу вас запевнити, що я ні з ким особисто зі згаданих авторів не знайомий, міркування висловлені лише для того, щоб газета стала кращою й у мене та інших передплатників не було сумнівів у доцільності її постійної передплати.
Мені б хотілося прочитати цього листа у будь-якій iз рубрик: «Листи читачів», «Точка зору», «Сердито!», щоб уявити, як газета спілкується iз читачами.
ВІД РЕДАКЦІЇ: Читацькі оцінки матеріалів наших авторів є для нас дуже важливими. Звичайно, ми можемо вважати деякі оцінки занадто суб’єктивними — наприклад, багатьом читачам «Дня» подобаються й інші наші автори, особливо Віталій Портников. Але критичні оцінки, якщо вони доброзичливі, — це той двигун, який допомагає самовдосконаленню — як «Дня» в цілому, так і наших авторів, і журналістів. Тож ми завжди відкриті для спілкування.
