Екологія, як будь-яка молода наука, в міру свого розвитку охоплює все нові й нові сфери нашого життя. Так було і в епоху освоєння електрики, розщеплення атома чи створення перших комп’ютерів. На етапі свого зародження екологія трактувалася як наука про зв’язки організмів із середовищем існування. Сьогодні вчені все частіше і голосніше говорять вже про необхідність розробки соціальних і психологічних проблем екології. Тому, що зв’язки людини із середовищем існування виявилися дуже багатогранними та різноманітними.
Нещодавно на сторінках наукових видань уже з’явився навіть такий термін як екологічна свідомість. А оскільки людське мислення і свідомість формуються під впливом найрізноманітніших сторін його життя, то цілком правомірно говорити й про проблеми екології виборчих кампаній.
Останнє десятиріччя ми дуже багато говорили та писали про значущість і переваги демократії. І тільки тепер, «набивши» шишки, починаємо розуміти, як небезпечно плутати демократію із вседозволеністю. Виявляється, що демократія без відповідної культури її використання може приносити й багато шкоди, яка отруює духовне середовище нашого існування, негативно впливати на психологічний клімат суспільства. Це особливо виразно простежується під час виборчих кампаній. Щоб читачам було зрозуміло, про що йдеться, наведу кілька конкретних прикладів порушення психологічної екології виборчої кампанії.
Ми дуже мало знаємо ще про відмінності в психологічних механізмах виборчих кампаній у демократичних країнах і пострадянських. У нас часто під виборчою кампанією мається на увазі передвиборна боротьба, тобто упор робиться на люте ПРОТИСТОЯННЯ. В умовах справжньої демократії в центрі уваги виборчої кампанії знаходиться можливість і доцільність раціонального ВИБОРУ.
Звичайно, і «там», і у нас, зрештою, вирішується, кому ж належатиме верховна влада в країні. Але шляхи і способи її досягнення виявляються різними. А це й визначає всю психологічну атмосферу виборів та їх вплив на екологічну свідомість виборців.
Взяти хоча б лексику, яка використовується в газетних статтях, передвиборних плакатах і листівках під час нинішніх виборів: «Бандерівці з «Нашої України», «А ти готовий до громадянської війни?!» Чи така цитата майже з часів ВВВ: «Сьогодні, коли наближаються вибори на найвідповідальніший пост — Президента України, ми повинні стати пліч-о-пліч на варті майбутнього країни та підняти наше знамено перемоги на Печерських пагорбах Києва… До останнього дихання залишимося борцями за краще життя!».
Але кому, питається, потрібне «краще життя» після «останнього дихання»? Поява ж таких передвиборних матеріалів пояснюється тим, що у нас ще не розуміють різницю між агітацією і зомбуванням. Агітація базується на фактах і орієнтована на розум людини, а зомбування — на сліпе виконання дій під впливом чужих думок та ідей.
Ось чому вибори у нас — це запекла війна за владу в країні. Вибори у «них» — це змагання інтелекту, який буде використовуватися в інтересах країни та мільйонів виборців. І зовсім не випадково, наприклад, в Америці, саме результати передвиборних дебатів основних претендентів спричиняють вирішальний вплив на рейтинги кандидатів та їхню перемогу на виборах. Пряма трансляція такої дуелі інтелекту, як ми мали можливість пересвідчитися нещодавно, переглядаючи полеміку Джорджа Буша і Джона Керрі, — найкраща і найбільш дієва агітація. Коли кандидат не може сховатися за щитом піару, підготовленого кваліфікованими політтехнологами, тоді мільйонам телеглядачів відразу ж стає видно реальний рівень інтелекту і творчих можливостей особистостей-суперників.
Ось чому, переконаний, наша Конституція потребує коректування. Вона повинна передбачати не можливість проведення суспільних дискусій основних кандидатів на пост президента країни, а вказувати на обов’язковість їхньої участі в такому заході. Це відразу ж значно оздоровить усю екологію виборчих кампаній.
На психологічний клімат, який створюється в суспільстві в період виборчої кампанії, помітного впливу надає і стиль роботи передвиборних штабів, рівень етичної та психологічної підготовки підібраної команди.
Наведу тільки один приклад того, як психологічний прорахунок такої команди може істотно впливати не тільки на екологію виборчої кампанії, а й на подальші події в країні. Нещодавно в Миколаєві було проведено прекрасний концерт кращих вітчизняних і зарубіжних «зірок» естради на підтримку Віктора Януковича. Виступ кожного артиста, починаючи від змісту пісні до її сценічного оформлення, був добре продуманий, направлений на те, щоб викликати почуття симпатії та вдячності до організаторів концерту. Тут же, на центральній площі міста, хтось дав указівку роздавати передвиборні плакати з портретом прем’єр- міністра України. Через кілька хвилин асфальт усієї площі був усіяний цими плакатами. Що мали відчувати студенти, які підходили до концертного майданчика, жителі найближчих вулиць, що прийшли сюди з дітьми, бачачи під ногами ці плакати? Хіба можна підрахувати ту морально-психологічну утрату, яку було нанесено такими непродуманими діями не тільки престижу глави уряду, а й авторитету всієї влади країни? Адже це також важливий елемент підтримки нормального психологічного клімату в державі не тільки під час виборів, а й після них. Втрата поваги до влади веде до порушення політичної рівноваги в країні, а саме екологи першими встановили, що порушення будь-якої рівноваги веде до трагічних наслідків, загрожує самому існуванню людини.
У свою чергу сама влада в ході виборчої кампанії повинна проявляти підвищену соціальну чуйність. Їй краще уникати організації масових мітингів протестів або підтримки конкретного кандидата. Досвід свідчить, що проведення подібних заходів спричиняє тільки негативний вплив на рейтинг лідера. Річ у тому, що мітинг по своїй суті є формою стихійного вияву громадянських почуттів. І будь-яке внесення елементів «зобов’язалівки» повертає пам’ять людей до часів загального «одобрямсу», створює в суспільстві хибну атмосферу подвійної моралі. Люди, зібрані разом за вказівкою зверху, говорять одне, а думають інше. Така ситуація, як іржа, руйнує довіру до влади і порушує екологію демократичної атмосфери держави. Для того, щоб пересвідчитися в цьому, не треба проводити спеціальних досліджень. Досить відійти від трибуни та послухати, про що говорять ті, кого приводять на такі заходи.
Ще один характерний приклад. Із початком виборчої кампанії на вулицях міст з’явилися біг-борди і плакати з портретами кандидатів. І вже за день-другий ми побачили на них непристойні написи, забруднені обличчя. Не випадково біг-борди у нас перехрестили на «бий-пики». Такі дії, як правило, здійснюються вночі. І, немає жодного сумніву, за чиєюсь командою, за солідну плату. І політтехнолог, що запланував такі дії в своєму штабі, не віддає собі звіту в тому, що у людини, яка виконує подібне завдання, руйнується екологія душі, починається її омертвіння.
Як соціальному психологу, мені не раз доводилося стикатися з тим, як травмуються душі членів сім’ї кандидатів у ході виборчої кампанії. Відбувається таке тому, що у нас критикується не політична позиція, не професійний рівень того чи іншого кандидата, не рішення, що приймаються ним, а його особисті якості. При цьому забувається, що у кожного з них є сім’я, діти, внуки, які уважно стежать за всіма матеріалами, що з’являються в засобах масової інформації про найближчу і найдорожчу для них людину.
Дуже важливо, щоб кожен журналіст, політтехнолог, соціолог чи психолог, який стикається з виборчою тематикою, розуміли, що вибори приходять і проходять, а їх екологічні наслідки будуть впливати на нашу психіку ще дуже довго. Ми ніколи не зможемо створити гуманного суспільства, якщо в ході виборчих кампаній будемо порушувати найважливіші принципи людської порядності.
